
- •1.Основні концепції походження етносу.
- •3.Етнічні процеси, їх значення. Сучасні процеси.
- •4.Предмет, методи , завдання , структура культурології.
- •5.Теорії походження культури.
- •6.Еволюція
- •1. Античні уявлення про культуру
- •2. Уявлення про культуру в епоху середньовіччя
- •3. Сучасні уявлення
- •7.Наукові концепції трактування культури.
- •8.Функції
- •9.Становлення культурології.
- •10.Цивілізація і культура.
- •11.Глобалізація
- •12.Предмет, методи , завдання семіотики.
- •13. Аксіологія-предмет, метод, завдання.
- •14.Концепції походження релігії.
- •15.Феномен релігії.
- •16. Значення релігії для генезису культури
- •17. Первісні форми релігії
- •18. Доля релігії в умовах постіндустріального суспільства
- •19. Міф і релігія співвідношення понять
- •20. Історія становлення міфології, як науки
- •22. Принципи класифікації міфологічних систем
- •23. Міф і сьогодення
- •24.Структура міфу та особливості міфологічної етичності
- •25. Основні положення концепції Шпенглера
- •26. Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •27. Історія становлення еволюціонізму
- •28. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- •29. Еволюціоністська концепція Моргана.
- •30.Пізній еволюціонізм – Дж. Фрезер та його послідовники
- •31. Концепція соціальних інститутів в еволюціоністській теорії.
- •32. Дослідження феномену походження релігії в межах еволюціоністської доктрини (Дж.Фрезер, е.Тойлер) та її критика.
- •33. Сучасна критика класичного еволюціонізму.
- •34. Погляди ф.Ратцеля на процес формування та розвитку культури.
- •35.Концепція «культурних кіл» л.Фробеніуса та ф.Гребнера.
- •36. Б.Малиновський як засновник функціоналізму.
- •37. Розвиток функціоналістської концепції в дослідженнях а.Радкліфф-Брауна.
- •38. Теорія потреб людини (б.Малиновський, а.Маслоу та ін.)
- •39. Дослідження еволюції ідеї сім*ї та шлюбу в культурології.
- •41 Структурний функціоналізм Парсонсона і Мертона
- •46. Ф.Боас – фундатор модерного наукового напряму в традиції американської антропології
- •47. Становлення психологічної антропології р.Бенедикт
- •48. Розвиток теорії психологічної антропології в працях м.Мід
- •49. Критика ф.Боасом сучасних йому антропологічних теорій
- •50. Метод «дистанційного вивчення культур» - переваги та вразливі сторони
- •51. Інтерпретативна антропологія к.Гірца
- •52. Культурологічна концепція л.Гумільова
- •53. Феномен культури в системі філософських поглядів м.Бердяєва
- •54. Становлення історії української культури
- •55. Сакральний, циклічний та емпіричний час. Вісьовий час
- •56. Співвідношення міфу і культури в концепції о.Шпенглера
- •57. М.Еліаде та його дослідження міфу
- •58. Концепція міфу як системи р.Барта
- •59. Символічно-романтична інтерпретація міфу я.Бахофеном
- •60. Філологічна концепція міфу о.Фрейденберг
4.Предмет, методи , завдання , структура культурології.
Культурологія - це наука про культуру. Вона вивчає різні види, форми і результати буття і діяльності людини.Об'єктом вивчення культурології виступають: - Найбільш загальні закономірності культури; - Принципи функціонування культури в суспільстві; - Взаємозв'язок, спілкування, діалог різних культур; - Єдині тенденції культурного розвитку людства. Культурологія - це самостійна галузь соціально-гуманітарного пізнання, предметом дослідження якої є культура, що розуміється як: - Результат діяльності людей, реалізується в продуктах матеріального виробництва; - Установки регулюють життя суспільства, що проявляють себе в звичаях, законах, нормах і ціннісних орієнтаціях людей; - Комунікаційні зв'язки між людьми, що формують спеціальні мови міжособового спілкування; - Змістовна основа релігії, філософії, науки, права і т. д., а також культурних систем в цілому. Структуру культурології складають три шари наук про культуру: - Антропологічний, який спирається, перш за все, на етнологію, тобто науку, що вивчає склад, походження та культурно-історичні відносини між собою народів світу; - Гуманістичний, що включає в себе весь комплекс так званих наук «про дух» (філософію, філологію, педагогіку, психологію та ін); - Соціологічний, де визначальним є вивчення сучасної масової культури, способів її виробництва і функціонування та суспільстві. Цілі і завдання культурології як науки: - Прогнозування і проектування духовних процесів суспільного розвитку; - Аналіз соціокультурних наслідків управлінських рішень і розрахунку застосовуваних технологій; - Пошук нових методів соціалізації (тобто суспільного становлення) і інкультурації (тобто освоєння змісту культури) людської особистості. Завдання культурології як наукової дисципліни полягає і в тому, щоб не тільки надавати достовірні знання про національну культуру з метою визначення своєї ідентичності по відношенню до неї, але і сприяти розумінню «інших», існуючих поруч культур і людей з іншими поглядами. Знайомство з такими культурами, розуміння і взаємодію з ними і є шлях до зміцнення взаімотерпімості, згоди в культурно неоднорідному спільноті людей. У культурології виділяються два рівні дослідження: фундаментальний і прикладний. На своєму фундаментальному рівні культурологія вивчає: - Культуру на історичному та теоретичному рівні; - Категоріальний апарат даної науки; - Функціонування явищ культури в суспільстві. Прикладний рівень культурології орієнтований на використання фундаментальних знань про культуру в цілях: - Прогнозування та регулювання актуальних культурних процесів; - Розробки соціальних технологій трансляцій культурного досвіду і механізмів досягнення певного рівня розвитку тих чи інших форм соціокультурної практики; - Управління та охорони культури, а також культурно-освітньої, дозвіллєвої та іншої роботи.
5.Теорії походження культури.
Існує три основні теорії: 1) Марксистсько-Ленінська. Культура створюється в результаті суспільно корисної діяльності людей, які перетворюють світ у відповідності зі своїми потребами та інтересами. 2) Ігрова теорія (Шиллер, Гессе). Культура виникає з гри, розвивається, як гра, і сутність культури - це ігрова сутність. Гра існувала до людини, але тільки людська гра створює культуру. Що ж об'єднує культуру і гру? - Особливий порядок гри, який створюється її правилами; - Ізольованість гри, її тимчасове і просторове обмеження; - Об'єднуюча функція - гра створює тимчасовий колектив, що підкоряється правилам гри; - Особлива психологічна атмосфера, таємничість гри; - Змагальність. У сучасній культурі відбувається втрата ігрового начала, що є кризою культури. 3) Натуралістична теорія. Фрейд обгрунтовує біологічну обумовленість культури. Він розглядає психіку людини, як складне, багатоярусне явище. Фрейд виділяє три яруси: - Супер Его - культурно-соціальні впливу на людину, результат соціалізації. - Его - реальне, практичне усвідомлення людини, реалізація. - Ід - біологічна, сексуальна сфера життя, лібідо. Між цими ярусами існують конфліктні відносини. Культура виступає як репресивний організм, який пригнічує біологічну сутність людини і призводить до неврозів. Процес перетворення енергії статевого потягу в інші види енергії називається сублімацією. Культура - все, що створено людиною, - це результат сублімованої енергії лібідо.