6.Напрямки сучасної психології.

1. Біхевіорізм

Основоположник бихевиоризма американський вчений Джон Уотсон замінив предмет психології на поведінку, а психічні явища оголосив принципово не пізнаваними природничонауковими методами.

Його завдання: 1) точно описати само поведінку; 2) з'ясувати ті фізичні стимули, від яких воно залежить; 3) встановити зв'язки, що існують між стимулами і поведінкою.

Знаменита формула бихевиоризма|: стимул – реакція.

2. Гештальтпсихология

Виникла в Німеччині(з нім. цілісна форма або структура – просторово наглядна форма сприйманих предметів чиї істотні властивості не можна зрозуміти шляхом підсумування властивостей їх частин), потім в Европе.

Гештальтпсихология виступила проти принципу розчленовування свідомості на елементи і побудови з них по законах асоціації або творчого синтезу складних психічних феноменів.

Школа психології заснована ВердГеймером у 1912р.

Предмет: системність психічного образу.

Методи: запозичували з математики і фізики.

3. Психоаналіз

Часто називають «фрейдизмом» по імені творця З.Фрейда.

Предметом психології має бути психіка та особистість, що мають складну ієрархічну будову.

Основною проблемою психоаналізу з'явилася проблема мотивації. Свідомість і несвідоме стали ключовим джерельними поняттями. Несвідомому була відведена особливо важлива роль .

Методи психоаналізу: 1) метод вільних асоціацій, 2) метод аналізу сновидінь, 3) метод тлумачення помилкових дій (описки, обмовки, забувають).

Заслуги фрейдизму: 1) прагнення отримувати знання, корисні для вирішення практичних завдань, 2) у науку введена проблема несвідомої мотивації, 3) захисних механізмів психіки, 4) впливи дитячих травм на поведінку дорослу.

4. Когнітивна психологія

5. Гуманістична психологія.

Предмет: особа, як унікальна цілісна система, яка є не щось заздалегідь дане, а «відкриту можливість» самоактуализации, властиву тільки людині.

Подальшийрозвиток психології на зарубіжному світі характеризується декількома тенденціями:

1) стирання межміж різними школами і напрямами;

2) вихід психології за рамки академічної науки в практичну;

3) збагачення методичного апарату досліджень за рахунок тих наук, з психологія входить в контакт.

7.Зв'язок психології з іншими науками.

Психологія має багатогранні зв’язки із природничими і соціальними науками.

Теоретико-методологічною основою психології є філософія. Без філософії психологія не могла б створювати власну методологію, робити необхідні теоретичні узагальнення. Психологія тісно пов’язана з логікою. Логіка, як і психологія, вивчає людське мислення, тільки перша – його процесуальний, а друга – результативний аспекти.

Із суспільними науками (історією, економікою, соціологією, лінгвістикою, літературознавством, теорією мистецтв, юридичними і політичними науками тощо) психологію поєднує те, що вони потребують даних про природу соціально-психологічних явищ, особливостей індивідуальної і групової поведінки людей, закономірностей формування навичок, ціннісних орієнтацій, міжособистісних стосунків тощо.

Природознавство (біологія, фізіологія, фізика, хімія та ін.) поглиблює уявлення про психіку, доводить вивчення її механізмів до фізіологічного, нейрофізіологічного, біохімічного рівнів.

Медичним наукам, зокрема, психіатрії, психологія може допомогти в діагностиці захворювань, розумінні “внутрішньої картини” хвороби.

Розвиток технічних наук має враховувати параметри реакцій людини на зовнішні подразники, характеристики сприймання, збереження і переробки нею різних форм інформації. Але найтісніший зв’язок психологія має з педагогікою.