Калькуляція витрат на виготовлення телевізорів

Стаття витрат	Витрати на одиницю, грн.	Витрати на партію телевізорів (100 шт.), грн.
1. Прямі матеріальні витрати	450	45000
2. Прямі витрати на оплату праці	230	23000
3. Загальновиробничі витрати (із них 50 % – постійні витрати)	180	18000
4. Разом виробнича собівартість	860	86000
5. Адміністративні витрати і витрати на збут (із них 60 % – постійні витрати)	100	10000
6. Усього виробничих і операційних витрат	960	96000

Порівнюючи тільки витрати на виготовлення одного телевізора (960 грн.) та ціну можливої реалізації телевізорів магазину «Еліт» (850 грн.) можна зробити висновок, що замовлення приймати не потрібно. Однак, для прийняття остаточного рішення необхідно детальніше проаналізувати наявну інформацію, провівши диференційний аналіз витрат, доходів і фінансових результатів підприємства внаслідок прийняття або не прийняття рішення.

Якщо менеджери підприємства «Імпульс» відмовляться від пропозиції магазину «Еліт», то підприємство не буде мати ані додаткових витрат, ані додаткових доходів, а отже не отримає і додаткових фінансових результатів. Якщо ж менеджери підприємства «Імпульс» приймуть пропозицію магазину «Еліт», підприємство отримає додатковий (диференційний) дохід у сумі 850 × 100 = 85000 грн.

Оскільки підприємство має недозавантажені потужності, то для виконання спеціального замовлення не потрібні інвестиції, а отже, сума постійних витрат не зміниться. Величина постійних витрат підприємства не залежить від зміни обсягу випуску продукції. Тому ці витрати є нерелевантними і при прийнятті рішення їх не потрібно враховувати. З огляду на сказане, додаткові (диференційні) витрати підприємства на виконання замовлення магазину «Еліт» складуть:

прямі матеріальні витрати – 45000 грн.;

прямі витрати на оплату праці – 23000 грн.;

змінні загальновиробничі витрати 0,5 × 18000 = 9000 грн.;

змінні адміністративні витрати і змінні витрати на збут – 0,4 × 10000 = 4000 грн.;

При цьому сумарні релевантні витрати становитимуть 81000 грн.

Наведені розрахунки свідчать, що підприємству «Імпульс» доцільно прийняти пропозицію магазину «Еліт», оскільки тоді воно отримає диференційний маржинальний дохід у сумі (85000 – 81000) = 4000 грн. Оскільки постійні витрати залишаються без змін, то приріст маржинального доходу дорівнює приросту прибутку підприємства.

У ситуації, яка розглядалась, підприємство мало вільні виробничі потужності. Якщо ж вільних потужностей немає, тоді для виконання замовлення підприємство буде змушене або скоротити випуск іншої продукції, або здійснити додаткові інвестиції у розвиток його потужності, що через зростання амортизації основних засобів зумовить збільшення суми постійних накладних витрат.

Аналіз диференційних доходів і витрат – це лише частина інформації, яку потрібно брати до уваги при вирішенні питання про спеціальне замовлення. Потрібно враховувати і те, що конкуренти також можуть знизити ціни, або ж інші замовники вимагатимуть зниження цін. Тому рішення про прийняття спеціальних замовлень мусить мати разовий і конфіденційний характер.

Остаточне рішення про спеціальне замовлення треба приймати, порівнявши короткотермінові вигоди від прийняття замовлення з можливими довготерміновими наслідками, зокрема з можливістю деформації ринкових цін.

Рішення про розширення або скорочення сегменту діяльності – це рішення про розширення або скорочення обсягу виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг, а також рішення щодо відкриття нових або закриття наявних збиткових підрозділів. При прийнятті таких рішень аналіз інформації базується на калькулюванні змінних витрат, визначенні загальних постійних витрат та порівнянні маржинального доходу та прибутку до і після прийняття рішення.

Розглянемо приклад прийняття рішення про розширення або скорочення сегменту діяльності за наведеними в табл. 9.2 показниками результатів діяльності магазину «Естет» за звітний період, які свідчать, що секція реалізації меблів цього магазину є збитковою. Необхідно обґрунтувати рішення: закривати чи не закривати збиткову секцію магазину «Естет».

Таблиця 9.2.