23.Джерела права єс і їх типи

Установчі дог, та дог, що їх змінюють чи доповнюють, пр акти, що приймаються інститутами та органами, МД, принципи, рішення суду ЄС.

Джерело пр- зовн форма виразу і закріплення норм іпринципів права.

Амстердамський дог затвердив ієрархію пр актів:

1)установчі дог

2)заг принципи

3)МД

4)внутр пр акти ЄС

5)міжінституційні угоди

6)угоди між членами.

Правом видавати НПА наділені:

-Рада, спільно з Європарламентом,

-Комісія,

-Європейський центральний банк.

Регламенти, директиви, постанови:

-підписуються головами Європарл і Ради,

-публікуються в «Офіц віснику»

-якщо не вказаний строк, - вступають в силу на 20 день після опублікування.

24.Первинне

Джерело пр- зовн форма виразу і закріплення норм іпринципів права.

До первинних джерел належать:

-установчі договри (ЄЕС51, ЄОВС, Євроатом57)

-інші договри, що доповнюють чи вносять зміни в установчі разом зі всіма додатками, протоколамиі деклараціями(Маахст92, ЄЄА86, Амст97, Ніц2000, Ліс)

-дог про злиття65, Дог про приєднання де-в членів, Рішення про проведення прямих виборів76, Бюджетні дог 70-75

Правова природа норм перв права:

-вища юр сила (як у конституц нормах)

-це норми МД (підпадають під процедуру укладення, підписання, ратифікації як МД)

-створюються самими де-ми навідміну від норм втор права, які ств органами.

Установчі дог:

-містять принципи зі спільного ринку,

-досить детально оприділяють політику в осн сферах інтеграції

-встан організаційну стр-ру співтовариств,

-регулюють ді-ть інститутів,

-розділяють повноваження між інститутами.

Поняття первинного права охоплює також: пр звичаї і традиції, заг принципи конституцій членів.

25.Вторинне

Становить масив зак-ва ЄС. Це сукупність пр актів, що приймаються інститутами та іншими органами співтовариств ЄС в рамках своїх правотворчих повноважень. Це рішення, директиви, регламенти, рекомендації,постанови

Регламент – НПА що є загальний,обовязковий у всіх своїх частинах, має пряму дію. Регламенти вирішують головні питання діяльності співтовариств, служать основою правового регулювання їхньої діяльності.

Директива – НПА, є обовязковим лише стосовно результату, який повинен бути досягнутим де-вою членом, котрій така директива адресована. При цьому національним владним органам залишається право вибору форм і методів імплементації. Якщо директива не була імплементована протягом встановленого терміну, вона набуває обовязкової сили. Бувають рамкові (самостійні) і звичайні (відносяться до регламентів).

Якщо регламент – це механізм уніфікації, то директива- механізм гармонізації.

Рішення – індивідуально-визначений акт органів ЄС. Обовязкове лише для того субєкта, якому адресоване (тобто де-вам і юр особам).

Рекомендації і висновки не є обовязковими.

Сюди належать інші акти органів ЄС, що мають рекомендац хар-р (комуніке, ноти, пакти, акти, резолюції, угоди)

Правом видавати НПА наділені:

-Рада, спільно з Європарламентом,

-Комісія,

-Європейський центральний банк.

Регламенти, директиви, постанови:

-підписуються головами Європарл і Ради,

-публікуються в «Офіц віснику»

-якщо не вказаний строк, - вступають в силу на 20 день після опублікування.