- •Екзаменаційний білет № 24
- •Установчі документи юридичних осіб та їх значення.
- •2.Поняття та порівняльна характеристика речового та зобов‘язального права.
- •3.Способи припинення юридичних осіб.
- •4 .Забезпечення виконання зобов‘язання.
- •5.Договір простого товариства як різновид договору про спільну діяльність. Відмінності договору про спільну діяльність від засновницького договору.
- •6.Поняття та види неустойки
- •Категорія «підприємство» у вітчизняному праві (проблеми цивільного та господарсько-правового тлумачення).
- •2 .Порівняльна характеристика права спільної часткової та спільної сумісної власності
- •3.Принципи та умови виконання зобов’язань
- •4.Поняття та види реорганізації юридичних осіб.
- •5.Договір банківського вкладу (поняття, суб’єкти, зміст). Види вкладів та права вкладників за договором банківського вкладу.Доробити
- •6. Завдаток та притримання як способи забезпечення зобов’язання
- •Екзаменаційний білет № 26
- •Майнові блага як об‘єкти цивільних прав. Майно.
- •2 Поняття, сутність та види цивільно-правового захисту права власності та інших речових прав.
- •3.Види юридичних осіб за законодавством України
- •4.Правові наслідки порушення зобов‘язань та відповідальність за порушення зобов’язань
- •5.Договір управління майном (загальна характеристика).
- •6. Порука та гарантія як способи забезпечення зобов’язання (порівняльна характеристика)
- •Поняття, види та характеристика об‘єктів цивільних прав.
- •Особливості правосуб‘єктності держави як учасника цивільних правовідносин.
- •3 .Умови витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикації).
- •4.Характеристика договору транспортного експедирування.
- •5.Поняття та система деліктних зобов’язань.
- •6.Договір ренти: поняття, форма, предмет, відмінності від договорів купівлі-продажу, дарування та найму
- •Поняття та види речей, їх характеристика.
- •Підстави та порядок ліквідації юридичних осіб.
- •Сервітути: поняття, види, підстави виникнення, природа сервітутних прав
- •Особливості зобов’язань по відшкодуванню шкоди, завданої життю та здоров’ю. Види шкоди, яка відшкодовується у таких зобов’язаннях.Доробити
- •Поняття та відмінності договорів: позики, кредиту та комерційного кредиту
- •Сутність принципу свободи договору та його вияви у нормах цивільного законодавства
- •Екзаменаційний білет № 29
- •Поняття представництва, його суб’єкти та форми здійснення.
- •Дії як об‘єкти цивільних прав.
- •Порядок реєстрації та захисту права інтелектуальної власності.
- •Особливості відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.
- •Поняття та види договорів на розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Поняття та предмет комерційної концесії.
- •Поняття та види договорів найму. Предмет та форма договору найму
- •Екзаменаційний білет № 30
- •Особисті немайнові права як об‘єкти цивільних прав.
- •2.Особливості правового статусу держави та територіальних громад як суб‘єктів цивільних правовідносин.
- •5.Поняття та основні елементи договору зберігання. Спеціальні види договорів зберігання.
- •6.Зміст договору в цивільному праві. Значення істотних умов договору
Поняття, види та характеристика об‘єктів цивільних прав.
Стаття 161 проекту ЦК України відносить до об'єктів цивільних прав речі, включаючи гроші та цінні папери, інше майно, у тому числі майнові права, роботи та послуги, результати творчої діяльності, службову та комерційну таємницю, особисті немайнові блага, та інші матеріальні та нематеріальні блага.
За критерієм їх оборотоздатності об'єкти цивільних прав можна поділити на три види:
1) об'єкти, які обертаються вільно;
2) об'єкти, які обмежені в обігу;
3) об'єкти, вилучені з обігу.
Громадяни та ор¬ганізації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-пра¬вові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов’язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зро¬бити висновок, що об’єкт цивільно-правових відносин — це те, на що спрямовано суб’єктивне право і суб’єктивний обов’язок з метою задоволення інтересів громадян та органі¬зацій. Тобто об’єктами цивільних правових відносин є: а) речі (об’єкти речових правовідносин, що виникають з договору застави. Речі також об’єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, даруван¬ня);б) дії, у тому числі послуги(об’єкт цивільно-правових відносин, які виника¬ють з договорів. Так, об’єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов’язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов’язаної зі створенням матеріальних благ. Послуги можуть мати юридичний характер. Об’єктом ци¬вільно-правових відносин, що виникають з договору доручен¬ня, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повіре¬ний укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує пошто¬ві перекази, кореспонденцію тощо; в) результати духовної та інтелек¬туальної творчості(За чинним цивільним законодавством факти створення літера¬турних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини. Їх об’єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право); г) особисті немайнові благ ( во¬ни регулюються нормами цивільного права, і тому це різно¬вид цивільно-правових відносин. Їх об’єкт — особисті немай¬нові блага: честь, гідність, ім’я, життя, здоров’я тощо.
Особливості правосуб‘єктності держави як учасника цивільних правовідносин.
Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава Україна є носієм публічної влади і визначає правовий статус інших суб'єктів цивільного права.
Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом ( ст.167 ЦК України).
Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Дії цих органів вважаються діями самої держави. Від імені держави, за спеціальним дорученням можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування у випадку і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами.
Держава, як і всі інші суб'єкти цивільного права, має цивільну правосуб'єктність, до якої входить цивільна правоздатність та цивільна дієздатність. Держава може бути учасником зобов'язальних правовідносин. Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення. Вона не відповідає за зобов'язаннями створених нею юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, а юридичні особи, що створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави. Держава не відповідає також за зобов’язаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад.
Держава може виступати у якості боржника у зобов'язаннях із заподіяння шкоди, договорах державної позики, кредитування тощо.