
- •1.Сутність менеджменту.
- •2.Види менеджменту.
- •3.Принципи управління
- •4.Поняття менеджменту і управління
- •5.Функції управління
- •6.Суть організації. Її визначальні характеристики.
- •7.Поняття жцо. Стадії життєвого циклу організації.
- •9.Менеджер. Особливості управлінської праці.
- •10.Методи менеджменту. Загальні методи управління.
- •11.Економічні методи менеджменту.
- •12.Організаційно- розпорядчі методи менеджменту.
- •13.Соціально-психологічні методи менеджменту.
- •14. Сутність планування. Принципи планування.
- •15. Види планування.
- •16.Класифікація видів планування.
- •17. Сутність стратегічного планування.
- •Класифікація стратегій
- •18. Етапи здійснення стратегічного планування.
- •19. Місія підприємства. Поняття цілі, завдання.
- •20. Поняття цілі. Вимоги до цілей. Функції цілей.
- •21. Класифікація цілей.
- •22. Сутність зовнішнього середовища.
- •23. Аналіз зовнішнього середовища. Фактори зовнішнього середовища.
- •24. Поняття макро- та мікросередовища. Фактори макросередовища. Фактори мікросередовища.
- •25. Фактори зовнішнього середовища непрямої та прямої дії.
- •26.Стимулюючі фактори та стримуючі фактори.
- •27. Управлінське обстеження. Напрямки проведення управлінського обстеження.
- •28.Стратегія.Види стратегій.
- •29. Організаційна структура управління організацією. Елементи ос.
- •30. Принципи побудови організаційних структур.
- •Етапи побудови організаційної структури підприємства.
- •Класифікація видів організаційних структур.
- •Сутність делегування. Відповідальність. Повноваження.
- •Етапи делегування.
- •Класифікація повноважень. Причини, згідно яких керівник уникає делегування.
- •Мотивація. Важелі, які використовуються для організації системи мотивації.
- •Змістовні теорії мотивації.
- •Процесійні теорії мотивації.
- •Сутність контролю.
- •Види контролю.
- •Етапи процесу контролю. Рекомендації керівникам для ефективного здійснення процесу контролю.
- •Комунікаційний процес.
- •47. Елементи комунікаційного процесу.
- •Етапи комунікаційного процесу.
- •Управлінські рішення.
- •Вимоги до управлінських рішень.
- •Класифікація управлінських рішень.
- •Основні вимоги до управлінських рішень та критерії їх оцінки.
- •Інформаційне забезпечення управління.
- •Інформаційна комунікаційна система управління. Її елементи.
- •Принципи формування інформаційної комунікаційної системи управління.
- •Керівництво. Влада. Стилі керівництва.
- •Види влади.
- •Фактори, від яких залежить влада.
- •Лідерство. Відмінність лідера і формального керівника.
- •Стилі керівництва.
24. Поняття макро- та мікросередовища. Фактори макросередовища. Фактори мікросередовища.
Зовнішнє середовище підрозділяють на мікро- і макросередовище.
Мікросередовище(прямої дії) – середовище прямого впливу на підприємство, котре створюють постачальники матеріально-технічних ресурсів, споживачі продукції підприємства, торгові і маркетингові посередники, конкуренти, держ. органи, фінансово-кредитні установи, страхові компанії.
Макросередовище(непрямої дії) – середовище. Яке впливає на підприємство та його мікросередовище. Воно включає природне, демографічне, науково-технічне, економічне, екологічне, політичне та міжнародне середовище.
25. Фактори зовнішнього середовища непрямої та прямої дії.
Фактори зовнішнього середовища прямої дії:
Постачальники.
Закони та держ. органи.
Споживачі.
Конкуренти.
Трудові ресурси.
26.Стимулюючі фактори та стримуючі фактори.
Основні фактори, що впливають на процес відродження організації:
Рівень професіоналізму менеджерів підприємства.
Платоспроможність контингенту населення, яке переважно обслуговується підприємством.
Місце розташування підприємства.
Рівень спеціалізації підприємства.
Конкурентоспроможність продукції та послуг.
Стан економіки країни.
Ці фактори можуть бути як стимулюючими, так і стримуючими.
27. Управлінське обстеження. Напрямки проведення управлінського обстеження.
Управлінське обстеження - методична оцінка функціональних зон організації виробництва для вивчення слабких і сильних його сторін. Основними зонами обстеження є маркетинг, фінанси, бухгалтерський облік, виробництво, людські ресурси, а також відносини — внутрішні і зовнішні.
28.Стратегія.Види стратегій.
Стратегія підприємства - це система заходів, яка розрахована на перспективу і забезпечує досягнення конкурентних цілей, шляхом координації й розподілу ресурсів підприємства. Стратегія визначає, куди організація бажає йти, для досягнення своєї цілі та виконання своєї місії. Вона створює обмеження, які відображують особливості і напрямки діяльності організації.
Умовно стратегії діляться на дві групи - функціонування і розвитку.
Стратегія функціонування відображує поведінку організації на ринку у зв'язку з реалізацією випускаємої (вирощуваної) нею продукції. Американський дослідник М. Портер виділив три основних варіанта таких стратегій: лідерство за низькими витратами, диференціації та фокусування. Стратегія лідерства за низькими витратами - орієнтує організацію на здобуття додаткового прибутку за рахунок економії на постійних витратах. Стратегія диференціації направлена на концентрацію виробництва товарів одного функціонального призначення, модифікація яких розширює коло потенційних споживачів. Стратегія фокусування передбачає обслуговування відносно вузького кола споживачів з особливими потребами, а досягнення безумовних конкурентних переваг забезпечується шляхом реалізації однієї з двох вищезгаданих стратегій.
Стратегії розвитку пов'язані з діяльністю організації на ринку і направлені на розвиток потенціалу підприємства (включають стратегії росту, помірного росту, скорочення і комбінування). Стратегія росту притаманна молодим організаціям, незалежно від сфери діяльності, які бажають у найкоротші строки зайняти лідируючі позиції. Стратегія помірного росту притаманна організаціям в галузях зі стабільною технологією, а цілі розвитку встановлюються від досягнутого рівня і корегуються у відповідності зі зміною умов (наприклад, інфляцією). Це самий простий і найменш ризикований шлях дій. Стратегія скорочення масштабів діяльності застосовується перебудові організації, коли необхідно провести її "санацію", відмовитися від застарілого (технологій, неперспективних ринкових сегментів, непотрібних підрозділів і служб). Комбінована стратегія - найбільш поширена на практиці. В рамках стратегії одні підрозділи розвиваються швидше, другі - помірно, треті - стабілізуються, четверті - скорочують масштаби діяльності. У підсумку в залежності від конкретного сполучення даних підходів будуть мати місце загальний ріст, стабілізація або скорочення потенціалу і масштабів діяльності. Ця стратегія в найбільшій мірі відповідає реальним умовам діяльності організації.