
- •Народна драма
- •Запитання і завдання
- •«Слово про похід ігорів»
- •Запитання і завдання
- •Іван вишенський
- •2 Тут і далі уривки з послань Івана Вишенського подано в перекладах сучасною літературною мовою.
- •«Послання до єпископів»
- •Запитання і завдання
- •І под іменем всего войська в друк дарую.
- •Козацькі літописи
- •Драматургія
- •Запитання і завдання
- •«Сад божественних пісень»
- •Той, в кого совість, як чистий кришталь...
- •Значення творчості
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •Евей був парубок моторний і хлопець хоть куди козак...
- •Запитання і завдання
- •4 Тут всякії були цехмістри, і ратмани, і бургомістри,
- •Лубенський, Гадяцький, Полтавський,—
- •Він думав, мислив, умудрявся...
- •Для куль — то галушки сушили,
- •Запитання і завдання
- •«Наталка полтавка»
- •Власник, утримувач театру.
- •Втіху подай душі буремній, о ти, мій раю! о раю мій!
- •Запитання і завдання
- •«Маруся»
- •Сентименталізм. Художні особливості повісті
- •Гумор і сатира
- •Висновки
- •Запитання і завдання
- •Чи молитись, чи журитись,
- •Список рекомендованої літератури
- •Запитання і завдання
- •«Гамалія.»
- •«Гайдамаки»
- •1. Єсть у мене діти,
- •А Ярема — страшно глянуть —
- •Запитання і завдання
- •Драматургія
- •1 Гротеск — художній прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного.
- •«Заповіт»
- •«Кавказ»
- •1905 Рік. Індустріальний Харків. Вулицями міста колонами йдуть робітники і співають:
- •«Великий льох»
- •1 Космополітизм -- теорія, що проповідує байдуже ставлення до вітчизни і свого народу, обстоює необхідність заміни національного громадянства світовим.
- •Запитання і завдання
- •«Мені однаково...»
- •Поезія періоду заслання
- •Творчість після заслання (1857—1861 pp.)
- •«Я не нездужаю, нівроку...»
- •За що ж тебе, світе-брате, в своїй добрій, теплій хаті
- •Мрії про нове суспільство
- •З своїм дитяточком малим.
- •Андалькова — у" поле, у" слезах,
- •Що він нам дав, як стяг, на боротьбу,
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •«Чорна рада»
- •Запитання і завдання
- •Може, чиє ще не спідлене серце
- •Запитання і завдання
- •Творчість
- •«Народні оповідання»
- •«Сестра»
- •«Інститутка»
- •«Кармелюк»
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •Навчила мене співаночок
- •Кріс, ти був батько, воля — мати, Зелений гай — і школа й хата...
- •Запитання і завдання
- •Українська література другої і третьої чверті XIX століття
«Великий льох»
У 1845 році Шевченком написана поема-містерія «Великий льох». Містерія, бо тут є містичні образи передчасно померлих людей. Господь не приймає їх до раю, бо за життя вони прислужилися катам України, й за це були покарані смертю. А приймуть їх до раю, коли повстане наш народ, визволить рідну землю і позбавить грішні душі страждань. Ці образи виступають у вигляді білих пташок, себто душ, яких після смерті не пускають до раю. За що? Першу з них — вродливу дівчину, улюбленицю гетьмана Хмельницького — за те, що вона з повними відрами перейшла шлях, коли Богдан із старшиною їхав у Переяслав присягати Москві. Принесена ж дівчиною вода виявилася отруйною, і вся родина загинула. Другу, дівчину з Батурина, не впускають у рай за те, що «цареві московському коня напоїла», коли він їхав у Москву після Полтавської битви. У той час, як москалі перетворили її рідний Батурин в пожарище, вбили сестру, матір, знищили все населення міста, саму ж дівчину збезчестили. Третя душа, ще немовля, згрішила тим, що всміхнулася до цариці Катерини, лютої вовчиці, яка, наказавши підпалити козацьку святиню — монастир Межигірського Спаса, милувалася з Дніпра цією страхітливою пожежею.
Лютий ворог України, Голодна вовчиця!..
Чи я знала, ще сповита, Що тая цариця —
Дитина справді не знала і не могла знати. Але мати її повинна була знати. За гріх матері карається дитя.
Висновок: усяка послуга ворогові, навіть найменше сприяння йому, є смертельним гріхом.
Таким чином, Тарас Шевченко недвозначно засудив підступне приєднання України до Російської імперії та перетворення козацької старшини на слухняного виконавця волі Москви, підтримав антимосковську орієнтацію гетьмана Івана Мазепи і висловив своє обурення антиукраїнською політикою жор-також висловив своє обурення антиукраїнською політикою жорстокої імператриці Катерини, яка спричинилася до знищення лицарської Запорозької Січі, запровадження страшної кріпаччини, ліквідації національного шкільництва та інших моторошних злочинів супроти української нації. У трагічному змісті поеми на завершення дано автором промінь надії: москалі
1 Космополітизм -- теорія, що проповідує байдуже ставлення до вітчизни і свого народу, обстоює необхідність заміни національного громадянства світовим.
розкопали лише малий льох, а Великого «ще й не дошукались», д вірш «Стоїть в селі Суботові», в якому тема містерії продовжена, закінчується сподіванням, що
Церков-домовина Розвалиться... і з-під неї Встане Україна. І розвіє тьму неволі, І Світ правди засвітить...
Друга сцена містерії — це розмова трьох ворон — української, польської та московитської, кожна з яких хвалиться своїми діяннями. Польська чваниться тим, що, проливши під час повстання ріки крові, а повстанців загнавши до Сибіру, призвівши Польщу до занепаду, тепер бенкетує в Парижі. Московська ворона хвалиться новими указами, що призвели до зруйнування України. Це вона призвела до тотального винищення Батурина, смерті славного Полуботка, загибелі десятків тисяч героїчних козаків на Ладозі, у Фінляндії. Та хоч якою лютою-прелютою вона є, однак не зуміє того жахіття виробляти, що «москалі в Україні з козаками діють». Українська ворона каже, що Україна існувала ще задовго до того, як постали Польща і Московія, каркає-пророчить, що в цю ніч народяться близнята: «один буде, як той Гонта, катів катувати», а другий буде катам помагати. Ворони радять, як бути з тим новим Гонтою, що «розпустить правду й волю по всій Україні!». Одна збирається залляти йому очі розтопленим золотом, друга планує чинами скрутити йому руки, третя погрожує зібрати з усього світу «всі зла і всі муки». Ухвалили: втопити або отруїти нового борця за волю України. Такий намір у тих, хто символізує темні прояви нації — яничарів, перевертнів, зрадників.
Вороння відлетіло, а їх місце займають три лірники: сліпий, кривий та горбатий. Не кобзарі, не бандуристи, а лірники. Кобза і бандура були музичними інструментами коза-ків-лицарів. А ліра — інструмент старців, немічних, піду-палих. У час написання Шевченкового твору вже було втрачено козацький вільнолюбний дух нації, усвідомлення високого призначення бандуриста, загублено українцями розуміння значення свого історичного минулого. Не випадково, поснідавши, лірники полягали спати і проспали найважливіше: розкопування льоху. Образи лірників уособлюють скалічене покоління, сліпе, німе і глухе до всього, що чинять в Україні московські окупанти.
Протягом трьох сцен містерії проворні москалики розкопують льох, шукаючи скарбів та «древностей». Не знаходячи ні того, ні іншого, а лише кістяки в кайданах та гниле корито, скаженіють від люті, б'ють людей, лаються, кидають У холодну беззахисних лірників. Отже, москалі поводяться в "^країні, як у себе вдома, брутально ставляться до українців,
224
225
:ратура>', 9
кл
а ті, ставши моральними каліками (рабами), кидають рідний край напризволяще. Ганьба рабам, а окупантам вічне прокляття!
Поема-містерія «Великий льох» в історичному і філософському планах — центральний твір у «Кобзарі», бо в ній розглянуто проблеми політичної свідомості, її втрати, що призвело нас до втрати державності, до національного поневолення, а це питання всіх питань. Не випадково цей знаменний твір у шевченкових виданнях за радянського часу, як правило, не друкувався, а радянська критика або тенденційно тлумачила його, або взагалі замовчувала.
«Великий льох» формально не належить до драматургії Шевченка: але в цій поемі наявні всі ознаки драматичного твору: три дії, у кожній по три дійові особи (померлі душі — ворони — лірники), діалоги, монологи, конфлікти, трагічні злами.
Жанр містерії був особливо популярний в Середньовіччі. В її сюжеті найчастіше сценами народження, розп'яття і воскресіння Ісуса Христа відбувалося таїнство відкуплення ним людського роду. Містерія «Великий льох» нетрадиційна. У ній показано національний відкуп українського народу, пов'язаний з пошуками скарбу Богдана Хмельницького, в часи гетьманування якого українська держава досягла вершини свого розвитку. Природно, отже, що в льоху, резиденції будівничого нашої держави, поховано разом з його останками і саму ідею незалежності. Шевченко, напевно, знав легенди і перекази, за якими в Суботівському льоху «позамикані права» гетьмана, відкривати які ще не настав час. Відомо також, що поет не раз відвідував район Суботова і змальовував церкву. Така історична основа поеми про велику трагедію України, замислюючись над якою, Шевченко прийшов до думки про найбільший скарб народу — ідеї самостійної держави.
Видатний шевченкознавець з діаспори Орест Павлів так аналізує задум та ідейний зміст Шевченкової містерії: «Поет з трагічним болем в душі спостерігав, як Москва руйнувала і жорстоко викорінювала залишки свідомості історичного буття серед українського народу і як дедалі затягувався зашморг російського великодержавного ланцюга на шиї приборканої України. Тому в поемі «Великий льох» поет свідомо зробив ретроспекцію в історичне минуле України, щоб чітко вказати на головні хиби, злочини, навіть на свідомі провини, які привели козацьку державу до тотального поневолення..-Мабуть, щоб струсонути сумління своїх земляків і збудити їх з летаргічного сну національної несвідомості та байдужості, поет, компонуючи поему, поставив у вступі до неї слова псалмоспівця, сповнені болю і трагічної розпуки, щоб були вони для тих, хто читатиме сю поему-містерію, пересторогою і наукою».
226
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1 Ю. Івакін. Стиль політичної поезії Шевченка: Етюди.— К., 1961.
о Г. Нудьга. «Заповіт» Т. Г. Шевченка.— К., 1963.
З Гетьмани України: Історичні портрети.— К., 1991.