49.Фундаменти в складних інженерно-геологічних умовах. Загальна характеристика та поширення в межах України.
До особливих відносять грунти, які мають специфічні властивості,а саме:1)Слабкі водо насичені грунти;2)Насипні незлижалі грунти термін до 5 років;3)Лесові просідаючі грунти;4)Набухаючі грунти;5)Засолені грунти;6)Багатолітньо мерзлі грунти.
При будівництві на таких видах грунтів потрібно вирішувати комплексну задачу проектування, а саме архітектурно планувальну частину обов’язково ув’язують з конструктивною схемою будівлі. При цьому використовують не звичайні фундаменти, а також прогнозують поведінку основи і будівлі на ній в часі.
На території України з поверхні залягають здебільшого лесові просідаючі грунти (75% території).
Окремо про види грунтів в питаннях 50,52,53,56,57,58.
50.Загальна характеристика лесових ґрунтів. Відносне просідання та початковий тиск просідання. Їх визначення в лабораторних та польових умовах.
Лесові просідаючі ґрунти утворилися у післяльодовиковий період часу (від 10 до 300тис. р. тому), за гранулометричним складом лесові супіски та суглинки на 50-90% пилуваті. Виділяють: - типовий лес; - лесоподібний супісок; - лесовидний суглинок.
На території України з поверхні залягають здебільшого лесові ґрунти - 75%.
Лес – це суглинок макропористий, карбонатний ґрунт, який має читку горизонтальну відділеність, високу міцність вприродньому стані, колір від світло-жовтого до буровато-жовтого, при зволоженні різко змінює свою міцність. Природна вологість W=0.05-0.15; щільність ρ=1.5-1.65 г/см3, модуль деформації Есух.=15-35МПа, при замочуванні (Sr=0.8-1) Еset=3-10МПа. Головна властивість цих ґрунтів – деформації просідання при зволоженні.
В лабораторії просадочність визначають на компресійних приладах (одометрах), за методами однієї та двох кривих.
Визначення початкового тиску просідання «Польовим методом»
Встановлення штампів у шурфи, проведення штамподосліду.
До польвих відносять: - Штамподосліди з замочуванням; - Замочування дослідних котлованів.
51.Будывельна класифікація лесових грунтів.Особливості будови лесових товщ. Розрахунок просідання під дією власної ваги лесового грунту.
Лесові просідаючігрунти утворились в після льодовиковий період від 300-30р.
до н.е.
Склад : лесові супіски і суглинки на 50-90%- пилуваті
Геологи виділяють :1) типовий лес
2) лесоподібні супіски
3)лесовидні суглинки
Лес – це сухий макропористий карбонатний грунт який має чітку вертикальну віддільність , високу міцність в пресованому стані , від світло –жовтого до буро – жовтого кольору , і при зволоженні різко знижує свою мійність
Природня вологість W= 0.05-0.15
Щільність ρ= 1.50- 1.65 г/см3
В сухому стані Е=15-35мПа
В зволоженому стані Е =3-10мПа
Головна властивість лесових грунтів : деформації просідання при зволоженні
В лабораторії просадочність визначають на компресійних приладах (одометром )за за методами однієї і двох кривих
52.Особливості проектування фундаментів неглибокого закладання на лесових просідаючихгрунтах.
Перед будівництвом потрібно ущільнити лесовий грунт шарами по 30 см, якщо товща лесового грунту більше 15 м то потрібне:
Попереднє замочування;
Глибинне ущільнення грунтовими палями;
Повна
або часткова заміна замінагрунту шляхом
влаштування грунтових подушок
Лесовими ґрунтами вважають глинистий ґрунт: супіски, суглинки, іноді глини, які мають властивість просадочності. В таких ґрунтах після зволоження виникає додаткова деформація (до осідання), яку звуть просіданням.
лесові ґрунти належать до зв’язних, осадових, глинистих ґрунтів ІІ класу. Вони однорідні, бо мають більше ніж 50% частинок розміром 0,05-0,005 мм; у їх складі досить багато легко та середньорозчинних солей; ґрунти мають велику кількість різноманітних за розмірами порожнин, тріщин, пор; у маловологому стані утримують укіс, близький до вертикального; легко розмокають, а після водонасичення, особливо при дії ударних або вібраційних навантажень, перетворюються у пливуни; колір їх здебільшого світло-жовтий, або світло-коричневий; у сухому стані на дотик борошнисті.
Лесовий ґрунт має характерні показники фізичних властивостей порівняно з показниками звичайного глинистого ґрунту. Відзначається він невеликою щільністю ρ=1,25...1,55 т/м3; низькою вологістю W=0,1...0,2; значною пористістю, яка звичайно перевищує 50%. Коефіцієнт водонасичення лесового ґрунту менший, ніж Sr=0,6, хоч у деградованому стані цей показник може бути більшим.
Конструктивні заходи призначають залежно від конструктивної схеми будівель. Так, для безкаркасних будівель використовують жорсткі або комбіновані конструктивні схеми. В цьому випадку доцільно:
- симетричне розміщення поздовжніх та поперечних несучих стін;
- наскрізне розташування поперечних стін;
- улаштування фундаментів у вигляді монолітних плит, перехресних балок, балок-стінок
- улаштування замкнених залізобетонних поясів на рівні фундаментної плити та цоколя, а також по поверхових залізобетонних поясів або армованих швів на рівні перемичок чи перекриття по всіх зовнішніх і внутрішніх стінах;
- з’єднання панелей перекриття між собою, а також із несучими стінами для утворення горизонтальних дисків.
Для каркасних будівель, які споруджують за комбінованими або податливими схемами, приймають такі конструктивні заходи:
- улаштування в підземній частині будівлі горизонтальних швів сковзання;
- уведення гнучких уставок та компенсаційних пристроїв;
- зменшення жорсткості несучих конструкцій;
- проектування парних рам між відсіками або шарнірно рухоме обпирання пролітних конструкцій із заповненням проміжків еластичним заповнювачем (пороізол, поролон, макропориста гума);