
- •37. Управлінське рішення. Рішення типові для функцій менеджменту.
- •38. Процес раціонального вирішення проблеми.
- •Науковий метод в управлінні.
- •40.Класифікації управлінських рішень.
- •41. Моделі прийняття управлінських рішень.
- •42 Методи прийняття упр. Рішень
- •43 Взаємозв’язок понять керівництва, впливу, влади і лідерства.
- •44 Форми впливу і влади. Баланс влади.
- •45. Особистісна теорія лідерства. Поняття авторитету
- •46 Поведінковий підхід до лідерства.
- •Двовимірне трактування стилів лідерства: класифікація університету Огайо.
- •49. Управлінська решітка Блейка і Мутона.
- •Ситуаційний підхід до лідерства: моделі Мітчела і Хауса та Фідлера.
- •Ситуаційні моделі лідерства Херсі та Бланшара, Врума-Йєттона
- •52 Процес управління кар’єрою в організації.
- •53 Різновиди кар’єри. Рушійні мотиви кар’єри.
- •54 Стадії кар’єри та їх характеристика
- •55 Фази кар’єри. Критерії оцінки процесу планування кар’єри.
- •56 Забезпечення ефективності менеджменту. Управління персоналом організації.
- •57. Персонал та інтегральні показники його оцінки.
- •58 Планування персоналу та процес приймання на роботу в організації.
- •59.Процес планування і підготовки резерву керівників. Спадкоємці та хай-по.
- •60. Оцінка, адаптація та профорієнтація персоналу в організації.
- •61 Поняття консультування. Управлінські консультанти: універсали та фахівці.
- •62. Взаємодія управлінських та організаційних консультантів. Коучинг і каунселінг.
- •63 Орієнтованість і цінності управлінської консультативної діяльності
- •64. Консалтинговий процес. Схема “7 с” Коупа.
- •65 Конфлікт. Типи та причини конфліктів.
- •66 Модель конфлікту як процесу. Дисфункціональні наслідки конфліктів.
- •68 Особистість як об’єкт менеджменту: особистість та індивідуальність, характеристики особистості
- •69. Спрямованість особистості. Типи характеру і температменту та їх врахування в менеджменті
- •70 Група та колектив. Види колективів. Міжособистісні відносини та їх структура.
54 Стадії кар’єри та їх характеристика
Процес здійснення кар’єри має певні стадії:
“штат” – відповідає початку кар’єри;
“прогрес” – це рух від роботи до роботи як усередині, так і поза організацією;
“підтримка” – має місце, коли людина досягла меж прогресу і концентрується на роботі, яку виконує;
“відхід” – це час, який від певного моменту до відходу на пенсію проходить людина.
Тривалість стадій варіюється, але кожен працівник їх проходить.
Деякі важливі характеристики стадій кар’єри в контексті організацій, а також проходження особистості за традиційним кар’єрним шляхом наведені в табл. 9.
Критерій характеристики |
Стадії кар’єри |
|||
штат |
прогрес |
підтримка |
відхід |
|
Вік |
18-24 |
25-39 |
40-54 |
55-65 |
Первісна діяльність, пов’язана з кар’єрою |
Отримання роботи і знань |
Становлення незалежного співробітника |
Удосконалення майстерності інших людей |
Передача досвіду іншим людям |
Первісні психологічні потреби |
Бути незалежним від інших при отриманні винагороди |
Винагорода залежить від власної роботи |
Задоволення потреб залежить від інших |
Повне усунення від роботи |
Первісне задоволення потреб |
Забезпеченість |
Досягнення автономії |
Повага |
Самоусунення |
55 Фази кар’єри. Критерії оцінки процесу планування кар’єри.
Планування кар’єри – це поєднання прагнення особистості до кар’єри, тобто послідовність визначених робіт, з можливостями, що є в організації. Ці два процеси взаємозалежні.
Фази кар’єри – послідовність робіт або положень, пов’язаних із прогресом у певній кар’єрі. Фази кар’єри є важливим внеском у планування людських ресурсів: потреби майбутнього персоналу організацій залежать від запланованого проходу співробітників службовими східцями.
Процес планування кар’єри можна оцінити за допомогою критерію ефективності. Під ефективністю кар’єри розуміють ступінь задоволеності співробітниками послідовністю відносин у кар’єрі. Ознаками ефективності кар’єри є її результативність, кар’єрні відносини, адаптованість і тотожність кар’єри.
Найбільш популярними показниками результативності кар’єри є зарплата й ієрархічне положення. Чим швидше збільшується зарплата і досягається вершина ієрархічної градації, тим вище рівень результативності кар’єри. Чим вища посада, тим більше визначені відповідальність, асигнований бюджет і створений дохід.
Термін “кар’єрні відносини” визначає на спосіб сприйняття й оцінку особистостями їх кар’єр. Позитивне ставлення має важливе значення для організації, тому що дуже ймовірно, що особистості з позитивними відчуттями будуть більш відповідально ставитися до роботи.
Розглянемо адаптованість кар’єри. Сучасним професіям більш властиві зміни і розвиток, що вимагають нових знань і досвіду. Індивіди не здатні адаптуватися до цих змін і застосувати їх у процесі здійснення кар’єри. Вони ризикують втратити роботу. Інші індивіди отримують нервове виснаження, не будучи здатними адаптуватися до постійних вимог їхньої роботи чи кар’єри, особливо на пізньому етапі кар’єри.
Тотожність кар’єри поєднує два важливих компоненти: по-перше, наявність у індивідів ясності щодо своїх інтересів, цінностей і надій на майбутнє; по-друге, розгляд свого життєвого шляху як послідовності в часі, а самих себе – як продовження свого минулого.