5.Поняття та система деліктних зобов’язань.

Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і

винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну чи майну

організації, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на

відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі. Деліктне зобов'язання —

це різновид цивільно-правових зобов'язань, і тому йому властиві ті самі

структурні особливості, що характеризують кожне зобов'язання. Такими

структурними елементами є суб'єкт, об'єкт та зміст.

Суб'єктами деліктних зобов'язань можуть бути будь-які учасники цивільних

правовідносин. Як і в інших цивільно-правових зобов'язаннях, їх

називають кредитором і боржником.

Кредитор — це особа, якій заподіяно шкоду (потерпілий). Ним може бути

будь-який громадянин України (дієздатний, недієздатний, неповнолітній,

який не досяг 15 років, іноземець та особа без громадянства. Ним може

бути також організація незалежно від того, чи користується вона правами

юридичної особи чи ні.

Боржник — це особа, яка відповідає за заподіяну шкоду. Як правило, нею є

заподіювач шкоди. В деяких випадках, передбачених законодавством,

боржником виступає не заподіювач шкоди/а особа, винна за поведінку

З позицій чинного законодавства критеріями, які дозволяють сформувати систему деліктних зобовязань, є підстави їх виникнення або іншими словами склади деліктів.    Система деліктних зобов'язань побудована на поєднанні загального (генерального) делікту із спеціальним. Склад загального делікту законодавець наводить в ст. 1166 ЦК, де передбачено, як загальне правило, що заподіяна шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла.    Спеціальні делікти характеризуються такими особливостями:    - способом заподіяння шкоди;    - особою заподіювача шкоди;    - особою потерпілого;    - особою, яка відповідає за шкоду;    - об'єктом, якому заподіюється шкода;    - обставинами заподіяння шкоди;    - особливими умовами відповідальності тощо.

6.Договір ренти: поняття, форма, предмет, відмінності від договорів купівлі-продажу, дарування та найму

Поняття договору ренти.

Згідно зі ст. 731 ЦК за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

5. Згідно зі ст. 732 ЦК договір ренти укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти — також державній реєстрації.

6. Договір ренти є консенсуальним, двостороннім договором: права і обов'язки сторін виникають після досягнення сторонами згоди за всіма його істотними умовами.

Поняття договору дарування.

Згідно зі ст. 717 ЦК за договором дарування одна сторона (дару-вальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Поняття договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поняття договору найму (оренди).

Згідно зі ст. 759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Форма договору найму залежить від його різновидів і варіюється від усної до письмової із наступним нотаріальним посвідченням.

Екзаменаційний білет № 28