- •1. Значення дисципліни “Основи і фундаменти” для проектування, будіицтва, та експлуатації будівель і споруд. Основні поняття і термін курсу. Зв'язок з іншими дисцмплінами.
- •Основні положення розрахунку основ та фундаментів. Матеріали необхідні для такого розрахунку. Загальний порядок розрахунку основ і фундаментів.
- •5.Особливості оцінки грунтових умов майданчика. Використання матеріалів інженерно-геологічних вишукувань при проектуванні підземного будівництва.
- •6. Визначення мінімальної глибини закладання фундаментів. Реалізація цієї задачі при курсовому проекті.
- •Заходи протиморозного здимання грунтів основи
- •9. Фундаменти неглибокого (мілкого та заглибленого) закладання, їх характеристика і область використання.
- •10.Умова жорсткості фундаменту неглибокого закладання. Жорсткі та гнучкі фундаменти, характеристика їх конструкції.
- •11. Розрахунок центрально навантажених жорстких фундаментів. Визначення розмірів жорстких фундаментів різної конфігурації в плані.
- •12. Розрахунковий опір грунту несучого шару основи та його визначення на практиці.
- •13. Розрахунок жорстких позацентрово навантажених фундаментів. Особливості призначення коефіцієна, що враховує дію моменту на фундамент.
- •14. Порядок практичного розрахунку жорстких фундаментів. Особливості перевірки напружень на підошві фундаментів.
- •15.Можливість використання для розрахунку фундаментів табличних значень розрахункового опору грунту, що приведені в нормах.
- •16.Характеристика вимог до конструювання жорстких фундаментів
- •17.Особливості роботи та конструкції гнучких фундаментів. Розрахунок гнучких фундаментів неглибокого закладання. Методи розрахунку плитних фундаментів.
- •18.Конструкції гнучких фундаментів під стіни та колони будівель і споруд. Загальна характеристика та розрахунок.
- •20. Визначення природного та додаткового тиску в грунті основи. Реалізація цих задач при курсовому проектуванні.
- •21. Характеристика впливу нерівномірних деформацій основи, сусідніх фундаментів на експлуатацію будівель і споруд. Граничні значення допустимих деформацій основи.
- •22.Покращення роботи ф-тів неглибокого закладання в умовах складного завантаження.
- •23.Збірні стрічкові та стовпчасті фундаменти, характеристика їх конструкції, області використання. Особливості розрахунку збірних фундаментів. Способи покращення роботи стрічкових збірних фундаментів.
- •24. Преривчасті збірні стрічкові фундаменти. Область використання. Переваги і недоліки в їх використанні. Конструкція та особливості розрахунку.
- •26. Особливості захисту фундаментів та підземних конструкцій будівель і споруд від підземних вод.
- •27. Особливості вибору способів робіт по підготовці основи та влаштування фундаментів
- •29.Будівельне зниження рівня грунтових вод.Використання голко фільтрових установок на практиці.
- •Поверхневе та глибинне ущільнення грунтів. Оптимальна вологість та максимальна щільність грунту, їх визначення при проходженні будівельного практикуму. Особливості розрахунку ґрунтових подушок.
- •32.Заміна слабкого грунту основи. Закріплення грунтів основи. Загальна характеристика виконання робіт та розрахунку.
- •33. Загальна характеристика та область використання пальових фундаментів. Класифікація паль. Характеристика паль по матеріалу. Положення паль в плані в межах ростверку.
- •35.Поняття про несучу здатність палі. Різниця в несучій здатності паль, що заглиблені забивкою та вібрацією, забивної та вдавлювальної. Вплив інших технологічних особливостей на несучу здатність паль.
- •36. Особливості взаємодії забивних, здавлюваних та віброзаглиблених паль з оточуючим грунтом.
- •37. Поняття про відказ палі. Явище несправжнього відказу і його врахування на практиці. Принцип забивки паль на виробництві.
- •39. Загальні положення розрахунку одиночних паль. Методи визначення несучої здатності
- •40.Визначення несучої здатності одиничної забивної палі на стиск та висмикування за формулами і табличними значеннями опору грунту що наведені в нормах.
- •41.Набивні,буронабивні,буро опускні та буроінєкційні палі. Класифікація,технологія влаштування,область використання,розрахунок.
- •42. Палі підвищеної несучої здатності.
- •43. Розрахунок пальових фундаментів.Порядок його практичної реалізації в курсовому проекті.Алгоритми розрахунку пальових фундаментів за комп’ютерними програмами.
- •44. Розрахунок пальових фундаментів за деформаціями.
- •45. Польові методи визначення несучої здатності паль: статичним навантаженням, динамічним навантаженням, за даними статичного зондування, випробування еталонної палі та палі-зонду.
- •46. Фундаменти неглибокого закладання. Класифікація, область застосування та загальні положення розрахунку.
- •49.Фундаменти в складних інженерно-геологічних умовах. Загальна характеристика та поширення в межах України.
- •50.Загальна характеристика лесових ґрунтів. Відносне просідання та початковий тиск просідання. Їх визначення в лабораторних та польових умовах.
- •51.Будывельна класифікація лесових грунтів.Особливості будови лесових товщ. Розрахунок просідання під дією власної ваги лесового грунту.
- •52.Особливості проектування фундаментів неглибокого закладання на лесових просідаючихгрунтах.
- •53.Особливості проектування пальових фундаментів на лесових просідаючих грунтах.
- •54. Розрахунок просідання фундаментів. Загальна умова розрахунку за деформаціями просідаючої основи.
- •56. Умови роботи лесових основ. Методи будівництва на лесових грунтах
- •57. Загальна характеристика насипних, намивних, органогенних та засолених грунтів, стрічкових глин.
- •58. Особливості проектування і влаштування основ і фундаментів на сильностисливих грунтах. Конструктивні заходи будівництва на таких грунтах.
Поверхневе та глибинне ущільнення грунтів. Оптимальна вологість та максимальна щільність грунту, їх визначення при проходженні будівельного практикуму. Особливості розрахунку ґрунтових подушок.
Ущільненняслабкогоґрунтуможе бути поверхневимабоглибинним. Поверхневеущільненнядосягаєтьсятрамбуваннямґрунтупневмотрамбовкамиабоутрамбовуванням у нього щебеню, гальки, гравію. Для ущільнення великих площроблятьукоченняґрунтукотками. Цейспосібзастосовується при необхідностіущільненняґрунту наглибину до 20 - 40 см і при наявностінадійногопідстильного шару. Глибиннеущільненняґрунтуздійснюється за допомогоюпіщанихабоґрунтових паль, для чогосталеві труби діаметром не менше 400 -- 500 мм занурюють на необхіднуглибину і заповнюютьпіскомабоґрунтом. Завдякивібруванню труби пісок (ґрунт) ущільнюється і добре заповнюєшпару.
Метод лабораторного визначення максимальної щільності:
Метод полягає у встановленні залежності щільності сухого ґрунту від його вологості при трамбуванні зразків з постійною витратою роботи на їх ущільнення та у визначенні по цій залежності максимальної величини щільності сухого ґрунту ρdmax.
Для встановлення залежності щільності сухого ґрунту від його вологості проводять серію окремих випробувань ґрунту на ущільнення з послідовним збільшенням його вологості. Результати випробувань представляють у вигляді графіка. Кількість окремих випробувань для побудови графіка повинна бути не менше ніж шість, а також достатньою для виявлення максимального значення щільності сухого ґрунту.
Випробування ґрунтів здійснюють у приладі СоюздорНИИ для стандартного ущільнення ґрунтів шляхом пошарового трамбування ґрунту ударами вантажу масою 2,5 кг, який падає з висоти 300 мм, при цьому загальне число ударів повинно складати 120.
Всі результати, отримані в процесі підготовки та випробування ґрунту, повинні заноситися в журнал визначення максимальної щільності сухого ґрунту
Визначення розмірів ґрунтових подушок
Якщо поверхневим шаром грунтової товщі є слабкий грунт і улаштування фундаменту мілкого закладання на природній основі неможливе або потребує дуже великих витрат бетону, можливим варіантом проектного рішення є улаштування піщаних чи з іншого матеріалу (щебеню, гравію, шлаку, відходів різних виробництв) подушок.До матеріалу подушок ставлять такі вимоги: легкість укладання з заданою щільністю, мала стисливість, відносно високий опір зсуву, стійкість скелету при русі ґрунтових вод.
Улаштування ґрунтових подушок здійснюється таким чином: в розроблений котлован чи траншею укладають з ущільненням шари ґрунту подушки завтовшки 20-40 cм.
Подушки розподіляють тиск від фундаменту на більшу площу і завдяки розсіюванню напружень зменшують його вплив на слабкий підстилковий шар.
Товщину подушки hn (рис. 6.2) приймають виходячи з тиску, який можна передати на підстилковий ґрунт. Розрахунковий тиск на цей ґрунт визначають як на підстилковий шар слабкого ґрунту за формулою (6.1).
Розміри
подушки в плані залежать від опору
ґрунту, що розташований обабіч неї, і
характеру розподілу напружень по
глибині. Для визначення розмірів
подушки
задаються розподілом напружень у ній
під кутом a, який звичайно знаходиться
в межах 30-45° (рис. 6.2). Тоді
bn=b+2hntga. (6.5)
Рисунок 6.2 – Улаштування ґрунтової подушки
Ширина подушки у нижній її частині не повинна бути менша за ширину умовного фундаменту bz , що визначається за формулами (6.2) - (6.4) на глибині z = hn.
Якщо замінюваний грунт, що оточує подушку, дуже слабкий (глинистий водонасичений), то розміри подушки повинні перевірятись за умовами стійкості цього ґрунту. Опір ґрунту, що оточує подушку, має виключити можливість деформації подушки у бокових напрямках.
Для улаштування подушок можна використовувати і місцеві пилувато-глинисті ґрунти, що піддаються ущільненню, якщо подушка розташована вище від рівня ґрунтових вод. Ці ґрунти укладають у подушку при оптимальній вологості під ретельним контролем за однорідністю їх складу і ступенем ущільнення.
Подушки з пилувато-глинистого ґрунту часто застосовують у лесових ґрунтах з метою часткової або повної ліквідації їх властивостей осідання. В цьому випадку призначення їх розмірів має особливості, з якими можна ознайомитись у спеціальній літературі [3,4,5].
У поперечному перерізі подушки можуть мати різну форму у залежності від крутизни скосів котловану. У слабких ґрунтах, що обпливають, не тримають скосу і не сприймають активного бокового тиску (розпору), подушки роблять значно ширшим, ніж підошва фундаменту, з умовою забезпечення їх стійкості і погашення активного бокового тиску тілом подушки. У ґрунтах, що обпливають, подушки можна також підсипати в простір між боковими шпунтовими стінками, які забезпечують стійкість стінок котловану і сприймають боковий розпір.
Подушки можуть улаштовуватись під стовпчасті і стрічкові фундаменти у вигляді окремих масивів або стрічок, а також у вигляді суцільного масиву під всю будівлю.
