- •1.Поняття пєс і його особливості.
- •2.Право єс: осн поняття і категорії
- •4.Сима і стр-ра єс: заг і спец частини.
- •5.Місце пєс серед си-м сучасності.
- •6.Співвідношення між пєс і нац пс сучасності.
- •7.Співвідношення між пєс і мп
- •8.Роль пєс в розвитку інтеграційних процесів.
- •9.Необхідність вивчення пєс на суч етапі.
- •10.Пєс як дисциплінарний курс.
- •11.Огляд базових пр документів і спец літератури.
- •12.Осн етапи інтегрування членів єс.
- •13.Розв концепції екон і політ уніфікації Європи.
- •14.Ідея єдиної Європи
- •15.Післявоєнна інтеграція де-в Зах Європи
- •16.Паризькі дог 51 і створення єовс
- •17.Римські дог 57 і ств єес і Євроатом
- •18.Розв права співтовариств 60-70 роки
- •19.Єдиий євр акт 86, Маахстрит 92, Амстер 97, Ніцц 2000, Проект Конститц, Ліссабон.
- •20.Компетенція єс. Принцип субсидіарності.
- •22.Міжн правосубєктність єс і Єспівтовар
- •23.Джерела права єс і їх типи
- •24.Первинне
- •25.Вторинне
- •26.Прецедентне
- •27.Принципи пєс
- •28Принцип примату пєс
- •29.Принцип прямої дії
- •30.Заг принципи пєс
- •31.Осн принципи спільного ринку Єспівтовариств
- •32.Вільний рух товарів, скасування митних зборів і заборона кі-них обмежень.
- •33.Вільний рух робочої сили
- •34.Рівні можливості пошуку роботи.
- •35.Застосув застереження про гром порядок до принципу вільного руху трудящих.
- •36.Принцип вільного руху трудящих.
- •37.Право юр і фіз осіб на заснування
- •38.Принцип вільного руху капіталу
- •39.Свобода платежів.
- •40.Поняття Митне пєс
- •41.Формування і розвиток Митного союзу членів єс
- •42.Спільний митний тариф: історія встановлення і основні умови застосування.
- •43.Митний кодекс єс
- •44.Митні режими, митні процедури щодо імпорту товарів на митну територію Єспівтов
- •45.Правова база співпраці єс з 3 державами.
- •46.Процедура укладення д з 3 де-ми
- •47.Правове регулювання відносин єс з високорозвинутими де-ми (сша, Япон, Кан)
- •48.Пр аспекти співробіт єс з країнами, що розв. Ломейські угоди
- •49.Особл співробіт єс з країнами Сх і Цент Європи.
- •50. Угоди про асоціацію
- •51. Перспективи і пр критерії вступу де-в Цент і Сх Євр у єс. Перспективи для України
- •52.Інституц і політичні фактори співробіт у-єс
- •53.Угода про партнерство і співроб як пр основа співроб у-єс. Проблеми її реалізації
- •54.Інституц механізм співроб єс-у
- •55.Гармонізація нац зак-ва зі стандартами єс
- •56.Осн напрями співроб у-єс у процесі євр інтеграції.
- •57.Проблеми транскордонної співпраці.
20.Компетенція єс. Принцип субсидіарності.
Компетенція – коло питань, стосовно яких субєкт МП наділений владними повноваженнями, має чітко визначені цілі, сферу та обєкт ді-ті, відповідальність за реалізацію.
1)виключна (вирішується на наднац рівні): -митний союз, -правила конкуренції, -монетарна політика, -збереження морських біол ресурсів, -спільна торг політика -можливість укладати МД
2)конкуруюча спільна (між ЄС і членами): -внутр ринок, -соц політика, -екон, соц, терит гуртування, -с/г, рибальство, крім збер морськ біол ресурсів, -довкілля, -захист споживачів, -транспорт, -трансєвропейські мережі, -енергетика, -простір свободи, безпеки, правосуддя. -сфера охорони здоровя
Передбачувана комп – прямо не встановлена в устан договорах, але випливає з цілей, ді-ті ЄС.
3)компетенція членів: -охорона здоровя –промисловість -культура, -туризм, -освіта, проф навч, молодь, спорт, -цив захист,
-адмінспівпраця. Субсидіа́рність— ораганізаційний і правовий принцип, згідно з яким Спільнота (наприклад, ЄС) вдається до будь-яких заходів лише в тому разі, якщо вони ефективніші за відповідні заходи на національному, регіональному або місцевому рівнях (виняток становлять сфери виняткової компетенції Спільноти); один з основоположних принципів Європейського Союзу. Означає постійне оцінювання обґрунтованості дій ЄС з погляду наявних можливостей на національному, регіональному та місцевому рівнях. Амстердамський договір додав до Договору про заснування Європейської Спільноти Протокол про застосування принципів субсидіарності та пропорційності, де викладені керівні настанови щодо субсидіарності. Цей Протокол, після оновлення, стане додатком до європейської Конституції.
21.Субєкти ПЄС
До 1 грудня 2009 року суб'єктами права ЄС були європейські спів-ства.
До основних інституційних змін, які вносить Лісабонський договір, належить передусім визнання Євросоюзу юридичною особою — de jure — суб’єктом міжнародного права, злиття трьох «стовпів», на яких нині побудовано Союз, що дає йому змогу бути учасником міжнародних договорів та міжнародних організацій.
22.Міжн правосубєктність єс і Єспівтовар
На підставі установчих договорів встановлюється обсяг міжнародної правосуб’єктності О.
-укладати МД. (як зовн так і внутр) (укладаються ЄС, між членами, з 3 де-ми)
-набувати майнових і немайнових прав,
-дип ді-ть, (де-ви відкривають представництва при ЄС в Брюсселі, а ЄС напрявляє постійні делегації в столиці іноз де-в)
-набувати членства в МО (СОТ, Євр економ комісії ООН).
До цього часу міжнародною правосуб’єктністю володіли ЄЕС та Євроатом.
Договір встановлює чіткі підстави виникнення міжнародної правосуб'єктності ЄС:
- випадки, які прямо передбачені Договором;
- випадки, в яких укл МД необхідне для досягнення цілей та завдань.
- випадки, в яких укл МД передбачається внутр законодавчим актом ЄС;
- випадки, в яких укл МД може "вплинути на спільні правила всередині ЄС".
Водночас, держави-члени зберігають за собою право укладати МД за винятком випадків, коли виникає колізія таких договорів з чинними міжнародними договорами за участю ЄС.