
- •1. Значення дисципліни “Основи і фундаменти” для проектування, будіицтва, та експлуатації будівель і споруд. Основні поняття і термін курсу. Зв'язок з іншими дисцмплінами.
- •Основні положення розрахунку основ та фундаментів. Матеріали необхідні для такого розрахунку. Загальний порядок розрахунку основ і фундаментів.
- •5.Особливості оцінки грунтових умов майданчика. Використання матеріалів інженерно-геологічних вишукувань при проектуванні підземного будівництва.
- •6. Визначення мінімальної глибини закладання фундаментів. Реалізація цієї задачі при курсовому проекті.
- •Заходи протиморозного здимання грунтів основи
- •9. Фундаменти неглибокого (мілкого та заглибленого) закладання, їх характеристика і область використання.
- •10.Умова жорсткості фундаменту неглибокого закладання. Жорсткі та гнучкі фундаменти, характеристика їх конструкції.
- •11. Розрахунок центрально навантажених жорстких фундаментів. Визначення розмірів жорстких фундаментів різної конфігурації в плані.
- •12. Розрахунковий опір грунту несучого шару основи та його визначення на практиці.
- •13. Розрахунок жорстких позацентрово навантажених фундаментів. Особливості призначення коефіцієна, що враховує дію моменту на фундамент.
- •14. Порядок практичного розрахунку жорстких фундаментів. Особливості перевірки напружень на підошві фундаментів.
- •15.Можливість використання для розрахунку фундаментів табличних значень розрахункового опору грунту, що приведені в нормах.
- •16.Характеристика вимог до конструювання жорстких фундаментів
- •17.Особливості роботи та конструкції гнучких фундаментів. Розрахунок гнучких фундаментів неглибокого закладання. Методи розрахунку плитних фундаментів.
- •18.Конструкції гнучких фундаментів під стіни та колони будівель і споруд. Загальна характеристика та розрахунок.
- •20. Визначення природного та додаткового тиску в грунті основи. Реалізація цих задач при курсовому проектуванні.
- •21. Характеристика впливу нерівномірних деформацій основи, сусідніх фундаментів на експлуатацію будівель і споруд. Граничні значення допустимих деформацій основи.
- •22.Покращення роботи ф-тів неглибокого закладання в умовах складного завантаження.
- •23.Збірні стрічкові та стовпчасті фундаменти, характеристика їх конструкції, області використання. Особливості розрахунку збірних фундаментів. Способи покращення роботи стрічкових збірних фундаментів.
- •24. Преривчасті збірні стрічкові фундаменти. Область використання. Переваги і недоліки в їх використанні. Конструкція та особливості розрахунку.
- •26. Особливості захисту фундаментів та підземних конструкцій будівель і споруд від підземних вод.
- •27. Особливості вибору способів робіт по підготовці основи та влаштування фундаментів
- •29.Будівельне зниження рівня грунтових вод.Використання голко фільтрових установок на практиці.
- •Поверхневе та глибинне ущільнення грунтів. Оптимальна вологість та максимальна щільність грунту, їх визначення при проходженні будівельного практикуму. Особливості розрахунку ґрунтових подушок.
- •32.Заміна слабкого грунту основи. Закріплення грунтів основи. Загальна характеристика виконання робіт та розрахунку.
- •33. Загальна характеристика та область використання пальових фундаментів. Класифікація паль. Характеристика паль по матеріалу. Положення паль в плані в межах ростверку.
- •35.Поняття про несучу здатність палі. Різниця в несучій здатності паль, що заглиблені забивкою та вібрацією, забивної та вдавлювальної. Вплив інших технологічних особливостей на несучу здатність паль.
- •36. Особливості взаємодії забивних, здавлюваних та віброзаглиблених паль з оточуючим грунтом.
- •37. Поняття про відказ палі. Явище несправжнього відказу і його врахування на практиці. Принцип забивки паль на виробництві.
- •39. Загальні положення розрахунку одиночних паль. Методи визначення несучої здатності
- •40.Визначення несучої здатності одиничної забивної палі на стиск та висмикування за формулами і табличними значеннями опору грунту що наведені в нормах.
- •41.Набивні,буронабивні,буро опускні та буроінєкційні палі. Класифікація,технологія влаштування,область використання,розрахунок.
- •42. Палі підвищеної несучої здатності.
- •43. Розрахунок пальових фундаментів.Порядок його практичної реалізації в курсовому проекті.Алгоритми розрахунку пальових фундаментів за комп’ютерними програмами.
- •44. Розрахунок пальових фундаментів за деформаціями.
- •45. Польові методи визначення несучої здатності паль: статичним навантаженням, динамічним навантаженням, за даними статичного зондування, випробування еталонної палі та палі-зонду.
- •46. Фундаменти неглибокого закладання. Класифікація, область застосування та загальні положення розрахунку.
- •49.Фундаменти в складних інженерно-геологічних умовах. Загальна характеристика та поширення в межах України.
- •50.Загальна характеристика лесових ґрунтів. Відносне просідання та початковий тиск просідання. Їх визначення в лабораторних та польових умовах.
- •51.Будывельна класифікація лесових грунтів.Особливості будови лесових товщ. Розрахунок просідання під дією власної ваги лесового грунту.
- •52.Особливості проектування фундаментів неглибокого закладання на лесових просідаючихгрунтах.
- •53.Особливості проектування пальових фундаментів на лесових просідаючих грунтах.
- •54. Розрахунок просідання фундаментів. Загальна умова розрахунку за деформаціями просідаючої основи.
- •56. Умови роботи лесових основ. Методи будівництва на лесових грунтах
- •57. Загальна характеристика насипних, намивних, органогенних та засолених грунтів, стрічкових глин.
- •58. Особливості проектування і влаштування основ і фундаментів на сильностисливих грунтах. Конструктивні заходи будівництва на таких грунтах.
49.Фундаменти в складних інженерно-геологічних умовах. Загальна характеристика та поширення в межах України.
До особливих відносять грунти, які мають специфічні властивості,а саме:1)Слабкі водо насичені грунти;2)Насипні незлижалі грунти термін до 5 років;3)Лесові просідаючі грунти;4)Набухаючі грунти;5)Засолені грунти;6)Багатолітньо мерзлі грунти.
При будівництві на таких видах грунтів потрібно вирішувати комплексну задачу проектування, а саме архітектурно планувальну частину обов’язково ув’язують з конструктивною схемою будівлі. При цьому використовують не звичайні фундаменти, а також прогнозують поведінку основи і будівлі на ній в часі.
На території України з поверхні залягають здебільшого лесові просідаючі грунти (75% території).
Окремо про види грунтів в питаннях 50,52,53,56,57,58.
50.Загальна характеристика лесових ґрунтів. Відносне просідання та початковий тиск просідання. Їх визначення в лабораторних та польових умовах.
Лесові просідаючі ґрунти утворилися у післяльодовиковий період часу (від 10 до 300тис. р. тому), за гранулометричним складом лесові супіски та суглинки на 50-90% пилуваті. Виділяють: - типовий лес; - лесоподібний супісок; - лесовидний суглинок.
На території України з поверхні залягають здебільшого лесові ґрунти - 75%.
Лес – це суглинок макропористий, карбонатний ґрунт, який має читку горизонтальну відділеність, високу міцність вприродньому стані, колір від світло-жовтого до буровато-жовтого, при зволоженні різко змінює свою міцність. Природна вологість W=0.05-0.15; щільність ρ=1.5-1.65 г/см3, модуль деформації Есух.=15-35МПа, при замочуванні (Sr=0.8-1) Еset=3-10МПа. Головна властивість цих ґрунтів – деформації просідання при зволоженні.
В лабораторії просадочність визначають на компресійних приладах (одометрах), за методами однієї та двох кривих.
Визначення початкового тиску просідання «Польовим методом»
Встановлення штампів у шурфи, проведення штамподосліду.
До польвих відносять: - Штамподосліди з замочуванням; - Замочування дослідних котлованів.
51.Будывельна класифікація лесових грунтів.Особливості будови лесових товщ. Розрахунок просідання під дією власної ваги лесового грунту.
Лесові просідаючігрунти утворились в після льодовиковий період від 300-30р.
до н.е.
Склад : лесові супіски і суглинки на 50-90%- пилуваті
Геологи виділяють :1) типовий лес
2) лесоподібні супіски
3)лесовидні суглинки
Лес – це сухий макропористий карбонатний грунт який має чітку вертикальну віддільність , високу міцність в пресованому стані , від світло –жовтого до буро – жовтого кольору , і при зволоженні різко знижує свою мійність
Природня вологість W= 0.05-0.15
Щільність ρ= 1.50- 1.65 г/см3
В сухому стані Е=15-35мПа
В зволоженому стані Е =3-10мПа
Головна властивість лесових грунтів : деформації просідання при зволоженні
В лабораторії просадочність визначають на компресійних приладах (одометром )за за методами однієї і двох кривих
52.Особливості проектування фундаментів неглибокого закладання на лесових просідаючихгрунтах.
Перед будівництвом потрібно ущільнити лесовий грунт шарами по 30 см, якщо товща лесового грунту більше 15 м то потрібне:
Попереднє замочування;
Глибинне ущільнення грунтовими палями;
Повна
або часткова заміна замінагрунту шляхом
влаштування грунтових подушок
Лесовими ґрунтами вважають глинистий ґрунт: супіски, суглинки, іноді глини, які мають властивість просадочності. В таких ґрунтах після зволоження виникає додаткова деформація (до осідання), яку звуть просіданням.
лесові ґрунти належать до зв’язних, осадових, глинистих ґрунтів ІІ класу. Вони однорідні, бо мають більше ніж 50% частинок розміром 0,05-0,005 мм; у їх складі досить багато легко та середньорозчинних солей; ґрунти мають велику кількість різноманітних за розмірами порожнин, тріщин, пор; у маловологому стані утримують укіс, близький до вертикального; легко розмокають, а після водонасичення, особливо при дії ударних або вібраційних навантажень, перетворюються у пливуни; колір їх здебільшого світло-жовтий, або світло-коричневий; у сухому стані на дотик борошнисті.
Лесовий ґрунт має характерні показники фізичних властивостей порівняно з показниками звичайного глинистого ґрунту. Відзначається він невеликою щільністю ρ=1,25...1,55 т/м3; низькою вологістю W=0,1...0,2; значною пористістю, яка звичайно перевищує 50%. Коефіцієнт водонасичення лесового ґрунту менший, ніж Sr=0,6, хоч у деградованому стані цей показник може бути більшим.
Конструктивні заходи призначають залежно від конструктивної схеми будівель. Так, для безкаркасних будівель використовують жорсткі або комбіновані конструктивні схеми. В цьому випадку доцільно:
- симетричне розміщення поздовжніх та поперечних несучих стін;
- наскрізне розташування поперечних стін;
- улаштування фундаментів у вигляді монолітних плит, перехресних балок, балок-стінок
- улаштування замкнених залізобетонних поясів на рівні фундаментної плити та цоколя, а також по поверхових залізобетонних поясів або армованих швів на рівні перемичок чи перекриття по всіх зовнішніх і внутрішніх стінах;
- з’єднання панелей перекриття між собою, а також із несучими стінами для утворення горизонтальних дисків.
Для каркасних будівель, які споруджують за комбінованими або податливими схемами, приймають такі конструктивні заходи:
- улаштування в підземній частині будівлі горизонтальних швів сковзання;
- уведення гнучких уставок та компенсаційних пристроїв;
- зменшення жорсткості несучих конструкцій;
- проектування парних рам між відсіками або шарнірно рухоме обпирання пролітних конструкцій із заповненням проміжків еластичним заповнювачем (пороізол, поролон, макропориста гума);