46. Ф.Боас – фундатор модерного наукового напряму в традиції американської антропології

Франц Боа ́с — американський антрополог, етнограф і лінгвіст єврейського походження, засновник і голова «історичної школи» в американській етнографії, дослідник культури, професор Колумбійського університету в Нью-Йорку; творець американської антропології культури. Боас виходив з того, що кожна культура має свій власний унікальний шлях розвитку, тобто виходив з повного культурного плюралізму. Можна сумніватися в тому, чи був Боас дійсно внутрішньо переконаний в істинності культурного плюралізму, але він використовував його в якості інструментального засобу вивчення антропології окремих племен.Культура будь-якого індіанського племені, вважав Боас, не менш складна, ніж культура розвиненої європейської нації, і якщо відмінність між ними полягає в тому, що одна з них має писемність, а інша ні, то це не більше ніж звичайна міжкультурна відмінність. Дійсно, багато безписемних мов мають більш складну структуру і більш розвинену граматику, ніж письмові мови і немає ніяких підстав стверджувати, що з плином часу структура мови ускладнюється, а не спрощується. Головною тезою Боаса в науковій полеміцістало заперечення проти застосування загальних теорій і загальних схем при вивченні культури різних племен і народів.

Культура, у розумінні Боаса, це сукупність моделей поведінки, які людина засвоює в процесі дорослішання і прийняття своєї культурної ролі. Боас стверджував, що не тільки наша мова, знання, вірування, але навіть і наші емоції є результатом нашого суспільного життя та історії народу, до якого ми належимо. Таким чином, підходу Боаса був притаманний цілком відвертий соціокультурний детермінізм (тобто такий погляд на людське суспільство, коли і поведінка, і образ думок індивіда цілком пояснюються причинами соціальними чи культурними, а особистісні особливості людини та її вільна воля ігнорується) при розгляді кожної конкретної культури зсередини, з точки зору її носія, і відвертий агностицизм (затвердження неможливості

пізнати сутність і причини будь-якого явища, зокрема, культурного розвитку) при розгляді тієї ж культури ззовні.

Сучасна етнопсихологія приймає ідею Боаса про те, що культуру слід вивчати як цілісну систему, всі компоненти якої певним чином пов'язані між собою. З точки зору етнопсихології культурні запозичення можливі, але здійснюються вони не механічно. елементи ,що переймаються, вбудовуються в новий складний культурний контекст, хоча ідея про їх обов'язкове переосмислення в рамках нової культури (характерна для психологічної антропології), ставиться під питання. Етнопсихологія ставить перед собою завдання пояснити, за яких умов і за яким механізмом відбуваються запозичення елементів інших культур, коли воно пов'язане із значним переосмисленням елементів культури, а коли зберігається їх початковий зміст. Важливим моментом є і звернення Боаса до поняття несвідомого, твердження, що джерела культурних моделей не усвідомлюються людиною, а також подання про внутрішню ірраціональність культури.