Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цивільне 24-30.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
83.68 Кб
Скачать

5.Поняття та основні елементи договору зберігання. Спеціальні види договорів зберігання.

Згідно зі ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 

До спеціальних видів договорів зберігання цивільне законодавство відносить: зберігання речі у ломбарді; зберігання цінностей у банку; зберігання речей у камерах схову організацій, підприємств транспорту; зберігання речей у гарде­робі організації; зберігання речей пасажира під час його перевезення; зберігання речей у готелі; зберігання речей, що є предметом спору (секвестр); зберігання транспортних засобів; договір охорони. 

Зберігання речі у ломбарді  Зберігання, яке провадиться ломбардами, не є основним видом їх діяльності і здійснюється факультативне до закладних операцій. Збе­рігання речі в ломбарді має характер двостороннього та сплатного зо­бов'язання. Характеризуючи оплатність даного зобов'язання, слід зауважити, що ціна послуг щодо зберігання може і не встановлюва­тись окремо, а включатись до загальної суми ломбардних операцій.  Суб'єктами зберігання речі в ломбарді, з однієї сторони, є ломбард (зберігач) як юридична особа, а з іншої, — фізична особа (поклажодавець). У законі чітко не визначається, однак аналіз відповідних пра­вових норм дає підстави зробити висновок, що об'єктом цього збе­рігання може бути лише індивідуально визначена рухома річ.  Форма договору зберігання в ломбарді є письмовою і оформля­ється видачею поклажодавцю іменної квитанції (ч. 1 ст. 967 ЦК України).  Певною специфікою наділені права й обов'язки сторін за догово­ром. Так, зберігач (ломбард) зобов'язаний страхувати на користь поклажодавця за свій рахунок речі, прийняті на зберігання у пов­ній сумі їх оцінки (ч. З ст. 967 ЦК України), що визначається за до­мовленістю сторін. У разі, коли поклажодавець не виконає свого обов'язку забрати річ, ломбард зобов'язаний впродовж трьох міся­ців від дня закінчення строку договору зберігати її. Після цього ломбард має право продати цю річ у порядку, визначеному законом. Із суми виторгу, одержаної ломбардом від продажу речі, вирахову­ється плата за зберігання та інші платежі, що належить зробити зберігачу. Залишок суми виторгу повертається поклажодавцю.  Зберігання цінностей у банку  Зберігання, що проводиться банками, має ряд особливостей, по­рівняно з іншими видами спеціального зберігання. Так, зберігачем за даним договором є виключно банк, правовий статус якого визна­чається спеціальним законодавством. Крім цього, об'єктом даного виду зберігання є не будь-яка річ, а лише документи, цінні папери, дорогоцінні метали, каміння, інші коштовності та цінності (ч. 1 ст. 969 ЦК України).  Певні вимоги ставить законодавець і до форми укладення даного договору, що укладається у письмовій формі, і його укладення за­свідчується видачею банком поклажодавцеві іменного документа, пред'явлення якого є підставою для повернення цінностей поклажедавцеві (ч. З ст. 969 ЦК України). Законодавець дозволяє сторонам за загальною згодою уповнова­жити зберігача (банк) на вчинення правочинів, однак лише з одним із передбачених об'єктів — цінними паперами, прийнятими на збе­рігання (ч. 2 ст. 969 ЦК України).  Іншою особливістю цього договору є виділення окремих його ви­дів, до яких належать зберігання з наданням індивідуального бан­ківського сейфу, що охороняється банком, та зберігання з наданням індивідуального банківського сейфу, що не охороняється банком (статті 970-971 ЦК України). 

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]