- •1.Уявлення про предмет психології.
- •2.Поняття про психіку.
- •3.Зв'язок психології з іншими науками.
- •4.Основні галузі сучасної психології.
- •5.Методи дослідження в психології.
- •6.Напрямки сучасної психології.
- •7.Зв'язок психології з іншими науками.
- •8.Коротка історія психології: погляди на природу душі Сократа, Платона та Арістотеля; Демокріта та Епікура.
- •9.Розвиток психології в період Середньовіччя та Нового часу.
- •10.Особистість як об’єкт і суб’єкт самотворення.
- •11.Різноманітність підходів до вивчення та дослідження психології особистості.
- •12.Психологічна структура особистості.
- •13. Критерії сформованої особистості.
- •14.Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •15.Поняття «особистість» в концепціях з.Фрейда, к.-г. Юнга
- •16.Уявлення про особистість у вітчизняній психології (о.М.Леонтьєв, с.Л. Рубінштейн)
- •18.Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда.
- •19. Рушійні сили розвитку особистості.
- •20. Розвиток самосвідомості в онтогенезі.
- •21.Виховання, навчання і психічний розвиток дитини.
- •22.Форми і методи активізації виховання та навчання в сучасній школі.
- •23.Психологчно-педагогічні аспекти навчання.
- •24.Загальна характеристика характеру та його структура.
- •25.Акцентуації характеру.
- •26.Темперамент та його характеристика.
- •27.Властивості темпераменту.
- •28. Емоційно-вольова діяльність людини.
- •29. Емоції та почуття. Порівняльна характеристика.
- •30. Різновиди емоцій та почуттів.
- •31. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •32. Загальне уявлення про діяльність у психології.
- •33.Психологічний аналіз діяльності.
- •34. Цілі та мотиви діяльності.
- •35. Структура та види діяльності.
- •36. Психічні стани та властивості.
- •37. Загальне уявлення про пізнавальні процеси.
- •38. Відчуття як основа сенсорно-перцептивної організації людини.
- •39. Класифікація відчуттів.
- •40. Сприйняття та його властивості.
- •41.Уявлення як пізнавальний процес.
- •42.Увага як пізнавальний процес
- •43. Функції та властивості уваги
- •44. Значення уваги в життєдіяльності людини
- •45. Види уваги. Умови ефективного функціонування кожного з видів уваги.
- •46. Загальне уявлення про память як пізнавальний процес.
- •47. Класифікація видів пам'яті.
- •48. Умови ефективного функціонування памяті.
- •49.Загальні характеристики мислення.
- •50. Класифікація видів мислення.
- •51. Розумові операції.
- •52. Індивідуальні особливості процесів мислення.
- •53. Мова та її звязок з мисленням. Види мови.
2.Поняття про психіку.
Психос - душа. Психологія – наука про душу, внутрішній світ людини.
Психологія – це наука про механізми, факти, закономірності функціонування та встановлення психіки людини та тварини. Предмет психології – психіка, психічні процеси, стани та властивості. Психіка – якісно високоорганізована матерія що полягає у відображенні навколишньої дійсності, суб’єктивний образ об’єктивної дійсності.
Психіка містить у собі не тільки психічні образи, але і позаобразні компоненти - загальні ціннісні орієнтації особистості, змісти і значення явищ, розумової дії.
Психіка властива людині і тваринам. Однак, психіка людини, як вища форма психіки, позначається ще і поняттям "свідомість". Але поняття психіки ширше, ніж поняття свідомості, тому що психіка містить у собі сферу підсвідомості і надсвідомості ("Над-Я").
Усі психічні явища діляться втричі групи:
1) психічні процеси - це акт психічної діяльності, що має свій про " єкт відбитка й свою регуляційну функцію. Психічні процеси підрозділяються на пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, пам " ять й уява), емоційні й вольові.
2) психічні стани - це своєрідність психічної діяльності, обумовлена її змістом й ставленням людини до цого змісту. Психічні стани є стійкою інтеграцією всіх психічних проявів людини при певній його взаємодії із дійсністю. Психічні стани виявляються в загальній організованості психіки.
Психічний стан - це загальний функціональний рівень психічної активності в залежності від умів діяльності людини й її особистісних особливостей
3) психічні властивості особистості - типові для даної людини особливості його психіки.
До психічних властивостей особистості відносяться:
1)темперамент; 2) спрямованість; 3) здатності й 4) характер.
3.Зв'язок психології з іншими науками.
Психологія має багатогранні зв’язки із природничими і соціальними науками.
Теоретико-методологічною основою психології є філософія. Без філософії психологія не могла б створювати власну методологію, робити необхідні теоретичні узагальнення. Психологія тісно пов’язана з логікою. Логіка, як і психологія, вивчає людське мислення, тільки перша – його процесуальний, а друга – результативний аспекти.
Із суспільними науками (історією, економікою, соціологією, лінгвістикою, літературознавством, теорією мистецтв, юридичними і політичними науками тощо) психологію поєднує те, що вони потребують даних про природу соціально-психологічних явищ, особливостей індивідуальної і групової поведінки людей, закономірностей формування навичок, ціннісних орієнтацій, міжособистісних стосунків тощо.
Природознавство (біологія, фізіологія, фізика, хімія та ін.) поглиблює уявлення про психіку, доводить вивчення її механізмів до фізіологічного, нейрофізіологічного, біохімічного рівнів.
Медичним наукам, зокрема, психіатрії, психологія може допомогти в діагностиці захворювань, розумінні “внутрішньої картини” хвороби.
Розвиток технічних наук має враховувати параметри реакцій людини на зовнішні подразники, характеристики сприймання, збереження і переробки нею різних форм інформації. Але найтісніший зв’язок психологія має з педагогікою.
