49. Наукові та законодавчі визначення поняття екологічна безпека

Екологiчна безпека - такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечу§ться попередження погiршен- ня екологiчного стану та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Екологiчна безпека гаранту§ться громадянам Украєни здiйсненням широкого комплексу вза§мопов'язаних полiтичних, екологiчних, технiчних, органiзацiйних, державно-правових та

iнших заходiв' ___

Доктринальнi пiдходи визначення екологiчноє безпеки

• Це захист люди- ни та навколиш- нього природно-го середовища вiд надзвичайноє небезпеки

• Умови забезпе-чення здоров'я людей i сталого соцiально-еконо-

мiчного розвитку

• Гарантiя уперед- ження екологiч- них катастроф i аварiй

• Баланс розвитку екосистем

• Стан мiжнародних вiдносин, при якому забезпечу§ться збереження, рацiональне використання, вiдтво- рення i пiдвищення якостi навколишнього природного середовища

Екологiчна безпека -'це складова глобальноє i нацiональ- ноє безпеки, тобто такого стану розвитку суспiльних вiдно- син в галузi екологiє, при якому системою державно-пра- вових, органiзацiйних, науково-технiчних, кономiчних та iнших соцiальних засобiв забезпечу§ться регулювання еко- логiчно небезпечноє дiяльностi, режим використання при- родних ресурсiв, охорона навколишнього природного се- редовища, безпечного для життя i здоров'я людей, попе- редження погiршення екологiчноє обстановки та виник-нення небезпеки для природних систем i населення

Экологическая безопасность (ЭБ) — это совокупность природных, социальных и других условий, обеспечивающих безопасную жизнь и деятельность проживающего (либо действующего) на данной территории населения (Хуршудов, 1997). Выбор показателей и критериев оценки экологической обстановки территории является одной из основных задач, направленной на управление экологическими и социальными процессами в регионе.

Экологическая безопасность — совокупность состояний, процессов и действий, обеспечивающая экологический баланс в окружающей среде и не приводящая к жизненно важным ущербам (или угрозам таких ущербов), наносимым природной среде и человеку (Хоружая, 2002, Козин, Петровский, 2005). Это также процесс обеспечения защищенности жизненно важных интересов личности, общества, природы, государства и всего человечества от реальных или потенциальных угроз, создаваемых антропогенным или естественным воздействием на окружающую среду. Объектами ЭБ являются права, материальные и духовные потребности личности, природные ресурсы и природная среда или материальная основа государственного и общественного развития.

Стаття 50. Екологічна безпека ЗУ ПРО ОНПС

Екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

Екологічна безпека - стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей.

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ Н А К А З Про затвердження Правил технічної експлуатації наземних засобів радіотехнічного забезпечення в цивільній авіації України (Правила, п.1.5) 08.05.2007 N 381

50. Екологічний ризик як умова формування правовідносин у сфері екологічної безпекиэкологический риск - вероятность наступления события, имеющего неблагоприятные последствия для окружающей среды и здоровья населения, обусловленного прогнозируемым негативным воздействием хозяйственной и иной деятельности, которое создает угрозу возникновения чрезвычайных ситуаций природного или техногенного характера;

приемлемый экологический риск - нормативный показатель экологического риска, обеспечение которого при ведении хозяйственной и иной деятельности, является полной гарантией защищенности природной среды, здоровья населения и имущества физических и юридических лиц;

предельно-допустимый экологический риск - нормативный показатель экологического риска, превышение которого при ведении хозяйственной и иной деятельности исключает гарантии защищенности благоприятной окружающей среды, здоровья населения и имущества физических и юридических лиц

Створення державою і суспільством системи екологічної безпекиспрямоване на запобігання прояву екологічного ризику під час здійсненнябагатогранних видів небезпечної діяльності. Це пов'язано з тим, що об'єктом останньої є природні і штучно створені властивості різнихречовин та елементів навколишнього матеріального і природного світу, яким притаманні різні рівні небезпеки й загрози для людини та довкілля.

Отже, носіями можливої небезпеки є різні речовини природного таштучного походження, а також їх суміші, здатні за певних природних тасоціальних умов і обставин виявляти властивості, що створюють реальнузагрозу здоров'ю і життю людини та навколишньому природному середовищу.Уявляється, що екологічний ризик з урахуванням його структури може бутипредставлений у вигляді формули його рівності сумі ризиків для людини(на мікрорівні) і суспільства (на макрорівні) та довкілля і природи вцілому. Водночас треба підкреслити, що прояв зазначеної небезпекизалежить від стану вказаних об'єктів. Наприклад, багато речовин, щознаходяться у природних умовах, можуть не створювати підвищеоїекологічної небезпеки поза межами людської діяльності, тобто до їхзалучення у відповідний технологічний процес як засобів виробництва.Разом з тим значна частина речовин, вступаючи у відповідний хмічний абофізичний обмін, формують умови для розвитку природних явищ небезпечногохарактеру.

Дані обставини породжують особливий режим використання зазначенихречовин, охорони та регулювання відповідних видів діяльності,спрямованої на поводження з небезпечними об'єктами. Звідси випливає, щобудь-яка діяльність юридичної чи фізичної особи, пов'язана знебезпечними речовинами чи їх сумішами, набуває ознак небезпечної боекологічно небезпечної (для навколишнього природного середовища, людиниі громадянина), оскільки стає екологічно ризикованою. Відповідно доКонвенції ООН від 9 березня 1992 р. про транскордонний вплив промислових

аварій небезпечною визнається будь-яка діяльність, у процесі здійсненняякої одна чи більше небезпечних речовин наявні або можуть бути в рівнихкількостях чи перевищують граничні кількості, визначені цією Конвенцією,і здатні призвести внаслідок аварії до транскордонного впливу, зокремадо створення будь-яких шкідливих наслідків для людей, флори і фауни,грунтів, вод, повітря, ландшафтів, їх сукупності та матеріальних цінностей, культурної спадщини, в тому числі історичних пам'яток. Таким чином, внаслідок експлуатації, перевезення, використання та здійснення інших видів діяльності з небезпечними речовинами створюються умови для виникнення потенційної загрози або для прояву ризику її виникнення, тобто імовірності настання певної події за певних обставин та у певний час, а саме: для перевищення встановлених нормативів небезпечних речовин у конкретному місці, що перетворює їх на джерела підвищеної екологічноїнебезпеки.

Сказане вище дає підстави констатувати, що екологічний ризик єважливою ознакою екологічної небезпеки (екологічно небезпечноїдіяльності), оскільки відображає її об'єктивну сутність — імовірністьнастання цього явища. Тому за характером свого походження він є проявом об'єктивно здійснюваної екологічно ризикованої діяльності, що продукує доцільність закріплення відповідного режиму правового забезпечення у чинному законодавстві. Таке правове закріплення створює нові правила поведінки для необмеженого кола осіб, діяльність яких підпадає під ознаку екологічно небезпечної, та сприяє виникненню певних обов'язків, а для держави додатково висуває вимоги щодо забезпечення безпечного довкілля і тому усвідомлюється на суб'єктивному рівні як необхідність додержання правил зазначеної діяльності, обтяженої можливістюекологічного ризику.