48. Фактори, від яких залежить влада.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших.

• умови - здійснення ролі і повноваження;

• контроль за ресурсами, інформація;

• власність або доручену власність;

• харизматичне керівництво - традиції "від Бога";

• надання повноважень вищими;

• фактори, пов´язані з підлеглими, - очікування, бажання і потреби;

• оцінки, умови контрактів;

• обумовленість генетичними схильностями - прийняття авторитарної або демократичної дисципліни;

• освіта.

48. Лідерство. Відмінність лідера і формального керівника.

Одна з головних відмінностей між керівником і менеджером відноситься до джерел їхньої влади, а відповідно рівня підпорядкування співробітників.

Є різниця між управлінням і лідерством. Управління визначають як розумовий і фізичний процес, який призводить до того, що підлеглі виконують офіційні доручення і вирішують певні завдання. Лідерство ж, навпаки, - є процесом, за допомогою якого одна і та ж особа впливає на членів групи.

Лідерство - це здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей організації.

Керівник	Лідер
1	2
Призначається на свою посаду офіційно	Займає своє місце в результаті стихійних процесів
Згідно нормативним документам надаються певні права і обов’язки	Може їх не мати
Має певну систему офіційно встановлених санкцій (має владу), за допомогою яких впливає на підлеглих	Ці санкції не надаються
Діє у зовнішньому середовищі і вирішує питання, що пов’язані з офіційними стосунками групи або організації ззовні	У сфері своєї активності обмежений в основному внутрішньогруповими стосунками
Має офіційні і неофіційні обов’язки по відношенню до колективу	Має лише неофіційні обов’язки по відношенню до колективу
Несе відповідальність перед законом за стан справ у групі організації

48. Стилі керівництва.

1. Авторитарне управління (директивне, імперативне): керівник сам визначає групові цілі, сам приймає рішення, на підлеглих діє, головним чином, наказом, розпорядженням, які не підлягають обговоренню. Авторитарне управління має різні форми.

2. Демократичне управління (кооперативне, колективне):керівник мобілізує групу на колективну розробку рішень і колективну їх реалізацію, організовує систематичний обмін інформацією, думками, на підлеглих діє переконаннями, порадами,аргументами.

3. Ліберальне (пасивне) управління: низький рівень вимог до підлеглих, головні засоби впливу - прохання, інформація.

4. нархічне управління: фактична відмова від активного впливу на підлеглих, уникання в прийнятті рішень, невтручання і потурання підлеглим.

Поряд з цим виділяють ще й індивідуальні стилі керівництва.

Вибір індивідуального стилю керівництва колективом є одним із найважливіших завдань для менеджера. Як правило, виділяють п´ять основних стилів керівництва:

1. Невтручання: низький рівень турботи про виробництво і людей. Керівник не керує, багато працює сам. Домагається мінімальних результатів, які достатні тільки для того, щоб зберегти свою посаду в даній організації.

2. Тепла компанія: високий рівень турботи про людей. Прагнення до встановлення дружніх стосунків, приємної атмосфери і зручного темпу праці. При цьому керівника не дуже цікавить, чи будуть досягнуті конкретні й стабільні результати.

3. Завдання: увага керівника повністю зосереджена на виробництві. Людському фактору або взагалі не приділяється увага, або приділяється її вкрай мало.

4. Золота середина: керівник у своїх діях прагне достатньою мірою поєднати орієнтацію як на інтереси людини, так і на виконання завдання. Керівник не вимагає занадто багато від працівників, але і не займається потуранням.

5. Команда: керівник повністю прагне поєднати у своїй діяльності як інтерес до успіху виробництва, так і увагу до потреб людей. Питання тільки в тому, щоб бути і діловим, і людяним. Спільні обов´язки, що їх беруть на себе працівники заради досягнення цілей організації, сприяють взаємовідносинам довіри і поваги.