
- •1.Основні концепції походження етносу.
- •3.Етнічні процеси, їх значення. Сучасні процеси.
- •4.Предмет, методи , завдання , структура культурології.
- •5.Теорії походження культури.
- •6.Еволюція
- •1. Античні уявлення про культуру
- •2. Уявлення про культуру в епоху середньовіччя
- •3. Сучасні уявлення
- •7.Наукові концепції трактування культури.
- •8.Функції
- •9.Становлення культурології.
- •10.Цивілізація і культура.
- •11.Глобалізація
- •12.Предмет, методи , завдання семіотики.
- •13. Аксіологія-предмет, метод, завдання.
- •14.Концепції походження релігії.
- •15.Феномен релігії.
- •16. Значення релігії для генезису культури
- •17. Первісні форми релігії
- •18. Доля релігії в умовах постіндустріального суспільства
- •19. Міф і релігія співвідношення понять
- •20. Історія становлення міфології, як науки
- •22. Принципи класифікації міфологічних систем
- •23. Міф і сьогодення
- •24.Структура міфу та особливості міфологічної етичності
- •25. Основні положення концепції Шпенглера
- •26. Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •27. Історія становлення еволюціонізму
- •28. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- •29. Еволюціоністська концепція Моргана.
- •30.Пізній еволюціонізм – Дж. Фрезер та його послідовники
- •31. Концепція соціальних інститутів в еволюціоністській теорії.
- •32. Дослідження феномену походження релігії в межах еволюціоністської доктрини (Дж.Фрезер, е.Тойлер) та її критика.
- •33. Сучасна критика класичного еволюціонізму.
- •34. Погляди ф.Ратцеля на процес формування та розвитку культури.
- •35.Концепція «культурних кіл» л.Фробеніуса та ф.Гребнера.
- •36. Б.Малиновський як засновник функціоналізму.
- •37. Розвиток функціоналістської концепції в дослідженнях а.Радкліфф-Брауна.
- •38. Теорія потреб людини (б.Малиновський, а.Маслоу та ін.)
- •39. Дослідження еволюції ідеї сім*ї та шлюбу в культурології.
- •41 Структурний функціоналізм Парсонсона і Мертона
- •46. Ф.Боас – фундатор модерного наукового напряму в традиції американської антропології
- •47. Становлення психологічної антропології р.Бенедикт
- •48. Розвиток теорії психологічної антропології в працях м.Мід
- •49. Критика ф.Боасом сучасних йому антропологічних теорій
- •50. Метод «дистанційного вивчення культур» - переваги та вразливі сторони
- •51. Інтерпретативна антропологія к.Гірца
- •52. Культурологічна концепція л.Гумільова
- •53. Феномен культури в системі філософських поглядів м.Бердяєва
- •54. Становлення історії української культури
- •55. Сакральний, циклічний та емпіричний час. Вісьовий час
- •56. Співвідношення міфу і культури в концепції о.Шпенглера
- •57. М.Еліаде та його дослідження міфу
- •58. Концепція міфу як системи р.Барта
- •59. Символічно-романтична інтерпретація міфу я.Бахофеном
- •60. Філологічна концепція міфу о.Фрейденберг
14.Концепції походження релігії.
Релігія – це духовний феномен, що постає як форма самовизначення людини у світі, виражає її віру в надприродне Начало – джерело буття всього існуючого, є засобом спілкування з ним, входження в його світ, причетності до нього.Поняття «релігія»безпосередньо пов'язане з поняттям «Бог». Релігії без уявлення про Бога не існує. Бог є началом і сенсомкожної релігії.Спроби пізнати походження, сутність, розвиток релігії були започатковані давно. Залежно від концептуальних засад сформувалися різні теорії походження релігії.Теологічні теорії ґрунтуються на твердженнях про надприродні причини та обставини походження релігії. Традиційна теорія. Згідно з нею релігію відкрив людям безпосередньо Бог. У християнстві це викладено в біблійній оповіді про спілкування перших людей Адама та Єви в раю з Богом, а також про надприродні контакти з Богом Мойсея та інших біблійних персонажів. Базуючись на беззастережній вірі, вона не спирається ні на які аргументи, не апелює до розуму.Такий підхід властивий давній філософії. Ця теорія не потребує доведення, оскільки ґрунтується на вірі.Стосується вона тільки християнства, тому набула значного поширення у християнському богослов'ї. Щодо походження інших релігій християнство допускає будь-які пояснення.(Платон)
Теїстична теорія. Ідейним джерелом її є теїзм, який визнає буття Бога як істоти, принципово відмінної від світу речей і явищ, істоти абсолютної, вищої за людину і природу, тобто надлюдської і надприродної. Бог є джерелом усього, а отже, і релігії. Усі варіанти теїстичної концепції єдині в головному – релігія є результатом розумового розвитку людства. Ця теорія теж виходить із беззастережного визнання існування Бога. її сповідувало багато визначних мислителів, особливо у XVI—XIX ст.
Концепція вроджених ідей. Згідно з нею ідея Бога притаманна людині від її народження. Уявлення про Бога як найдосконалішу істоту передбачає визнання його існування: людина мислить про Бога, отже, він існує. А мислить вона про Бога тому, що ідея Божества є провідною вродженою ідеєю, вона існує у свідомості людини від народження і виявляється як пізнання Бога. (Декарт) Містичні теорії єднає визнання надприродного походження релігії, яка є наслідком Одкровення, але не назавжди даного людям Богом, а результатом постійного впливу Божества на дух людини, що діє вічно. Наприклад Якобі вважав, що знання Бога людині дають лише її внутрішні почуття, які і є джерелом релігії.Людина споглядає Бога внутрішнім зором. Богослови, які оперують логічними категоріями і науковими даними, до містичних концепцій ставляться стримано.Наукові теорії. Головна їх особливість намагання пояснити релігію як результат реалізації певних потреб,інтересів чи неспроможності людини подолати свою залежність від зовнішніх сил.
Політико-державна теорія. Започаткована у V ст. до н.е. Крітієм, який висловив припущення, що релігія є вигадкою законодавців. Цю гіпотезу розвинули гуманісти (обстоювали право на існування незалежної від релігії світської культури) та енциклопедисти (Дідро, Монтеск'є, Вольтер, Руссо). Релігію вони вважали ошуканством, вигадкою, результатом неуцтва, свідомої нечесної змови для досягнення чиїхось інтересів чи загального суспільного спокою. Євгемер гадав, що релігія бере початок із вшанування й обожнювання найдавніших царів.
Натуралістична (матеріалістична) концепція. Поставши одночасно з євгемеризмом, вона ґрунтувалася на твердженнях, що сфера духовного, зокрема релігія, є похідною від матеріального світу. її прихильники вважали релігію фантастичним відображенням світу в свідомості людей. Наприклад, Лукрецій Кар писав, що уявлення про богів виникло зі спостережень за природою, а страх людей перед її могутніми силами спонукає їх на спорудження богам капищ. Натуралістична концепція походження релігії прижилася в численних теоріях як матеріалістів, так і нематеріалістів.
Міфологічну теорію сповідував Мюллер, який, вивчаючи мови давніх народів, зробив припущення, що релігія бере початок з міфу про Сонце, з обожнювання Сонця. Це було ударом по теологічній концепції, бо певною мірою заперечувало надприродне походження релігії. Концепція Мюллера мала хитку наукову основу, оскільки не вписувалася в історію виробництва. Міфи про Сонце відображали перехід окремих племен до землеробства, а релігійні уявлення існували задовго до цього.