9.Менеджер. Особливості управлінської праці.

Менеджер - є найманою робочою силою, залученою на певних умовах для здійснення управлінської діяльності. Основні ознаки менеджера: 1. Зорієнтований на виконання плану і досягнення ефективності наявних у його розпорядженні ресурсів.2. Приймає рішення та докладає усіх зусиль для його виконання.3. Залучає ресурси з метою забезпечення роботи підрозділів, тому зацікавлений у нагромадженні та накопиченні фондів.4. Використовує ту оргструктуру управління, яка склалась і має ієрархічну природу.

Істотна особливість управлінської праці полягає в тому, що вона пов'язана з перетворенням інформації як специфічного предмета праці, тоді як діяльність працівників виробничих спеціальностей спрямована на численні предмети праці (сировина, пальне, запасні частини) і пов'язана з перетворенням предметів праці у продукти споживання. Управлінська праця характеризується іншими специфічними особливостями, зокрема складністю порівняння її затрат з результатами, визначення розміру корисного ефекту, а також переважанням у більшості трудових процесів елементів розумової діяльності, перенесенням центру ваги на психічні процеси сприйняття, запам'ятовування і мислення. Особливістю праці менеджерів є її специфічно виражений творчий характер, пов'язаний з постійним пошуком і розв'язанням завдань, на які не завжди можна знайти відповіді, керуючись тільки досвідом. До особливостей управлінської праці треба віднести опосередкування і дистанційність менеджменту об'єктами і процесами, необхідність одночасного керівництва відношеннями людей до засобів виробництва, і, нарешті, управління засобами виробництва. Праці менеджерів властивий імовірний характер: важко встановити не тільки строки виконання ними конкретних завдань, а й результати праці. Праця в сфері менеджменту не піддається механізації й автоматизації у такій мірі, як праця безпосередньо зайнятих продуктивною працею. Це одна з серйозних причин випереджаючого збільшення чисельності управлінських працівників, на яких припадає дедалі зростаюча частина праці у виробництві.

10.Методи менеджменту. Загальні методи управління.

Метод управління – це захід або сукупність заходів у будь-якій людській діяльності, спосіб досягнення мети, шлях вирішення певного завдання. Роль методів менеджменту полягає у створенні умов для чіткої організації процесу управління, використання сучасної техніки і прогресивної технології організації праці і виробництва, забезпечення їх максимальної ефективності при досягненні поставленої мети. Сукупність методів менеджменту у їх взаємозв’язку представляють систему методів управління. Загальні методи управління: адміністративні (організаційно-розпорядчі); економічні; соціально-психологічні. Економічні методи впливають на майнові інтереси фірм та їхній персонал. З одного боку, вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення інтересів суспільства (система податків, банківських кредитів тощо), з іншого - служать для мотивації роботи персоналу (заробітна плата, премії, винагороди за інновації). Організаційно-розпорядчі методи базуються на об´єктивних законах організації спільної діяльності та управлінні нею, на природних потребах людей в упорядкованій взаємодії між собою, їхньою метою є впорядкування функцій управління, обов´язків і прав працівників, регламентація їхньої діяльності. Організаційно-розпорядчі методи поділяються на три групи. 1.Організаційно-стабілізуючі методи, що встановлюють та визначають довгострокові зв´язки в системах управління між людьми і їхніми групами (структура, штати, положення про виконавців, регламенти діяльності, концепції управління).2.Розпорядницькі методи забезпечують оперативне управління сумісною діяльністю людей та підприємств і представлені у формі договорів, наказів, розпоряджень.3.Дисциплінарні методи призначені для підтримки стабільності організаційних зв´язків і відносин, а також відповідальності за визначену роботу. Сутність соціально-психологічних методів зводиться до способів впливу на особистість та колективи з метою зміни ними своїх настанов у трудовій діяльності та творчій активності, а також на соціальні й психологічні інтереси фірм та їхній персонал (роль і статус особистості, групи, фірми, психологічний клімат, етика поведінки, спілкування та ін.).