
- •1.Сутність менеджменту.
- •2.Види менеджменту.
- •3.Принципи управління
- •4.Поняття менеджменту і управління
- •5.Функції управління
- •6.Суть організації. Її визначальні характеристики.
- •7.Поняття жцо. Стадії життєвого циклу організації.
- •9.Менеджер. Особливості управлінської праці.
- •10.Методи менеджменту. Загальні методи управління.
- •11.Економічні методи менеджменту.
- •12.Організаційно- розпорядчі методи менеджменту.
- •13.Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •14. Сутність планування. Принципи планування.
- •15. Види планування.
- •16.Класифікація видів планування.
- •17. Сутність стратегічного планування.
- •Класифікація стратегій
- •18. Етапи здійснення стратегічного планування.
- •19. Місія підприємства. Поняття цілі, завдання.
- •20. Поняття цілі. Вимоги до цілей. Функції цілей.
- •21. Класифікація цілей.
- •22. Сутність зовнішнього середовища.
- •23. Аналіз зовнішнього середовища. Фактори зовнішнього середовища.
- •24. Поняття макро- та мікросередовища. Фактори макросередовища. Фактори мікросередовища.
- •25. Фактори зовнішнього середовища непрямої та прямої дії.
- •26.Стимулюючі фактори та стримуючі фактори.
- •27. Управлінське обстеження. Напрямки проведення управлінського обстеження.
- •28.Стратегія.Види стратегій.
- •29. Організаційна структура управління організацією. Елементи ос.
- •30. Принципи побудови організаційних структур.
- •Етапи побудови організаційної структури підприємства.
- •Класифікація видів організаційних структур.
- •Сутність делегування. Відповідальність. Повноваження.
- •Етапи делегування.
- •Класифікація повноважень. Причини, згідно яких керівник уникає делегування.
- •Мотивація. Важелі, які використовуються для організації системи мотивації.
- •Змістовні теорії мотивації.
- •Процесійні теорії мотивації.
- •Сутність контролю.
- •Види контролю.
- •Етапи процесу контролю. Рекомендації керівникам для ефективного здійснення процесу контролю.
- •Комунікаційний процес.
- •47. Елементи комунікаційного процесу.
- •Етапи комунікаційного процесу.
- •Управлінські рішення.
- •Вимоги до управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Основні вимоги до управлінських рішень та критерії їх оцінки.
- •Інформаційне забезпечення управління.
- •Інформаційна комунікаційна система управління. Її елементи.
- •Принципи формування інформаційної комунікаційної системи управління.
- •Керівництво. Влада. Стилі керівництва.
- •Види влади.
- •Фактори, від яких залежить влада.
- •Лідерство. Відмінність лідера і формального керівника.
- •Стилі керівництва.
Інформаційне забезпечення управління.
Управлінське інформація – це сукупність відомостей про стан і процеси, що протікають всередині організації та її оточенні, які слугують основою прийняття управлінських рішень.
Інформація виступає як своєрідний виробничий ресурс, а управління як процес отримання і опрацювання інформації, видачі команд управління.
За призначенням |
|
За можливостями зберігання |
|
За ступенем готовності для використання |
|
За повнотою |
|
За ступенем надійності |
|
За обсягами |
|
За віком |
|
За способом передачі і розповсюд-ження |
|
За джерелами надходження |
Довідкова – умовно-постійна. До неї належать:
Знання і досвід, що накопичені людиною, є оперативно-виробничою інформацією (змінна інформація) |
Інформаційна комунікаційна система управління. Її елементи.
Процес обміну інформацією в організаціях умовно поділяють на дві категорії: формальну (або таку, що планують) і неформальну (або таку, що не планують).
Формальна передача інформації
Одним з найважливіших засобів формалізації передачі відомостей є використання стандартних форм (бланків), в які заноситься інформація. В багатьох організаціях доповненням до форм звітності є різні види бланків, форми особистих анкет, бланки заяв і офіційних листів. Стандартні форми дають переваги ініціатору інформації, що передається, якщо людина знову пише текст, який повторюється, то введення в оборот відповідного бланка значно економить час. Бланки вигідні також одержувачу інформації: використовуючи форму, він може уточнити, які саме дані йому необхідні в роботі. Головний недолік будь-якої стандартної форми полягає у відсутності в ній гнучкості. Оскільки в ній точно визначено, яку інформацію і яким чином необхідно передати, то вона повідомляє і неправдиву інформацію, якщо матеріал не відповідає формі.
Формальна система обміну інформацією має обмеження. Вона не задовольняє повністю потреб організації - неможливо формалізувати все, що проходить в організації. Встановлені канали не можуть вмістити багаточисленні потреби в обміні інформацією. Крім того, передача інформації по каналах, як правило, не доносить усіх змістових тонкощів того, що необхідно повідомити. Формальний обмін інформацією часто не може виразити реальні потреби організації через свою повільність і негнучкість.
Неформальна передача інформації
Неформальна передача інформації - це в деякій мірі незаконні всередині організації розмови та чутки. Вони охоплюють будь-яку інформацію поза офіційними каналами. В багатьох організаціях більша частина інформації, яка використовується в прийнятті директивних рішень, передається неофіційно. Система неформальної передачі інформації є одночасно необхідною, неминучою та інколи роздратовуючою. Досить часто неофіційно передана інформація буває викривленою і неправдивою, оскільки вона не належить офіційному контролю.
Один з найбільш дієвих засобів посилити свій вплив в організації полягає в інтенсивному розвитку каналів неформальних зв´язків. Люди, які використовують неофіційні канали інформації, стають особливо впливовими, коли формальна система передачі перестає відповідати вимогам організації.
Розвинута система неформальної передачі інформації, яка доповнює формальну, часто дає можливість організації виконувати свої завдання швидко й оперативно.
Наскільки можна покладатися на неформальну систему передачі інформації, в основному залежить від розміру організації і сприйняття її цілей. На формальну передачу інформації великі організації повинні покладатися більше, ніж малі.