
- •Народна драма
- •Запитання і завдання
- •«Слово про похід ігорів»
- •Запитання і завдання
- •Іван вишенський
- •2 Тут і далі уривки з послань Івана Вишенського подано в перекладах сучасною літературною мовою.
- •«Послання до єпископів»
- •Запитання і завдання
- •І под іменем всего войська в друк дарую.
- •Козацькі літописи
- •Драматургія
- •Запитання і завдання
- •«Сад божественних пісень»
- •Той, в кого совість, як чистий кришталь...
- •Значення творчості
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •Евей був парубок моторний і хлопець хоть куди козак...
- •Запитання і завдання
- •4 Тут всякії були цехмістри, і ратмани, і бургомістри,
- •Лубенський, Гадяцький, Полтавський,—
- •Він думав, мислив, умудрявся...
- •Для куль — то галушки сушили,
- •Запитання і завдання
- •«Наталка полтавка»
- •Власник, утримувач театру.
- •Втіху подай душі буремній, о ти, мій раю! о раю мій!
- •Запитання і завдання
- •«Маруся»
- •Сентименталізм. Художні особливості повісті
- •Гумор і сатира
- •Висновки
- •Запитання і завдання
- •Чи молитись, чи журитись,
- •Список рекомендованої літератури
- •Запитання і завдання
- •«Гамалія.»
- •«Гайдамаки»
- •1. Єсть у мене діти,
- •А Ярема — страшно глянуть —
- •Запитання і завдання
- •Драматургія
- •1 Гротеск — художній прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного.
- •«Заповіт»
- •«Кавказ»
- •1905 Рік. Індустріальний Харків. Вулицями міста колонами йдуть робітники і співають:
- •«Великий льох»
- •1 Космополітизм -- теорія, що проповідує байдуже ставлення до вітчизни і свого народу, обстоює необхідність заміни національного громадянства світовим.
- •Запитання і завдання
- •«Мені однаково...»
- •Поезія періоду заслання
- •Творчість після заслання (1857—1861 pp.)
- •«Я не нездужаю, нівроку...»
- •За що ж тебе, світе-брате, в своїй добрій, теплій хаті
- •Мрії про нове суспільство
- •З своїм дитяточком малим.
- •Андалькова — у" поле, у" слезах,
- •Що він нам дав, як стяг, на боротьбу,
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •«Чорна рада»
- •Запитання і завдання
- •Може, чиє ще не спідлене серце
- •Запитання і завдання
- •Творчість
- •«Народні оповідання»
- •«Сестра»
- •«Інститутка»
- •«Кармелюк»
- •Запитання і завдання
- •Запитання і завдання
- •Навчила мене співаночок
- •Кріс, ти був батько, воля — мати, Зелений гай — і школа й хата...
- •Запитання і завдання
- •Українська література другої і третьої чверті XIX століття
Значення творчості
«Чим ширша своєю діяльністю людина,— писав Павло Тичина,— тим дальше після її смерті шириться пам'ять про неї. Чим ясніший своєю моральністю й правдивіший голос творця,— тим чистішим і звучнішим стає цей голос з часом, у віках». Так зі Сковородою. Понад два століття минуло з того часу, як цей самобутній і багатогранний, письменник та учений ходив по землі, проте голос його не стихає, а все дужчає. Його заповіді справедливості, добра, людяності, працьовитості знаходять відгук у серцях і наших сучасників. Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», «українським Езопом». Адже як згадані мудреці у своїх країнах, так Сковорода в Україні значно розвинув філософію, літературу, педагогіку, тільки все це довелося йому робити самому. Як Ломоносову в Росії, лише у значно складніших умовах.
Григорій Сковорода змінив основи багатьох наук в Україні. Його просвітительська діяльність сприяла відкриттю першого (у Харкові) університету в Україні. У своїх творах, які наче підсумували найвищі здобутки давньої української літератури, Сковорода оспівав природу України, її працьовитих людей, їх прагнення до волі й щастя, висміяв панівну верхівку за її паразитизм і знущання з народу, проголосив людину та її волю найвищою цінністю. Сковорода розвинув ідеї демократизму й гуманізму, вніс у нашу літературу нові теми та образи. Його сатира підготувала ґрунт для появи політичної сатири Шевченка. Сковорода перший з українських письменників по-новому поставився до народнопоетичної творчості, розірвавши ланцюг заборон, який сковував митців. Народна мудрість стала основою в трактуванні письменником-філософом багатьох процесів суспільного життя.
«Спадщина Сковороди,— справедливо зауважив літературознавець Іван Пільгук,— є свідченням тієї істини, що в тяжкі часи історичних роздоріж український народ носив у собі невгасиму жагу волелюбства, яка виливалась у поезії і роздумах великих мислителів. Спадщина Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури».
Пам'ять про Григорія Сковороду вшановують в Україні та в усьому світі. Широко відзначаються знаменні ювілеї великого поета. Село Іванівка Золочівського району на Харківщині перейменовано на Сковородинівку, тут відкрито меморіальний музей письменника. Його іменем названо також Харківський педінститут, вулиці багатьох міст, школи та заклади культури, йому споруджено оригінальні пам'ятники в Києві, Лохвиці та Сковородинівці, гранітний монумент у Бабаївському лісі й у Сковородинівському парку. Про творчість українського поета-філософа написано чимало книжок і статей.
Образ Сковороди в художній літературі відтворили Панте-
леймон Куліш (поема «Грицько Сковорода»), Тарас Шевченко (повість «Близнецы» ).
Українські сучасні поети теж присвятили своєму далекому попередникові вірші та поеми. Зворушливо й велично сказав про Сковороду Максим Рильський у «Слові про рідну
матір»-
Образ мандрівного філософа відтворено у поемі-симфонії Павла Тичини «Сковорода» та вірші «Давид Гурамішвілі читає Григорію Сковороді «Витязя в тигровій шкурі», в поезіях Андрія Малишка, Миколи Вінграновського, Івана Драча, Володимира Підпалого та інших. Художньо-біографічні повісті та романи про Сковороду написали Василь Шевчук, Валер'ян Поліщук, Варвара Чередниченко, Лука Ляшенко, Геннадій Вовк.
Образ Сковороди увічнили також художники Сергій Васильківський, Іван їжакевич, Карпо Трохименко, Василь Ка-сіян, Григорій Томенко, Тетяна Яблонська, скульптори Іван Кавалерідзе, Віктор Савченко, Валентин Зноба, композитор Борис Лятошинський. На кіностудії імені Олександра Довженка створено художній фільм «Григорій Сковорода».
Пророче передбачаючи майбуття, а в ньому долю свого народу, великий письменник і філософ писав: «Ми створимо світ кращий. В Горній Русі (в майбутній Україні) бачу все нове: нових людей, нове творіння і нову славу». Можливо, ми, українці кінця XX століття, і є тими новими людьми, які творять нову славу нашої оновленої землі. На цій землі завжди житиме в серцях вдячних правнуків легендарний любомудр, наша гордість і слава — Григорій Сковорода.
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Д. Дорошенко. Нарис історії України: У 2 т.— Т. 2 (від половини XVII ст.).— К., 1992.
2. Л. Ляшенко. Блискавиця темної ночі: Повість.— К., 1965.
3. А. Ніжинець. На зламі двох світів.— Харків, 1970.
4. П. Попов. Григорій Сковорода.— К., 1969.
5. Г. Сковорода. Сад пісень: Вибрані твори.— К., 1968. Т$. Василь Шевчук. Григорій Сковорода: Роман.— К., 1969.
7. І. Драч. Григорій Сковорода. Повість.— К., 1984.
8. В. Яременко. На позвах із сучасністю/ Григорій Сковорода. Сад пісень.— К., 1972.
9. Д. Баталій. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода.— К., 1992.