
- •1.Основні концепції походження етносу.
- •3.Етнічні процеси, їх значення. Сучасні процеси.
- •4.Предмет, методи , завдання , структура культурології.
- •5.Теорії походження культури.
- •6.Еволюція
- •1. Античні уявлення про культуру
- •2. Уявлення про культуру в епоху середньовіччя
- •3. Сучасні уявлення
- •7.Наукові концепції трактування культури.
- •8.Функції
- •9.Становлення культурології.
- •10.Цивілізація і культура.
- •11.Глобалізація
- •12.Предмет, методи , завдання семіотики.
- •13. Аксіологія-предмет, метод, завдання.
- •14.Концепції походження релігії.
- •15.Феномен релігії.
- •16. Значення релігії для генезису культури
- •17. Первісні форми релігії
- •18. Доля релігії в умовах постіндустріального суспільства
- •19. Міф і релігія співвідношення понять
- •20. Історія становлення міфології, як науки
- •22. Принципи класифікації міфологічних систем
- •23. Міф і сьогодення
- •24.Структура міфу та особливості міфологічної етичності
- •25. Основні положення концепції Шпенглера
- •26. Концепція “локальних цивілізацій” Тойнбі
- •27. Історія становлення еволюціонізму
- •28. Сутність еволюціоністської концепції г.Спенсера.
- •29. Еволюціоністська концепція Моргана.
- •30.Пізній еволюціонізм – Дж. Фрезер та його послідовники
- •31. Концепція соціальних інститутів в еволюціоністській теорії.
- •32. Дослідження феномену походження релігії в межах еволюціоністської доктрини (Дж.Фрезер, е.Тойлер) та її критика.
- •33. Сучасна критика класичного еволюціонізму.
- •34. Погляди ф.Ратцеля на процес формування та розвитку культури.
- •35.Концепція «культурних кіл» л.Фробеніуса та ф.Гребнера.
- •36. Б.Малиновський як засновник функціоналізму.
- •37. Розвиток функціоналістської концепції в дослідженнях а.Радкліфф-Брауна.
- •38. Теорія потреб людини (б.Малиновський, а.Маслоу та ін.)
- •39. Дослідження еволюції ідеї сім*ї та шлюбу в культурології.
- •41 Структурний функціоналізм Парсонсона і Мертона
- •46. Ф.Боас – фундатор модерного наукового напряму в традиції американської антропології
- •47. Становлення психологічної антропології р.Бенедикт
- •48. Розвиток теорії психологічної антропології в працях м.Мід
- •49. Критика ф.Боасом сучасних йому антропологічних теорій
- •50. Метод «дистанційного вивчення культур» - переваги та вразливі сторони
- •51. Інтерпретативна антропологія к.Гірца
- •52. Культурологічна концепція л.Гумільова
- •53. Феномен культури в системі філософських поглядів м.Бердяєва
- •54. Становлення історії української культури
- •55. Сакральний, циклічний та емпіричний час. Вісьовий час
- •56. Співвідношення міфу і культури в концепції о.Шпенглера
- •57. М.Еліаде та його дослідження міфу
- •58. Концепція міфу як системи р.Барта
- •59. Символічно-романтична інтерпретація міфу я.Бахофеном
- •60. Філологічна концепція міфу о.Фрейденберг
17. Первісні форми релігії
Магія (гр.— чаклунство) — віра в можливість впливу на довколишній світ через надприродне — фетишів, духів тощо шляхом чаклунського дійства.
• Фетишизм (порт — зачарована річ) — віра в існування у матеріальних об'єктів надприродних властивостей. Фетишами називають предмети, яким віруючі приписують надприродні якості. У сучасних релігіях фетишизм зберігся у вигляді поклоніння священним предметам (хрести, ікони, мощі) та у вірі в талісмани й амулети
• Анімізм (лат. — душа) — віра в існування в тілі людини її двійника — душі, від якої залежать життя особи, її фізіологічний і психологічний стан.
• Анімалізм, зоолатрія ( гр. latreia — служіння) — сукупність магічних обрядів і вірувань, в основі яких — уявлення про тварин, рослин — покровителів роду. Сформувався він в уявленнях про залежність буття роду загалом та осіб, що до нього належали, від магічної сили певних тварин і рослин, з якими людина прагнула бути у найкращих стосунках.
• Аніматизм (лат.— уособлений, оживлений) — перенесення психічних властивостей людей на природу, ставлення до неї як до живої істоти. Головна особливість його в тому, що всі предмети природи уявлялися наділеними людськими рисами.
• Тотемізм (індіан. — його рід) — віра в надприродну спорідненість груп людей (роду, племені) з певними видами тварин, рослин. Тотемізм — елемент усіх сучасних релігій. Особливо відчутний його вплив в індуїзмі, де багатьох тварин вшановують як священних.Найпочесніше місце серед них посідає корова.
• Землеробський культ — поклоніння двійникам чинників природи, які впливають на
врожай.Риси землеробського культу:
1. Вшанування двійників природних факторів, які в уяві людей впливали на врожай.2. Головна роль жінки в релігії.3. Людське жертвопринесення як система.4. Ідеї смерті та воскресіння деяких духів.5. Переселення країни мертвих із землі на небо.
• Шаманізм (знахар) — віра в можливість спілкування служителів культу (шаманів) з духами.Шаманізм характеризують:
1. Поява професійних служителів культу.
2. Виокремлення головного об'єкта релігійного поклоніння — шаманських духів.
3. Головна роль чоловіка в релігії.
4. Використання істеричних нападів як засобів виконання релігійних обрядів.
5. Використання оманливих дій як засобів виконання релігійних обрядів.Елементи шаманізму існують в усіх сучасних релігіях. Це і професійна каста служителів культу, і уявлення про те, що священики перебувають в особливих відносинах із світом духів, і те, що головні представники надприродного світу — чоловічої статі
18. Доля релігії в умовах постіндустріального суспільства
I варіант
Сучасна релігія як соціальний інститут переживає період глобальної трансформації. Суспільство споживання пред'являє релігії нові вимоги, які вона змушені враховувати як на інституціональному рівні, так і в повсякденних релігійних практиках. Крім того, саме суспільство по-новому використовує і інтерпретує сакральні елементи в повсякденних, не релігійних практиках. Сучасна культура і суспільство схильні до значних і стрімких змін. Соціальні інститути змушені відповідати новим вимогам суспільства, щоб не виявитися непотрібними новому соціуму. У зв'язку з цим досить гостро стоїть питання про відповідність релігійних традицій мінливій сучасній культурі.Аналіз ролі релігії в сучасному суспільстві необхідно вести у двох напрямках. З одного боку, необхідно розглядати релігію як ціннісно-мотиваційну модель поведінки, яка орієнтує людину в соціумі. При цьому необхідно зазначити, що релігійна мотивація поведінки має вищий, сакральний зміст. Релігія перетворює, в кінцевому рахунку, структуру особистого інтересу індивіда. Розуміння цього факту привело до того, що в сучасному суспільстві сакральні елементи набули широкого поширення в ЗМІ, рекламі, PR-технологіях і т.д. Сьогодні вже можна говорити про становлення феномену медіарелігйності – особливої галузі релігійності, породженої медіакультурою. Америка і Європа ситуацію "релігійного відродження" пережили значно раніше, і проблема відповідності релігійних традицій нормам соціокультурного поля сучасного суспільства вирішувалася там шляхом адаптації релігії до сучасної культури, появою нових нетрадиційних релігійних рухів, застосуванням сучасної музики, спецефектів, засобів масової інформації (реклама, пошта, продаж книг на релігійні або навколорелігійні теми). На заході життя набуває рис бізнесу, а релігійна громада повинна орієнтуватися на споживача, що передбачає її дотримання принципів маркетингу.Вона повинна: знати своє оточення, тобто здійснювати ринкове дослідження; знати «свою людину», тобто того, на якого спрямована релігійна діяльність; вибрати найкращий метод, який вплине на «споживачів»; надати необхідний товар. Споживання сьогодні є двигуном, який приводить в дію всі американське суспільство. Це стосується і релігійної сфери. У зв'язку з цим, віруючі представляються як споживачі. Люди йдуть у ту релігійну громаду, де вони відчувають себе зручніше, і приймають той стиль поклоніння, який найкращим чином відображає їх нахили. Таким чином, сучасне суспільство характеризується появою нових форм організації релігії та їх широким розповсюдженням. Традиційні релігійні інститути під впливом силового поля сучасного суспільства переживають значні модифікації. Церква сьогодні йде назустріч своєму споживачу: таїнства і священнодійства можуть проводитися на дому та в зручний для парафіян час, священики освячують різні об'єкти світського характеру. Сучасні релігійні організації достатньо ефективно використовують засоби масової інформації для самореклами. Крім того, обговорюється можливість введення факультативного курсу "Основ православної культури" в школі, тобто на той контингент, який найбільш сприйнятливий до навіювання. Всі відносини у релігійних організаціях будуються на комерційній основі. Формула "гроші- товар" характерна для всіх без винятку: треби, свічки, іконки, таїнства та ін. мають певні розцінки, відповідні прейскуранти можна побачити в будь-якій парафії.Отже, соціальний інститут релігії в сучасному світі переживає період глобальної трансформації, намагаючись знайти своє місце в суспільстві та ставлення до окремого індивіда. Передумов для перетворення релігії в один з численних об'єктів "купівлі-продажу", в сучасному суспільстві досить багато.