
- •1.Сутність менеджменту.
- •2.Види менеджменту.
- •3.Принципи управління
- •4.Поняття менеджменту і управління
- •5.Функції управління
- •6.Суть організації. Її визначальні характеристики.
- •7.Поняття жцо. Стадії життєвого циклу організації.
- •9.Менеджер. Особливості управлінської праці.
- •10.Методи менеджменту. Загальні методи управління.
- •11.Економічні методи менеджменту.
- •12.Організаційно- розпорядчі методи менеджменту.
- •13.Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •14. Сутність планування. Принципи планування.
- •15. Види планування.
- •16.Класифікація видів планування.
- •17. Сутність стратегічного планування.
- •Класифікація стратегій
- •18. Етапи здійснення стратегічного планування.
- •19. Місія підприємства. Поняття цілі, завдання.
- •20. Поняття цілі. Вимоги до цілей. Функції цілей.
- •21. Класифікація цілей.
- •22. Сутність зовнішнього середовища.
- •23. Аналіз зовнішнього середовища. Фактори зовнішнього середовища.
- •24. Поняття макро- та мікросередовища. Фактори макросередовища. Фактори мікросередовища.
- •25. Фактори зовнішнього середовища непрямої та прямої дії.
- •26.Стимулюючі фактори та стримуючі фактори.
- •27. Управлінське обстеження. Напрямки проведення управлінського обстеження.
- •28.Стратегія.Види стратегій.
- •29. Організаційна структура управління організацією. Елементи ос.
- •30. Принципи побудови організаційних структур.
- •Етапи побудови організаційної структури підприємства.
- •Класифікація видів організаційних структур.
- •Сутність делегування. Відповідальність. Повноваження.
- •Етапи делегування.
- •Класифікація повноважень. Причини, згідно яких керівник уникає делегування.
- •Мотивація. Важелі, які використовуються для організації системи мотивації.
- •Змістовні теорії мотивації.
- •Процесійні теорії мотивації.
- •Сутність контролю.
- •Види контролю.
- •Етапи процесу контролю. Рекомендації керівникам для ефективного здійснення процесу контролю.
- •Комунікаційний процес.
- •47. Елементи комунікаційного процесу.
- •Етапи комунікаційного процесу.
- •Управлінські рішення.
- •Вимоги до управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Основні вимоги до управлінських рішень та критерії їх оцінки.
- •Інформаційне забезпечення управління.
- •Інформаційна комунікаційна система управління. Її елементи.
- •Принципи формування інформаційної комунікаційної системи управління.
- •Керівництво. Влада. Стилі керівництва.
- •Види влади.
- •Фактори, від яких залежить влада.
- •Лідерство. Відмінність лідера і формального керівника.
- •Стилі керівництва.
Сутність контролю.
Контроль - це система спостережень і перевірки відповідності процесу функціонування керованого об'єкта прийнятим управлінським рішенням, визначення результатів управлінських впливів на керований об'єкт і відхилень, допущених у ході виконання цих рішень.
Контроль на підприємстві (контролінг) включає поточний збір та обробку інформації, перевірку відхилень фактичних показників діяльності фірми від нормативних або планових і, що більш важливо, - підготовку рекомендацій для прийняття рішення.
Контроль виявляє слабкі сторони підприємницької діяльності, дозволяє оптимально використовувати ресурси, вводити в дію резерви, а також уникнути банкрутства і кризових ситуацій.Контроль на підприємстві включається в процес управління, встановлення цілей, розробку бізнес-планів, бюджетів, моніторингу, оперативної роботи, відхилень від намічених цілей на всіх етапах життя товару: від його створення до реалізації.
Поняття «контроль в управлінні» слід розглядати у трьох основних аспектах: 1) контроль як систематична і конструктивна діяльність керівників, органів управління, одна з їх основних управлінських функцій, тобто контроль як діяльність; 2) контроль як завершальна стадія процесу управління, основою якої є механізм зворотного зв'язку; 3) контроль як невід'ємна складова процесу прийняття та реалізації управлінських рішень, безперервно бере участь у цьому процесі від його початку і до завершення.
Види контролю.
У залежності від суб'єкта контролю розрізняють такі його види.
Державний фінансовий контроль - невід'ємна частина державного устрою, одна з найважливіших функцій управління країною, обов'язкова умова нормального функціонування фінансово-кредитної системи.Його мета - контроль над виконанням державного бюджету та позабюджетних фондів, організацією грошового обігу, використанням кредитних ресурсів, станом державного внутрішнього боргу, державних резервів, здійсненням фінансових і податкових пільг;
Недержавний фінансовий контроль необхідний державі як інформація про результати діяльності всіх підприємств для прийняття рішень в області економіки, бюджетної політики та оподаткування.З цією метою створено новий вид контролю - аудит.Аудит побудований на принципі повного госпрозрахунку, що проводиться на основі договору між господарюючим суб'єктом та аудитором.
У залежності від того, хто проводить перевірку, аудит поділяють на внутрішній і зовнішній. Внутрішній аудит здійснюється внутрішньофірмової аудиторської службою і спрямований на підвищення ефективності управлінських рішень щодо економічного і раціонального використання ресурсів підприємства з метою максимізації прибутку і рентабельності. Зовнішній аудит виконують спеціальні аудиторські фірми.Основним завданням даного виду аудиту є встановлення достовірності і дача висновку щодо фінансового звіту підприємства, що перевіряється, а також розробка рекомендацій щодо усунення наявних недоліків.
Етапи процесу контролю. Рекомендації керівникам для ефективного здійснення процесу контролю.
Процес контролю має три етапи: розробка стандартів і критеріїв; співставлення з ними реальних результатів; прийняття необхідних коригуючих дій. На кожному етапі реалізується комплекс різних заходів. Встановлення стандартів І етап процедури контролю демонструє, наскільки близькі за суттю, функції контролю і планування. Стандарти - це конкретна мета, яка піддається вимірюванню. Ця мета виходить із процесу планування. Всі стандарти, що використовуються для контролю, повинні бути вибрані із багаточисельних цілей і стратегій організації та її мети.
Отже, стандарт - це формальна вимога, яка відноситься до вдосконалення обов'язків безпосередньо на робочому місці. До стандартів відносяться правила, які прийняті в організації, обмеження і встановлені процедури, трудові зобов'язання та інші формальні схеми дій.
Другим етапом процесу контролю є співставлення реально досягнутих результатів з встановленими стандартами. На цьому етапі менеджер повинен визначити, наскільки досягнуті результати відповідають очікуваним. На цій стадії процедури контролю дається оцінка, яка служить базою для рішення про початок дій. Діяльність, здійснювана на цій стадії контролю, значною мірою є найбільш помітною частиною всієї системи контролю. Ця діяльність полягає у визначенні масштабу відхилень, вимірюванні результатів, передачі інформації та її оцінці.
Вимірювання результатів, які дозволяють виявити, наскільки вдалося дотриматися встановлених стандартів, — це найважчий і найдорожчий елемент контролю.
Після винесення оцінки процес контролю переходить до третього етапу. Менеджер повинен вибрати одну з трьох ліній поведінки: не вживати ніяких заходів; ліквідувати відхилення; переглянути стандарт.
Коли співставлення фактичних результатів із стандартами вказує на те, що мета досягається, краще не вживати ніяких заходів. Якщо система контролю показала, що в якомусь елементі організації не все йде на лад, необхідно продовжувати вимірювання результатів, повторюючи цикл контролю. Ліквідувати відхилення Система контролю, що не дозволяє ліквідувати серйозні відхилення, перш ніж вони переростуть у великі проблеми,
Коригування повинно концентруватися на ліквідації справжньої причини відхилення. Зміст коригування в усіх випадках полягає в тому, щоб зрозуміти причини відхилення і досягти повернення організації до правильного способу дій. Перегляд стандартів Не всі відхилення від стандартів, які помітні, слід ліквідувати. Інколи самі стандарти можуть бути нереальними, бо вони ґрунтуються на планах, а плани.- це лише прогнози майбутнього. При перегляді планів повинні переглядатися і стандарти.