Що він нам дав, як стяг, на боротьбу,

Перелетить луною в інші мови

І правдою подужає злобу.

Не дивно, що твори Кобзаря перекладені всіма слов'­янськими мовами, а також грузинською, вірменською, казах­ською, узбецькою, німецькою, англійською, французькою, дат­ською, новогрецькою, іспанською, хінді, японською, в'єтнам­ською, корейською, румунською, італійською, угорською, ма­лайською, бенгальською та багатьма іншими мовами.

Про світову славу великого Кобзаря свідчать пам'ятники, встановлені в різних країнах світу: у Палермо (Канада), Бу­харесті, Вашингтоні, Нью-Йорку, Парижі тощо.

Творчість Шевченка постає чи не найвидатнішим вСеєвро-пейським і світовим явищем, бо досі, як слушно зауважив Вадим Скуратівський, «вікове горе мас по суті не мало своїх літературних уст, не розверзалося ними, не прорізалося своїм художнім голосом». Були окремі літературні спроби, але нас­тільки несміливі й наслідувальні стосовно панівної культури, що ставали панською іграшкою, а не грандіозним мистецьким явищем і національно-соціальним викликом, яким була твор­чість великого Кобзаря. Саме Шевченко вперше в історії по­рушив тисячолітню німоту соціальних низів. Тому «Кобзар» і має планетарне значення, саме українським словом уперше заговорили не відомі досі для елітарної культури світи, реч­ником яких став українець, він своєю творчістю демокра­тизував європейську і світову літературу, прорвавшись силою свого генія в культуру всієї планети і даруючи їй неосяжний діапазон людського болю покривджених і зневажених.

На завершення — кілька прислів'їв про великого Кобзаря: «Шевченко для людей — це безсмертний Прометей»; «Шевчен­кові думки переживуть віки»; «Сяє геній Кобзаря, мов у темряві

зоря»; «Хто з Шевченком знається, той розуму набирається»; «Шевченко Тарас — наче сонце для нас»; «Слово Тараса — наша зброя і окраса»; «Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став». Так оцінив Тараса Шевченка народ, а ця оцінка — найвища.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Великий Кобзар у пам'яті народній.— К., 1961.

2. Т. Г. Шевченко в художній літературі. — К., 1964.

3. Л. Большаков. Повість про вічне життя.— К., 1990.

4. О. Бабиш кін. Шевченкова слава.— К., 1989.

5. Г. Грабович. Шевченко як міфотворець.— К., 1991.

6. С. Носань. Геній правди.— К., 1989.

7. М. Коцюбинська. Етюди про поетику Шевченка.— К., 1990.

8. В. Смілянська. Святим огненним словом.— К., 1990.

9. Т. Шевченко. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюс­траціях.— К., 1991.

10. Г. Хоткевич. Тарас Шевченко.— Львів, 1966.

11. Л. Большаков. Повість про вічне життя.— К., 1990.

12. Василь Шевчук. Терновий світ.— К., 1986.

13. Василь Шевчук. Вітрила.— К., 1964.

14. Василь Шевчук. Син волі.— К., 1984.

15. В. Дарда. Його кохана.— К., 1964.

16. 3. Тулуб. В степу безкраїм за Уралом.— К., 1989.

17. Л. Смілянський. Поетова молодість.— К., 1984.

18. Д. Красицький. Тарасові світанки.— К., 1989.

19. А. Малишко. Тарас Шевченко.— К., 1964.

20. Г. Донець. Серце Прометея.— К., 1964.

21. Д. Косарик. Син-колос.— К., 1962.

22. Є. Єнджеєвич. Ночі українські, або Родовід генія.— Київ.— 1988.— № 10—11; 1989.— № 1— 5.

23. В. Дарда. Переяславські дзвони.— К., 1990.

24. П. Одарченко. Тарас Шевченко і українська література.— К., 1994.