40.Визначення несучої здатності одиничної забивної палі на стиск та висмикування за формулами і табличними значеннями опору грунту що наведені в нормах.
Розрахунок одиничних паль полягає полягає в визначенні несучої здатності по матеріалу і грунту, а також порівняння несучої здатності з діючим матеріалом.
Основним
є розрахунок за першим граничним станом
тобто за несучою здатністю грунтової
основи
N-навантаження на палю кН
-розрахункова
несуча здатність палі
коефіцієнт
надійності
=1,4(
-визначається
за формулами СНИП або за даними
випробуванням)
1,5(
випробування
статичним методом)
=1,4…1,75 для паль які влаштовуються на мостових переходах
Неосновним
а додатковим є розрахунок за другим
граничним станом по деформації грунту
основи.S
Su
Несуча здатнысть паль
41.Набивні,буронабивні,буро опускні та буроінєкційні палі. Класифікація,технологія влаштування,область використання,розрахунок.
Технологія
влаштування таких фундаментів полягає
у бурінні шнековим буром випереджаючої
свердловини. Далі на заданій глибині
утворюють опорне розширення, а ґрунт
скидають у нижню частину випереджаючої
свердловини. Після цього зайвий ґрунт
викидають із свердловини шнековим буром
і її та по-рожнину розширення остаточно
очищають. Нарешті, готову порожнину
запов-нюють бетоном, який ущільнюють
вібраторами, а у верхню частину порожнини
встановлюють арматурний каркас та
закладні металеві деталі.
Буронабивні
фундаменти не слід використовувати в
сухих пісках, глинистих ґрунтах текучої
консистенції або при розташуванні трохи
нижче від дна свердловини слабких шарів
ґрунту з властивостями, значно гіршими,
ніж під розширенням.Розрахунок
несучої здатності буро набивних паль
ведеться за формулами як для забивних
паль
;
Переваги
буронаб.:1)економія
металу;2)відсутність динамічних навант.при
влашт. паль;3)встановлення великого
розміру;4)підв.несуч.здатності.
Недоліки:1)нижче в порівнянні з забавними
індустріальність та культура
робіт;2)підвищений об’єм бетону,при
влаштуванні паль.
Влаштування буроін’єкційних паль. Вона полягає в тому, що в основі будівель пробурюють спочатку короткі свердловини діаметром 150–250 мм для встановлення кондукторів, щоб запобігти витіканню суміші під час обпресовування. Після розміщення кондукторів, заповнення свердловини цементним розчином та дводобового вичікування пробурюють свердловини розрахунковим діаметром до проектної позначки з промиванням глинистим розчином (бентонітовою суспензією). Далі встановлюють арматурні каркаси і через ін’єкційну трубу свердловину за-повнюють цементно-піщаним розчином (цемент : пісок : вода – 1 : 1,18 : 0,65). Нарешті, ін’єктор виймають і в порожнину під тиском 0,3–0,4 МПа нагнітають розчин до устя свердловини.Розрахунок пальових фундаментів:1)визначаємо несучу здатність одиночної палі;2)визначаємо розрахункове навантаження на одиничну палю;3)визначаємо кількість паль в пальовому ф-ті;4)розраховуємо та виконуємо конструювання з\б розтвірк пальового ф-та;5)розраховуємо пальовий ф-т за деформаціями.
42. Палі підвищеної несучої здатності.
1
2
1. Палі з розширеною п’ятою.
2. Металеві палі з роздвоєним наконечником.