Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
strat_marketing_promezhutochnyy_variant3.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
545.28 Кб
Скачать

53 Особливості маркетингових стратегій підприємств різної спеціалізації.

Будь-яка економічна стратегія синтезує економічні і практичні питання функціонування фірми на ринку на основі складних закономірностей. М. Портер виділив три базові конкурентні стратегії, за рахунок економії на витратах, за рахунок диференціації і за рахунок спеціалізації. Вони розрізняються по цільовому ринку (весь ринок або сегмент) і за типом реалізованого конкурентної переваги (по витратах або якості товару). Л. Г. Раменський (1935 р.) Вказав на чотири основних типи стратегії конкурентної боротьби (це стосувалося біології і було потім повторено в 1975 р. англієць Дж. П. Грайма з його всесвітнім пріоритетом в цій області). Вони включали в себе: силову стратегію - для великого стандартного виробництва, нішеву стратегію - для фірм з вузькою спеціалізацією, пристосовницьку стратегію - для місцевого, локального бізнесу, «піонерську стратегію» - характерну створенням нових або перетворенням старих сегментів ринку. Все це обертається навколо стандартного і спеціалізованого бізнесу та формує поле стратегій. Силова стратегія характерна для фірм, що діють у сфері великого, стандартного виробництва товарів і послуг. Фундаментальний джерело сили дотримуються її фірм полягає в тому, що таке виробництво зазвичай може налагодити більш ефективно і з меншими витратами, ніж виготовлення невеликих партій сильно відрізняються один від одного товарів. Крім того, силова стратегія використовує переваги, що створюються широкомасштабними науковими дослідженнями, розвиненою збутовою мережею та крупними рекламними компаніями.

Для цієї стратегії характерна опора на сформований імідж, усвідомлення своєї гігантської могутності й сили. Тому такі фірми прагнуть домінувати на обширному ринку, по можливості витісняючи з нього конкурентів. Нішева стратегія типова для фірм, що встали на шлях вузької спеціалізації. Вона передбачає виготовлення особливої, незвичайної продукції для певних (частіше вузького кола) споживачів. Свою ринкову силу такі компанії черпають в тому, що їх вироби стають незамінними для відповідної групи клієнтів. Така компанія намагається не розпорошуватися, контролюючи невелику частину ринку, і завойовує максимальну частку маленького ринкового сегменту. Свої, як правило, дорогі і високоякісні товари вона адресує тим, кого не влаштовує стандартна продукція. Пристосовницьку стратегія переважає при звичайному бізнесі в місцевих (локальних) масштабах. Сила дрібного неспеціалізованого підприємства полягає в його кращій пристосованості до задоволення невеликих за обсягом (а нерідко і короткочасних) потреб конкретного клієнта. Головне в цій стратегії - фірми-переможці на ринку роблять на практиці те, що ми бажаємо бачити і мати, і часто робимо, але на словах «Піонерська» стратегія конкурентної боротьби пов'язана із створенням нових або радикальним перетворенням старих сегментів ринку. Мова йде не просто про вдосконалення товарів і послуг, а про вкрай ризикованому (але і нечувано вигідному у випадку удачі) пошуку революційних рішень.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]