
- •1. Значення дисципліни “Основи і фундаменти” для проектування, будіицтва, та експлуатації будівель і споруд. Основні поняття і термін курсу. Зв'язок з іншими дисцмплінами.
- •Основні положення розрахунку основ та фундаментів. Матеріали необхідні для такого розрахунку. Загальний порядок розрахунку основ і фундаментів.
- •5.Особливості оцінки грунтових умов майданчика. Використання матеріалів інженерно-геологічних вишукувань при проектуванні підземного будівництва.
- •6. Визначення мінімальної глибини закладання фундаментів. Реалізація цієї задачі при курсовому проекті.
- •Заходи протиморозного здимання грунтів основи
- •9. Фундаменти неглибокого (мілкого та заглибленого) закладання, їх характеристика і область використання.
- •10.Умова жорсткості фундаменту неглибокого закладання. Жорсткі та гнучкі фундаменти, характеристика їх конструкції.
- •11. Розрахунок центрально навантажених жорстких фундаментів. Визначення розмірів жорстких фундаментів різної конфігурації в плані.
- •12. Розрахунковий опір грунту несучого шару основи та його визначення на практиці.
- •13. Розрахунок жорстких позацентрово навантажених фундаментів. Особливості призначення коефіцієна, що враховує дію моменту на фундамент.
- •14. Порядок практичного розрахунку жорстких фундаментів. Особливості перевірки напружень на підошві фундаментів.
- •15.Можливість використання для розрахунку фундаментів табличних значень розрахункового опору грунту, що приведені в нормах.
- •16.Характеристика вимог до конструювання жорстких фундаментів
- •17.Особливості роботи та конструкції гнучких фундаментів. Розрахунок гнучких фундаментів неглибокого закладання. Методи розрахунку плитних фундаментів.
- •18.Конструкції гнучких фундаментів під стіни та колони будівель і споруд. Загальна характеристика та розрахунок.
- •20. Визначення природного та додаткового тиску в грунті основи. Реалізація цих задач при курсовому проектуванні.
- •21. Характеристика впливу нерівномірних деформацій основи, сусідніх фундаментів на експлуатацію будівель і споруд. Граничні значення допустимих деформацій основи.
- •22.Покращення роботи ф-тів неглибокого закладання в умовах складного завантаження.
- •23.Збірні стрічкові та стовпчасті фундаменти, характеристика їх конструкції, області використання. Особливості розрахунку збірних фундаментів. Способи покращення роботи стрічкових збірних фундаментів.
- •24. Преривчасті збірні стрічкові фундаменти. Область використання. Переваги і недоліки в їх використанні. Конструкція та особливості розрахунку.
- •26. Особливості захисту фундаментів та підземних конструкцій будівель і споруд від підземних вод.
- •27. Особливості вибору способів робіт по підготовці основи та влаштування фундаментів
- •29.Будівельне зниження рівня грунтових вод.Використання голко фільтрових установок на практиці.
- •Поверхневе та глибинне ущільнення грунтів. Оптимальна вологість та максимальна щільність грунту, їх визначення при проходженні будівельного практикуму. Особливості розрахунку ґрунтових подушок.
- •32.Заміна слабкого грунту основи. Закріплення грунтів основи. Загальна характеристика виконання робіт та розрахунку.
- •33. Загальна характеристика та область використання пальових фундаментів. Класифікація паль. Характеристика паль по матеріалу. Положення паль в плані в межах ростверку.
- •35.Поняття про несучу здатність палі. Різниця в несучій здатності паль, що заглиблені забивкою та вібрацією, забивної та вдавлювальної. Вплив інших технологічних особливостей на несучу здатність паль.
- •36. Особливості взаємодії забивних, здавлюваних та віброзаглиблених паль з оточуючим грунтом.
- •37. Поняття про відказ палі. Явище несправжнього відказу і його врахування на практиці. Принцип забивки паль на виробництві.
- •39. Загальні положення розрахунку одиночних паль. Методи визначення несучої здатності
- •40.Визначення несучої здатності одиничної забивної палі на стиск та висмикування за формулами і табличними значеннями опору грунту що наведені в нормах.
- •41.Набивні,буронабивні,буро опускні та буроінєкційні палі. Класифікація,технологія влаштування,область використання,розрахунок.
- •42. Палі підвищеної несучої здатності.
- •43. Розрахунок пальових фундаментів.Порядок його практичної реалізації в курсовому проекті.Алгоритми розрахунку пальових фундаментів за комп’ютерними програмами.
- •44. Розрахунок пальових фундаментів за деформаціями.
- •45. Польові методи визначення несучої здатності паль: статичним навантаженням, динамічним навантаженням, за даними статичного зондування, випробування еталонної палі та палі-зонду.
- •46. Фундаменти неглибокого закладання. Класифікація, область застосування та загальні положення розрахунку.
- •49.Фундаменти в складних інженерно-геологічних умовах. Загальна характеристика та поширення в межах України.
- •50.Загальна характеристика лесових ґрунтів. Відносне просідання та початковий тиск просідання. Їх визначення в лабораторних та польових умовах.
- •51.Будывельна класифікація лесових грунтів.Особливості будови лесових товщ. Розрахунок просідання під дією власної ваги лесового грунту.
- •52.Особливості проектування фундаментів неглибокого закладання на лесових просідаючихгрунтах.
- •53.Особливості проектування пальових фундаментів на лесових просідаючих грунтах.
- •54. Розрахунок просідання фундаментів. Загальна умова розрахунку за деформаціями просідаючої основи.
- •56. Умови роботи лесових основ. Методи будівництва на лесових грунтах
- •57. Загальна характеристика насипних, намивних, органогенних та засолених грунтів, стрічкових глин.
- •58. Особливості проектування і влаштування основ і фундаментів на сильностисливих грунтах. Конструктивні заходи будівництва на таких грунтах.
20. Визначення природного та додаткового тиску в грунті основи. Реалізація цих задач при курсовому проектуванні.
21. Характеристика впливу нерівномірних деформацій основи, сусідніх фундаментів на експлуатацію будівель і споруд. Граничні значення допустимих деформацій основи.
Якщо на близькій відстані від фундаменту, осідання якого розраховують, розташовані сусідні фундаменти, вони можуть впливати на величину осідання. Тому при розрахунку осідання потрібно побудувати спочатку епюру додаткових вертикальних напруг σzpдля фундаменту, що розраховується. Потім визначають додаткові напруги, котрі виникають уздовж вертикалі, що проходить крізь центр підошви фундаменту, від впливу сусідніх фундаментів і будують сумарну епюру додаткових вертикальних напруг. На рис. 7.19, а показана схема побудування епюр додаткових напруг та розміщення меж товщі, яка стискується. Видно, що збільшення кількості близько розташованих фундаментів приводить до зростання сумарної епюри додаткових напруг. Потужність товщі, котра стискується, також зростає. Додаткові вертикальні напруги від впливу сусідніх фундаментів σzp,a можуть бути визначені за допомогою методу кутових точок. На рис. 7.19, б показана схема розміщення фіктивних фундаментів при визначенні додаткових напруг у точці А фундаменту 2 від фундаменту 1.
Рис. 7.19. Урахування впливу сусідніх фундаментів: а – схема побудови епюр додаткових напруг і розміщення меж стисливої товщі; б – схема розташування фіктивних фундаментів при визначенні додаткових напруг у точці А від фундаменту; 1, 3 – фундаменти, що впли-вають на фундамент, який розраховують; 2 – фундамент, котрий розраховують
Величину
σzp,a визначають
алгебраїчним підсумовуванням напруг
σzp,ciу
кутових точках чотирьох фіктивних
фундаментів за допомогою формули
Знаки напруг σzp,ciу формулі (7.52) під кутом і-го фундаменту приймають відповідно до схеми на рис. 7.19, б.
Якщо виникає необхідність урахування впливу кількох сусідніх фундаментів, для кожного з них за допомогою формули (7.52) визначають додаткову вертикальну напругу, а потім будують сумарну епюру σzp, яка враховує вплив усіх фундаментів. Після побудування епюри розрахунок осідання можливо виконати методом пошарового підсумовування або іншими методами.
У
виробничих будівлях, що мають підлогу,
розміщену безпосередньо на ґрунті, при
побудові епюри додаткових вертикальних
напруг необхідно враховувати навантаження
на підлогу
,де
q
–
інтенсивність рівномірно розподіленого
навантаження на підлогу.

22.Покращення роботи ф-тів неглибокого закладання в умовах складного завантаження.
1. Коли має місце значний по величині момент, що діє на ф-т в одній площині. Тоді підошву ф-ту треба виконувати в напрямку дії моменту.

2. Коли навантаження на ф-т прикладено під значним кутом до вертикалі. Тоді підошву ф-ту зміщують в напрямку вісі дії цього навантаження.
3. При значних ексцентриситетах
4. Коли гориз. навантаження перевищують вертикальне.
5. Коли велика гориз. сила діє при значному вертик. навантаженні
6.Використання елементів, які підвищують жорсткість окремих ф-тів та покращують умови їх роботи: це балки, стрічки в ріхних рівнях, та ферми.
7. Підвищення жорсткості надземної частини будівлі або споруди.
8. Перехід від збірних ф-тів до збірно-монолітних.
9. Прийняття рішень до спец. конструювання типів ф-тів з більш детальними розробками їх елементів.