- •37. Управлінське рішення. Рішення типові для функцій менеджменту.
- •38. Процес раціонального вирішення проблеми.
- •Науковий метод в управлінні.
- •40.Класифікації управлінських рішень.
- •41. Моделі прийняття управлінських рішень.
- •42 Методи прийняття упр. Рішень
- •43 Взаємозв’язок понять керівництва, впливу, влади і лідерства.
- •44 Форми впливу і влади. Баланс влади.
- •46 Поведінковий підхід до лідерства.
- •45. Особистісна теорія лідерства. Поняття авторитету
- •Двовимірне трактування стилів лідерства: класифікація університету Огайо.
- •49. Управлінська решітка Блейка і Мутона.
- •Ситуаційний підхід до лідерства: моделі Мітчела і Хауса та Фідлера.
- •Ситуаційні моделі лідерства Херсі та Бланшара, Врума-Йєттона
- •52 Процес управління кар’єрою в організації.
- •53 Різновиди кар’єри. Рушійні мотиви кар’єри.
- •54 Стадії кар’єри та їх характеристика
- •55 Фази кар’єри. Критерії оцінки процесу планування кар’єри.
- •56 Забезпечення ефективності менеджменту. Управління персоналом організації.
- •57. Персонал та інтегральні показники його оцінки.
- •58 Планування персоналу та процес приймання на роботу в організації.
- •59.Процес планування і підготовки резерву керівників. Спадкоємці та хай-по.
- •60. Оцінка, адаптація та профорієнтація персоналу в організації.
- •61 Поняття консультування. Управлінські консультанти: універсали та фахівці.
- •62. Взаємодія управлінських та організаційних консультантів. Коучинг і каунселінг.
- •63 Орієнтованість і цінності управлінської консультативної діяльності
- •64. Консалтинговий процес. Схема “7 с” Коупа.
- •65 Конфлікт. Типи та причини конфліктів.
- •66 Модель конфлікту як процесу. Дисфункціональні наслідки конфліктів.
- •68 Особистість як об’єкт менеджменту: особистість та індивідуальність, характеристики особистості
- •69. Спрямованість особистості. Типи характеру і температменту та їх врахування в менеджменті
- •70 Група та колектив. Види колективів. Міжособистісні відносини та їх структура.
56 Забезпечення ефективності менеджменту. Управління персоналом організації.
У сучасному світі від менеджерів організації вимагається набагато більше, ніж просто виконання основних їх функцій і регулювання відповідних процесів: Наразі забезпечення ефективності менеджменту означає залучення до роботи організації всього персоналу. Роль людського чинника стає всеосяжною, а його розвиток – організаційне завдання номер один. Окрім того, в кризових умовах економічної діяльності менеджмент потребує альтернативної професійної допомоги. Йдеться про управлінський консалтинг і надалі все більшу значущість його ролі в забезпеченні ефективності менеджменту. Зокрема, вкрай важливою сферою є управління конфліктами в організації.
Отже,персонал організації потребує свого окремого висвітлення та оптимізації управління. Управління персоналом – це процес системного, планомірно організованого за допомогою взаємозалежних організаційно-економічних і соціально-психологічних механізмів управління впливу на працюючих в організації з метою як забезпечення ефективного функціонування організації в цілому, так і задоволення потреб кожного з працюючих у його професійному й особистісному розвитку
57. Персонал та інтегральні показники його оцінки.
Персонал – особовий склад організації, який працює за наймом і володіє певною компетенцією, що поєднує здібності (потенціал) і мотивацію кожного співробітника та описує його поведінку в рамках організації. З метою запобігання плутанині в термінах, ми розглядаємо персонал, кадри, людські або трудові ресурси на рівні організації як синоніми.Інтегральні характеристики потенціалу співробітників організації такі: робоча сила, трудовий потенціал, людський капітал.
Робоча сила – це інтегральна характеристика потенціалу працюючих, яка виражає здатність людини до праці, тобто сукупність його фізичних і інтелектуальних даних, що можуть бути використані в організації.
Трудовий потенціал працівника – це сукупність характеристик людини, що виникли в результаті матеріальних і духовних вкладень у неї: інтелект, творчі здібності, здоров’я, освіта, професіоналізм, моральність, активність, організованість. Виділені компоненти мають узагальнений характер соціально-психологічних показників стану працюючого, виразити які у вартісній формі важко. Головне їхнє призначення – визначення типів поведінки працівника.
Протилежним до соціально-психологічного підходу, інтегральної характеристики персоналу організації з позицій вартісного підходу є поняття “людський капітал” організації.
Людський капітал організації – реалізований у процесі праці трудовий потенціал людини. В основі оцінки “людського капіталу” лежить облік витрат, зазнаних самою людиною і/або організацією на формування трудового потенціалу. У цьому змісті “людський капітал” відбиває міру цінності трудового потенціалу людини як для неї самої так і для організації.
58 Планування персоналу та процес приймання на роботу в організації.
Першим етапом процесу управління персоналом є його планування. За допомогою процесу планування людських ресурсів реалізується концепція довгострокової, орієнтованої на майбутнє кадрової політики. Планування об’єднане зі стратегією управління персоналом таким чином, що разом вони складають функцію планування
Кадрова політика – це головний напрямок у роботі з кадрами, набір основоположних принципів, які реалізуються кадровою службою підприємства, стратегічна лінія поведінки в роботі з персоналом.
По суті, планування людських ресурсів, яке слід розглядати як один із етапів всіх інших процесів менеджменту персоналу, полягає у визначенні потреб організації в цих ресурсах. При цьому найважливішими внутрішньоорганізаційними чинниками, що вливають на потребу організації в персоналі, є базисні цінності та цілі організації, а також внутрішньоорганізаційна динаміка персоналу.
Приймання на роботу – це ряд дій, які здійснює організація для залучення кандидатів, що володіють якостями, необхідними для досягнення її цілей.
Як показано на рис. 32, набір працівників є необхідним елементом процесу управління персоналом.
