Міжнародний багатогалузевий стандарт транспортної нумерації 88сс

Ключем до автоматизованої системи ідентифікації кожної окремої транспортної одиниці є міжнародні штрих-кодові 18-розрядні ідентифікаціні номери 88СС (порядковий номер транспортного контейнера) - ідентифікатор застосування-00 із такою структурою:

Ідентифікатор логістичного варіанта	Префікс ЕАК+ЕАК номер організації+номер одиниці постачання	Контрольна цифра
І	РРР^..................... N,3	С

Номер 88СС є основним елементом транспортної етикетки

ЕАК

Транспортна етикетка ЕА1Ч

Структура транспортної етикетки ЕАИ враховує усі оптимальні на даний час форми подання ділової інформації та інформації про одиницю постачання і складається із 3-х частин:

5НІР ТО РОЗТ -поштовий індекс місця призначення із 3-х цифровим кодом країни згідно стандарту ІЗО (421)

ВАТСН - номер партії або серії (10)

ВЕ5Т ВЕРОРЕ -мінімальний строк використання (ддммрр)-(15)

Ргош - Вщ

Ргот ЕАМ-ІЖРАІМЕ

ЗіспочуН ЗІгіїсіу 5Ігее( 26 254053 Куп

СОN5IСNМЕNТ 482234550127501

То ЕАИ ІпіеглаііопаІ гие Поуаи) 145 В-1000 ВгиінІї

номер транспортної накладної (401)

ЕАN N0 - номер одиниці постачання в системі ЄАN (01)

55СГ - порядковий номер транспортного контейнера (00)

ЗНІРТОРОЗТ

84045459

4822345 12345 З 55СС

3 4822345 123456789 2

ВАТСН

4512ХА

(4 0 1)4 8 2 2 3 4 5 5 0 1 27 5 6 І (4 2 ї)8~4 0~4 5 4 5 9

верхня частина призначена для довільної форми інформації, яку постачальник вважає за необхідне подати так (наприклад: назва фірми, її лого і т.д.);

середня частина містить візуально-прочитувану інформацію -інтерпретацію штрихового коду із нижньої частини;

нижня-включає штрихово-кодовану інформацію у форматі ЕАТЧ-128, призначену для автоматизованої обробки і візуально-прочитувану інформацію. В ній поля даних визначаються Ідентифікаторами Застосування. На транспортній етикетці ЕАИ допускається розміщення не всієї інформації, а лише необхідної.

Розміри формату транспортної етикетки ЕА>Т-А5 (148тт х 210тт), А6 (105тт х 148тт), А7 (107тт х 74тт).

Вимоги до нанесення штрихового кодування

Вимоги до нанесення штрихового кодування. Широкого розповсюдження набуло кодування усіх товарів, незалежно від їхньої якості і престижності фірм-виготовлювачів. Крім того, самі ШК стали об'єктом фальсифікації. У цьому зв'язку досить важливо вміти розпізнавати цей вид інформаційної фальсифікації.

Міжнародними правилами встановлені ознаки ШК, що дозволяють відрізнити справжні ШК від фальсифікованих:

1. кожна упаковка товару повинна мати лише один штриховий код ЕАК;

2. нанесення двох ШК (і ЕАИ, і \]?С) припускається, якщо товаровиробник зробив реєстрацію у двох асоціаціях, тоді ШК ЕАИ і ЦРС наносять у протилежних кінцях упаковки;

3. нанесення штрихового коду на упаковку може здійснюватися різними способами (офсетним, флексографічним, літографічним, наклейкою), що передбачає врахування можливостей нанесення на дану поверхню упаковки друкарського варіанта чи іншого способу маркування, який вимагає додаткової підготовки поверхні;

4. розмір коду, який наноситься на упаковці, повинен становити від 80 до 200% первісного базового зображення;

1. розміри ШК (мінімально припустимі - 21,0 х 30,0 мм, максимально припустимі - 52,5 х 74,6 мм);

2. розміщення штрихового коду на упаковці не повинно знижувати загальну привабливість упаковки для покупців у той же час не повинна погіршуватися якість зовнішнього вигляду товару;

3. по можливості намагаються розмістити код у найбільш привабливому місці упаковки, але зазвичай його наносять у правому нижньому кутку упаковки;

- відстань штрихового коду від краю упаковки має бути не меншою ніж 20 мм. Звичайно відстань від нижнього краю повинна дорівнювати 32 мм, а перший і останній штрих коду не повинен знаходитися ближче ніж за 19 мм від бокового краю;

- штриховий код повинен мати чіткі межі;

1. код ЕАК розміщується на задньому боці упаковки, якщо лицьовий бік вважати назвою продукту;

2. якщо розміщення на заданому боці неможливе, то код розміщується на правому боці в нижньому кутку, рахуючи від лицьового боку;

3. якщо перелічені вище пункти неможливо виконати, із-за незвичної форми упаковки товару, то код можна розмістити на будь- якому іншому боці, не знижуючи привабливість упаковки;

1. при виборі місця для нанесення коду на упаковці з складною конфігурацією слід враховувати, що максимальна відстань між кодом та пристроєм для оптичного зчитування має становити 12 мм;

2. на пластмасовій упаковці та пакетах код розміщується на найбільш рівній поверхні;

3. на упаковці типу "Тетрапак" та "Пюрпак" код ЕАК

4. розміщується у нижньому кутку правого боку упаковки;

5. на мішечках і товарах, які загорнуті у целофан, код розміщується на боковій стороні. Якщо ж він наноситься безпосередньо на прозорий целофан, то етикетка повинна бути світлою та прозорою;

6. якщо код розміщується на зігнутій поверхні, то треба переконатися, що штрихи коду є паралельними днищу упаковки та кут між поверхнею кодового маркування та тангенсом, проведеним через її зовнішню точку, не перевищує 30 градусів;

7. на жерстяних та скляних банках код розміщується таким чином, щоб його штрихи були паралельні днищу банки. Якщо поверхня хвиляста, то штрихи коду повинні бути у вертикальному положенні;

8. штрихи коду можна наносити чорним, синім, темно-зеленим чи темно-коричневим кольором. Червоний, жовтий колір та кольори, які містять червоний, наприклад світло-коричневий, неможливо застосовувати при штриховому кодуванні. Це обумовлено тим, що сканер не розпізнає усю гаму кольорів червоного кольору;

9. для фону штрихів найкраще застосовувати білий колір, але можна використовувати жовтий, оранжевий та світло-коричневий;

10. фон штрихового коду не повинен мати рисунків, тексту, ліній різання та перфорації;

11. якщо групові упаковки товару мають декілька індивідуальних споживчих упаковок, то код слід наносити таким чином, щоб зчитувальний пристрій міг зчитати тільки код групових упаковок.