49. Критика ф.Боасом сучасних йому антропологічних теорій

Відправною точкою для розвитку наукових поглядів Боаса став науковий скептицизм по відношенню до всіх існуючих на той час теорій та методів вивчення людини. Досвід, отриманий Боасом у результаті польових досліджень, дозволив прийти до висновку, що вивчення різноманітних сторін біологічної та культурної сутності людини повинно проводитися різними методами: вимірювання і статистика для біологічних рис, тести і граматичний аналіз для мови, аналіз розповсюдження і цілісні дослідження для культурних феноменів. Найважливіше питання, яке поставало перед дослідниками культур у той час: чи відрізняється якісно свідомість людей різних епох від свідомості сучасної людини. Представники еволюціоналізму (Е. Тейлор,Г.Спенсер, Морган) стверджували, що людська психіка однотипна на всіх етапах розвитку суспільства, тобто закони розвитку мислення універсальні та незмінні. Представники дифузіонізму (Е. Сміт, У. Ріверс, К.Уіслер) заперечували внутрішні причини схожого розвитку взаємовіддалених регіонів і пояснювали його зовнішніми чинниками: міграцією та дифузією. На їхню думку, певне конкретне явище культури зовсім не обов'язково повинно було виникнути у данному суспільстві в результаті еволюції, воно цілком могло бути запозичене. Для дифузіонізму характерно заперечення антропологічного трактування культури: людина не є творцем культури, а виступає у ролі її носія. На відміну від представників еволюціонізму, які підкреслювали схожість рис у різних культурах, Боас підкреслював особливості кожної культури як результат її власного розвитку. Кожна окрема культура, на його думку, може бути зрозуміла тільки як історичне явище; вона є унікальним цілим, яке формується під впливом фізичного оточення, культурних контактів та інших чинників. У той час, коли у більшості гуманітарних наук панували універсальні концепції пояснення людської поведінки, Боас як фундатор американської антропології намагався зосередити увагу на відмінностях між людьми. Франца Боаса можна вважати прихильником культурного релятивізму, представники якого утверджували рівність між культурами і мало цікавилися встановленням схожості між ними. У дійсності основні риси розуму первісної та цивілізованої людини, на думку Боаса, однакові.

Об'єктивне дослідження культури, на думку Боаса та його послідовників, можливе тільки на базі цінностей того народу, якому він належить, тобто щоб оцінити іншу культуру (як духовну, так і матеріальну), насамперед слід звільнитися від оцінок пов'язаних з власною культурою, і оцінювати іншу (чужу) культуру, виходячи із неї самої. Починаючи вивчення представників інших культур етнопсихолог, повинен

"звільнитися від думок і емоцій, в основі яких лежить те специфічне соціальне середовище, з яким він поріднився. Він повинен, у міру можливостей, пристосовувати свій розум до розуму народу, що вивчається" Франц Боас відкидав популярний ще з часів Геродота географічний (ландшафтний) принцип пояснення міжетнічних відмінностей. У своїй праці "Деякі проблеми методології суспільних наук" Боас зазначає, що

інтерпретація культури з точки зору географічного середовища безглузда, адже ми не знаємо жодної культури, яка виникла б як пряма реакція на географічні умови; можна говорити лише про ту чи іншу ступінь їх впливу на всі відомі нам культури.