
- •1.Поняття пєс і його особливості.
- •2.Право єс: осн поняття і категорії
- •4.Сима і стр-ра єс: заг і спец частини.
- •5.Місце пєс серед си-м сучасності.
- •6.Співвідношення між пєс і нац пс сучасності.
- •7.Співвідношення між пєс і мп
- •8.Роль пєс в розвитку інтеграційних процесів.
- •9.Необхідність вивчення пєс на суч етапі.
- •10.Пєс як дисциплінарний курс.
- •11.Огляд базових пр документів і спец літератури.
- •12.Осн етапи інтегрування членів єс.
- •13.Розв концепції екон і політ уніфікації Європи.
- •14.Ідея єдиної Європи
- •15.Післявоєнна інтеграція де-в Зах Європи
- •16.Паризькі дог 51 і створення єовс
- •17.Римські дог 57 і ств єес і Євроатом
- •18.Розв права співтовариств 60-70 роки
- •19.Єдиий євр акт 86, Маахстрит 92, Амстер 97, Ніцц 2000, Проект Конститц, Ліссабон.
- •20.Компетенція єс. Принцип субсидіарності.
- •22.Міжн правосубєктність єс і Єспівтовар
- •23.Джерела права єс і їх типи
- •24.Первинне
- •25.Вторинне
- •26.Прецедентне
- •27.Принципи пєс
- •28Принцип примату пєс
- •29.Принцип прямої дії
- •30.Заг принципи пєс
- •31.Осн принципи спільного ринку Єспівтовариств
- •32.Вільний рух товарів, скасування митних зборів і заборона кі-них обмежень.
- •33.Вільний рух робочої сили
- •34.Рівні можливості пошуку роботи.
- •35.Застосув застереження про гром порядок до принципу вільного руху трудящих.
- •36.Принцип вільного руху трудящих.
- •37.Право юр і фіз осіб на заснування
- •38.Принцип вільного руху капіталу
- •39.Свобода платежів.
- •40.Поняття Митне пєс
- •41.Формування і розвиток Митного союзу членів єс
- •42.Спільний митний тариф: історія встановлення і основні умови застосування.
- •43.Митний кодекс єс
- •44.Митні режими, митні процедури щодо імпорту товарів на митну територію Єспівтов
- •45.Правова база співпраці єс з 3 державами.
- •46.Процедура укладення д з 3 де-ми
- •47.Правове регулювання відносин єс з високорозвинутими де-ми (сша, Япон, Кан)
- •48.Пр аспекти співробіт єс з країнами, що розв. Ломейські угоди
- •49.Особл співробіт єс з країнами Сх і Цент Європи.
- •50. Угоди про асоціацію
- •51. Перспективи і пр критерії вступу де-в Цент і Сх Євр у єс. Перспективи для України
- •52.Інституц і політичні фактори співробіт у-єс
- •53.Угода про партнерство і співроб як пр основа співроб у-єс. Проблеми її реалізації
- •54.Інституц механізм співроб єс-у
- •55.Гармонізація нац зак-ва зі стандартами єс
- •56.Осн напрями співроб у-єс у процесі євр інтеграції.
- •57.Проблеми транскордонної співпраці.
46.Процедура укладення д з 3 де-ми
У установчих дог встановлюються рамки компетенції щодо укладання договорів. Згідно уст договорів укладати договори належить до виключної компетенції ЄС. ЄС може укладати міжнародні угоди у всіх сферах, в яких воно має внутрішні законодавчі повноваження. Ліссаб Договір встановлює єдину процедуру укладення міжнародних договорів за участі ЄС. З 1 грудня 2009 року Європейський Союз може укладати МД у:
- випадки, які прямо передбачені Договором;
- випадки, в яких укл МД необхідне для досягнення цілей та завдань.
- випадки, в яких укл МД передбачається внутр законодавчим актом ЄС;
- випадки, в яких укл МД може "вплинути на спільні правила всередині ЄС".
Держави-члени мають право укладати будь-який міжнародний договір за умови, що він не суперечить підписаним ЄС угодам або не відноситься до зони компетенції Союзу.
Лісабонським договором закріплена наступна процедура щодо укладання міжнародних угод від особи ЄС: Рада ЄС дає згоду на проведення переговорів після отримання на те відповідних рекомендацій Єврокомісії і Високого представника із зовнішньої політики і політики безпеки. Він також призначає голову делегації або голову від ЄС і ухвалює рішення про підписання договору. Європейський парламент має дорадчу роль, окрім положень договору, до яких застосовуються юридичні процедури, і угод щодо приєднання до Європейської конвенції із захисту прав людини і основних свобод.
47.Правове регулювання відносин єс з високорозвинутими де-ми (сша, Япон, Кан)
США и Канада
5 апреля в Праге прошел неформальный саммит ЕС-США. Стороны обсудили проблематику мирового экономического кризиса и климатических изменений, а также вопросы глобальной безопасности. В центре евро-американского диалога оказались региональные конфликты (Ближний Восток, Афганистан, Африка), будущие отношения с Россией.
Предполагается, что в течение ближайших двух лет Оттава и Брюссель смогут сблизить свои позиции по вопросам либерализации торговли товарами и услугами, создадут условия для взаимного неограниченного доступа на рынки и ликвидируют препятствия на пути инвестиций. В настоящее время торгово-экономические отношения ЕС с Канадой регламентируются соглашением 1976 г. и рядом отраслевых соглашений.
Японія:
2009 - 18-й двусторонний саммит в Праге між представниками ЕС и Японии. было решено начать работу над новым соглашением об экономическом сотрудничестве, которое заменит План действий 2001 г. І буде містити
передумови для усиления экон интеграции и снятия тарифных и нетарифных барьеров.
С точки зрения Токио, приоритетным направлением должно стать снижение тарифных барьеров и приближение к формату зоны свободной торговли.
2011 в Брюсселі на саміті сторони домовилися розпочати переговори щодо угоди про вільну торгівлю. Європейський Союз вводить 10-відсотковий тариф на товари, імпортовані з Японії в той час як Японія не накладає ніяких тарифів на товари з ЄС. Лідери заявили, що в політичній сфері, Японія і надають велике значення підтримці демократії та прав людини, і повинні працювати спільно у вирішенні проблем з Близ Сходу і Пн Африки до Пн Кореї. Вони також заявили, що будуть співробітничати в показі очолити рух з питання зміни клімату.