1-6

1.Термін «камералістика» походить від лат слова camera що означає двірцева, державна, князівська скарбниця. К.-напрям розвитку нім думки 17ст., що являла собою сукупність адмін і господарських знань з ведення камерального(держ) господарства. Мета:вироблення рекомендацій управлінського характеру щодо різних галузей управління.З камералістики виокремилось з часом поліцейське право(18-19ст) з смого початку воно скл з 2 частин:поліції безпеки-обовязок охороняти громадський порядок у державі,життя та безпеку громадян; поліції добробуту-обовязок впроваджувати систему адмін заходів,спрямованих на розвиток держ і прив господарства. Предмето поліц права було внутрішнє управління.внаслідок його розвитку і винокло адмін право.АП- галузь права, яка об'єднує юр норми, що регулюють відносини як між держ. органами в процесі їхньої виконавчої і розпорядчої діяльності, так і між ними та громадськими організаціями й громадянами. Регул сусп відносини,що виникають у процесі виконавчо-розпорядчої діяльності держави. Адм право регламентує як взаємини держ органів між собою, так і їх відносини з громадянами.Адміністративна юстиція — це правосуддя, судова гілка влади. Разом з тим, це окрема адміністративна гілка правосуддя. Процес у адміністративних судах, незважаючи на деякі особливості, будується на зразок загального судового процесу.

Істор період стан і розв а проц: 1)до 1917 р – перебув в склад Авс-Уг та Рос Імп: різні моделі адмін юстиц (Нім, Австр вчення про адмін юстиц – на Зх. землях; забезпеч законн здійснюв адмін суд. Сх зем– рос адм пр; адм юст здійсн предст вл (Сенат, місц територ орг вл (губерн присутств), і частк повноваж адм юстиц поклад, також, і на земські суди.)2)Адміністративний процес часів формування української державності (1917 – 1920; 1922; 1923)У зазначений час спостерігається стрімкий законодавчий розвиток адміністративної юстиції та адміністративного процесу. Зокрема, за конституцією УНР (1918 року) передбачалися суди, які були уповноважені на здійснення судочинства в адміністративних справах. 3)1920 – 1990 роки. Доба існування радянської влади на українських землях. У межах цього періоду:- період 1920 – 1960 рік: мова про засоби захисту та забезпечення законності взагалі не йде.- період 1960 – 1990 рік: «потепління», прогрес у справі розвитку адміністративного процесу, зокрема у 1963 році було підписано цивільно-процесуальний кодекс.( виборчі, фінансові правовідносини, справи за участю представників влади)4)1990 – сьогодення. Період існування незалежної Української держави; За цей період було ухвалено необхідні для існування адміністративного процесу нормативно-правові акти. 91-почат форм суч адм проц

7.Сутність ап.Концепції

Адміністративний процес правомірно посідає місце серед ін­ших видів юридичного процесу - кримінального, цивільного, госпо­дарського. Палкі дискусії з приводу визначен­ня та ролі адміністративного процесу ведуться ще від 60-х років XX ст. Початок було покладено двома монографіями відомих російських вчених: Н. Г. Салищевої «Административный процесе в СССР» (1964 р.) та В. Д. Сорокіна «Проблемы административно­го процесса» (1968 р.). Перший автор сприймала адміністративний процес суто в полі вирішення (розв'язання) конфліктних (юрисдикційних) справ. Своєю чергою, другий дослідник доводив необхід­ність розуміння адміністративного процесу більш широко, з ура­хуванням як юрисдикційної складової, так і діяльності органів виконавчої влади із забезпечення реалізації норм матеріального права у справах позитивного (неконфліктного) характеру.На сьогодні дві різні позиції стосовно тлумачення адміністратив­ного процесу трансформувались у його вузьке та широке розуміння, або юрисдикційну та управлінську концепції адміністративного процесу. Стисло суть цих концепцій базується на таких положеннях.

Юрисдикційна концепція адміністративного процесу:

У цілому ставить адміністративний процес в один ряд із кримінальним і цивільним процесами, які існують для забезпечення обов'язковості виконання норм матеріального права.В основі - діяльність із розв'язання спорів і застосуванню заходів примусу.Адміністративне провадження - більш широка категорія, ніж адміністративний процес.Об'єднавче визначення адміністративного процесу: це - врегу­льований правом порядок розгляду справ про адміністративні право­порушення та застосування заходів адміністративного примусу.

Управлінська концепція адміністративного процесу:

Це - юридична форма реалізації повноважень органів вико­навчої влади.Призначення - забезпечення реалізації матеріальних норм права (причому не тільки адміністративного, а й конституційного, фінансового, сімейного тощо).Адміністративне провадження - складова частина адмініст­ративного процесу.Поряд з іншим, визначає порядок розгляду справ про адмі­ністративні правопорушення (але цt - не головна і не єдина части на адміністративного процесу).Об'єднавче визначення адміністративного процесу: це - вре­гульований правом порядок розгляду індивідуально-конкретних справ, що виникають в сфері державного управління.

Сьогоднішній стан розвитку науки адміністративного права до­зволяє прийти до висновку про доцільніше сприйняття управлін­ської концепції адміністративного процесу. Причин, згідно з якими можна зробити саме такий висновок,™ багато, основними з них є

необхідність визначення чіткого порядку втілення у життя справ позитивного характеру (реєстрація, ліцензування, атестація тощо),недоцільність орієнтації адміністративного процесу лише на юрисдикційну (конфліктну) діяльність, не посідає провідного місця (як щодо значущості, так і стосовно кількості справ)

Отже, підсумовуючи існуючі погляди стосовно тлумачення ад­міністративного процесу, слід зазначити можливість використання такого визначення Адміністративний процес - це урегульова­ний правом порядок розгляду і розв'язання адміністративних справ, що реалізується в рамках діяльності органів публічної адміністрації та деяких інших владних суб'єктів.

Характерні риси адміністративного процесу:

це - різновид юридичного процесу, який водночас має певні суттєві відмінності від кримінального та цивільного процесів,

це - різновид управлінської діяльності,

комплексний характер, що проявляється у розгляді як пози­тивних справ, так і конфліктних питань, у застосуванні адміністра­тивного примусу,

чітка регламентація адміністративно-процесуальними нор­мами,

проміжні та кінцеві стадії закріплюються у спеціальних документах,

широке коло суб'єктів

9.Моделі адмін юстиції Романо-германська (нім): всі повнов здійсн спец суд, які здійсн правос у сфері публ-пр відн. Принципи територіальність, інстанційн. У ФРН на підставі З”Про адм суди” здійсн правос у сф фін відносин, конст, адм-пр. Англо-сакс: здійсн АП судами заг юр та частково адм трибуналами(представниками держ влади) Французька: самими предст адм вл, тобто спеціал адм судоч модель не знає. Укр: рецепція АП романогерм, але не 100%, оскільки сформ власна модель: поєдн романогерм та англосакс. Ст17 КАСУ: спец судами(90%), заг суд(10%).