
- •1. Екологія: історія виникнення, її підрозділи.
- •2. Типи організмів , що входять до складу біосфери
- •3. Роль живих організмів у створенні осадових порід
- •4. Теоретична та практична екологія: її підрозділи
- •5. Що це таке ланцюг живлення? Типи ланцюгів живлення. Приклади.
- •6.Основні закони б. Коммонера
- •7. Групові особливості популяції ( чисельність, щільність, народжуваність, смертність, приріст популяції, темп росту).
- •8. Поняття: організм, вид, популяція, біоценоз, біогеоценоз, біосфера
- •10. Екосистема (біогеоценоз) та її складова частина
- •14. Кругообіг речовин та його причина
- •16. Кругообіг вуглецю
- •18. Варіанти розподілу популяцій за екосистемами
- •19. Статева структура популяцій.
- •17. Кругообіг сірки і фосфору
- •21. Етологічна структура популяції (одиночний і сімейній спосіб життя, зграя, стадо, колонія)
- •22. Вікова структура популяцій
- •23. Класифікація екосистем за розміром (мікро-, мезо-, макроекосистеми, біосфера)
- •24. Потік енергії в наземних екосистемах.
- •25. Електромагнітне забруднення. Приклад
- •26. Біотичні фактори: конкуренція, нейтралізм, мутуалізм (симбіоз), співпраця, коменсалізм
- •27. Екологічні фактори та їх класифікація
- •28. Забруднення атмосфери: джерела, масштаби і наслідки забруднення
- •30. Класифікація абіотичних факторів
- •31. Антропогенний вплив на води Світового океану.
- •32. Антропогенні факторі та їх класифікація
- •33. Потік енергії в екосистемах
- •34. Антропогенні факторі та їх класифікація
- •35. Вплив діяльності людини на гідросферу
- •36. Гідросфера (об’єм, функції)
- •38. Основні методи визначення забруднення (моніторинг, гдк, гдв).
- •39. Літосфера, її будова та структура
- •40. Просторова будова популяції
26. Біотичні фактори: конкуренція, нейтралізм, мутуалізм (симбіоз), співпраця, коменсалізм
Біотичні фактори, включають в себе весь комплекс впливу на даний живий організм, який виникає в результаті співіснування цього організму з іншими тваринами і рослинами.
Міжвидова конкуренція (--) — це будь-яка взаємодія між двома чи більше популяціями різних видів, що негативно впливає на їх ріст і виживання особин. Міжвидова конкуренція проявляється у двох варіантах: алелопатії, або безпосередньої взаємодії, та конкуренції за ресурс, або опосередкованої взаємодії. Алелопатія — це конкурентна взаємодія між двома популяціями різних видів за посередництва хімічних речовин, що спричинює цілковите витіснення одного організму іншим.
Нейтралізм — форма біотичних взаємовідносин, при якій співіснування двох видів на одній території не здійснює на них безпосереднього впливу та не має ні позитивних, ні негативних наслідків.
У природі справжній нейтралізм є вкрай рідкісним явищем, оскільки між усіма видами можливі непрямі стосунки. Нейтралізм описується як взаємодія, при якій один вид абсолютно не має будь-якого ефекту з боку іншого. Справжній нейтралізм надзвичайно маловірогідний та його важко довести. Коли ми маємо справу зі складним комплексом взаємодій, присутніх у таких складних системах, як природні екосистеми, один вид не може існувати без жодної конкуренції з іншими видами, або без отримання вигоди від інших. Таким чином, оскільки нейтралізм є рідкісним або не існує взагалі, його використання часто розширюється до ситуації, коли взаємодії не мають помітного значення або незначні.
Мутуалізм або симбіоз (++) — це взаємодія популяцій двох видів, при якій розвивається залежність одне від іншого — облігатний симбіоз.
Коменсалізм (+0) — це взаємодія між популяціями двох видів, при якому один з видів отримує користь, незавдаючи шкоди іншому.
27. Екологічні фактори та їх класифікація
Екологічний фактор – будь-який фактор середовища, що здатен тою чи іншою мірою, прямим або непрямим способом впливати на живі організми, в період хоча б однієї фази індивідуального розвитку.
Усі екологічні фактори прийнято класифікувати на такі основні групи:
Абіотичні (абіогенні) фактори – це фізико-хімічні фактори неживої природи.
Біотичні (біогенні) фактори – це прямий чи опосередкований вплив живих організмів як один на одного, так і на довкілля.
Антропічні (антропогенні) фактори – це фактори прямого або опосередкованого впливу людини та її господарської діяльності на живі організми та середовище.
28. Забруднення атмосфери: джерела, масштаби і наслідки забруднення
Забруднювальні речовини — домішки в атмосферному повітрі, які чинять при певних концентраціях несприятливий вплив на здоров’я людини, рослинний і тваринний світ та інші компоненти навколишнього природного середовища або спричиняють збитки матеріальним цінностям.
Основні антропогенні джерела забруднення атмосфери:
теплове та енергетичне устаткування, промислові підпри-
ємства;
сільське господарство, транспорт.
До атмосфери надходять газоподібні речовини. Під час перебування в атмосфері їхні температура, властивості й стан можуть істотно змінюватися. Ці зміни проявляються у вигляді випадання в осад важких фракцій, розпаду на компоненти, хімічних і фотохімічних реакцій. Внаслідок цього в атмосфері можуть утворюватися компоненти, властивості й поведінка яких не завжди відповідатиме вихідним даним.
Більшість сучасних заводів чорної металургії мають цехи коксування вугілля і відділення переробки коксового газу. Коксохімічні виробництва забруднюють атмосферне повітря пилом і сумішшю летких сполучень. У деяких випадках, наприклад, коли порушується режим роботи, в атмосферу викидається значна кількість неочищеного коксового газу.
Промислові аварії в цій галузі приводять до загострення екологічної ситуації в регіоні. Будівництво об’єктів великої потужності при недостатньому вирішенні проблем аспірації, вентиляції, газоочистки призводить до постійних аварійних викидів в атмосферу значної кількості шкідливих речовин.
29. Поняття популяція
Популяція – сукупність особин одного виду, які здатні до вільного схрещування, протягом тривалого часу населяють певний простір, а також відділена від сусідніх подібних сукупностей особин тими чи іншими формами ізоляції.
Популяції, як групові об’єднання, володіють рядом специфічних властивостей (ознак), які не властиві кожній окремо взятій особині.
Ознаки популяцій:
1) чисельність – загальна кількість особин на певній території
2) густота (щільність) популяції – це середня кількість особин на одиницю площі або об’єму простору, який займає популяція.
Розрізняють середню та екологічну (специфічну) щільність. Середня щільність означає число особин на одиницю всього простору. Екологічна щільність - число особин на одиницю заселеного простору.
3) народжуваність – кількість нових особин, які з’явилися за одиницю часу у процесі розмноження.
4) смертність – кількість особин, які загинули за певний проміжок часу.
5) приріст популяції – різниця між народжуваністю і смертністю/
6) темп росту – середній приріст за одиницю часу/