37. Розвиток функціоналістської концепції в дослідженнях а.Радкліфф-Брауна.

Сформулюємо основні положення функціоналізму Редкліффа-Брауна:

• Всі норми, цінності, почуття, ритуали стоять над людиною і мета їх в тому, щоб скріплювати суспільство. Як живий організм існує остільки, оскільки елементи, його утворюють, виконують певні функції, так і людське суспільство будується на структурі взаємопов'язаних і доповнюючих один одного культурних елементах.

• Соціальна система складається з "структур" та "дій". "Структури" являють собою стійкі моделі, за допомогою яких індивіди здійснюють відносини між собою і з навколишнім середовищем. Вони складаються в результаті соціальної взаємодії і норм, що регулюють соціальні відносини. Функція всіх структурних елементів полягає в тому, щоб вносити свій вклад в підтримку соціальної солідарності та стійкості соціальної системи.

• Спільне життя людей передбачається як функціонування її членів в рамках певної соціальної структури. Функція кожного виду "дії" полягає у вирішенні тих чи інших соціально значущих завдань, а крім того - підтримці структурної спадкоємності.

• "Істітуціі" являють собою стійкі форми, за допомогою яких протікає соціальне життя індивідів. Функція кожної "інституції" полягає у вирішенні певної соціально значущої задачі, в задоволенні конкретних базової потреби, в здійсненні групових інтересів.

• Звичаї, ритуали, моральні норми розглядаються як регулятори поведінки людей (за аналогією з дію-Вієм правових норм) і їм приписується ключова роль в культурі. Вони розглядаються в якості культурних механізмів і механізмів контролю щодо виконання певних функцій, значущих з точки зору задоволення життєво важливих потреб людей або підтримання спільності їх існування.

• Висувається концепція "роздільності норм": в рамках функціонально обумовленої соціальної системи людям доводиться керуватися різними наборами норм, що необхідно для досягнення результатів в інтересах усіх членів суспільства. У групі у кожного по відношенню до поведінки іншого існують певні очікування, які інший вважає законними і такими, що заслуговують того, щоб відповідати на них. (Надалі ця теорія отримала свій розвиток в рамках соціології дії Т. Парсонса.)

38. Теорія потреб людини (б.Малиновський, а.Маслоу та ін.)

Згідно з Малиновським, всі культури грунтуються на «базових потребах». Ці базові потреби ведуть до вторинних, які потім перетворюються в культурні «відповіді». Наприклад, основні потреби людини в їжі задовольняються в специфічних культурах за допомогою певних технічних навичок та інструментів людської кооперації для полювання, землеробства, рейдів з метою наживи і т.д. Коли ці засоби і заходи приймаються суспільством, вони стають культурним імперативом або вторинними потребами його членів.Сума таких вторинних потреб у даному суспільстві є його культурною відповіддю у формі економіки. Малиновський не виходив за межі харчування, сексу і фізичної безпеки у своєму обговоренні основних потреб. Більш точні формулювання їх та їхніх культурних похідних з'явилися набагато пізніше. Але теорія потреб Малиновського пояснювала тільки деякі загальні знаменники несхожих культур, а не елементи і тенденції, які робили їх різними одночасно на громадському рівні і на індивідуальному рівні ...

Навіть на рівні загальних знаменників, основні потреби не можуть пояснити деякі культурні феномени.Наприклад, яка основна потреба чи потреби пояснюють універсальність мистецтва? І з іншого боку, чому тварини так сильно відрізняються від людей, хоча вони мають ті ж самі основні потреби? Однак, теоріяосновних і похідних потреб Малиновського наводить на думку про новий напрямок, тобто про психічніфактори, що лежать в основі людської поведінки.Функціоналізм Малиновського грунтувався швидше на потребах індивіда, ніж на потребах соціальної системи. Він вважав, що культура складається з семи основних людських потреб,таких, як харчування_ відтворення, комфорт і безпека, тому всі вони локалізуються скоріше в індивідуальній свідомості, ніж у свідомості групи або більш широкого колективу; вони роблять, тим не менш, внесок в інтеграцію всього суспільства.

Основні положення Теорії потреб Функнера:

Умовно потреби людини можна розділити на три категорії : нижчі (тварини), основні (матеріальні та соціальні) і вищі (духовні).

1. Тварини (нижчі) – це потреби в повітрі, воді, їжі, сні, виділеннях, продовженні роду, безпеці.

2. Матеріальні – це потреби у матеріальному добробуті, надійності, стабільності, з безпечення своєї родини, комфортний відпочинок.

3. Соціальні – це потреби у спілкуванні, розумінні, визнанні, повазі, значимості .

4. Духовні (вищі) – це потреби в пізнанні, самовдосконаленні, самореалізації, корисності, доброчинності, гармонії та виконанні свого призначення.

Абрахам Маслоу визнавав, що люди мають безліч різних потреб, але також вважав, що ці потреби можна розділити на п'ять основних категорій:

Фізіологічні: голод, спрага, статевий потяг і т. д.

Екзистенціальні: безпека існування, комфорт, постійність умов життя.

Соціальні: соціальні зв'язки, спілкування, прихильність, турбота про інше і увагу до себе, спільна діяль-ність.

Престижні: самоповагу, повагу з боку інших, визнання, досягнення успіху і високої оцінки, службовий ріст.

Духовні: пізнання, самоактуалізація, самовираження, самоідентифікація.  Існує також більш детальна класифікація. У системі виділяється сім основних рівнів (пріоритетів):

(Нижчий) Фізіологічні потреби: голод, спрага, статевий потяг і т. д.

Потреба в безпеці: почуття впевненості, позбавлення від страху і невдач.

Потреба в приналежності і любові.

Потреба в повазі: досягнення успіху, схвалення, визнання.

Пізнавальні потреби: знати, вміти, досліджувати.

Естетичні потреби: гармонія, порядок, краса.

(Вищий) Потреба в самоактуалізації: реалізація своїх цілей, здібностей, розвиток власної особистості. У міру задоволення низлежащих потреб, все більш актуальними стають потреби більш високого рівня, але це зовсім не означає, що місце попередньої потреби займає нова, тільки коли колишня задоволена повністю. Також потреби не перебувають у нерозривному послідовності і не мають фіксованих положень, як це показано на схемі. Така закономірність має місце як найбільш стійка, але у різних людей взаємне розташування потреб може варіюватися.