- •1.Уявлення про предмет психології.
- •2.Поняття про психіку.
- •3.Зв'язок психології з іншими науками.
- •4.Основні галузі сучасної психології.
- •5.Методи дослідження в психології.
- •6.Напрямки сучасної психології.
- •7.Зв'язок психології з іншими науками.
- •8.Коротка історія психології: погляди на природу душі Сократа, Платона та Арістотеля; Демокріта та Епікура.
- •9.Розвиток психології в період Середньовіччя та Нового часу.
- •10.Особистість як об’єкт і суб’єкт самотворення.
- •11.Різноманітність підходів до вивчення та дослідження психології особистості.
- •12.Психологічна структура особистості.
- •13. Критерії сформованої особистості.
- •14.Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •15.Поняття «особистість» в концепціях з.Фрейда, к.-г. Юнга
- •16.Уявлення про особистість у вітчизняній психології (о.М.Леонтьєв, с.Л. Рубінштейн)
- •18.Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда.
- •19. Рушійні сили розвитку особистості.
- •20. Розвиток самосвідомості в онтогенезі.
- •21.Виховання, навчання і психічний розвиток дитини.
- •22.Форми і методи активізації виховання та навчання в сучасній школі.
- •23.Психологчно-педагогічні аспекти навчання.
- •24.Загальна характеристика характеру та його структура.
- •25.Акцентуації характеру.
- •26.Темперамент та його характеристика.
- •27.Властивості темпераменту.
- •28. Емоційно-вольова діяльність людини.
- •29. Емоції та почуття. Порівняльна характеристика.
- •30. Різновиди емоцій та почуттів.
- •31. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •32. Загальне уявлення про діяльність у психології.
- •33.Психологічний аналіз діяльності.
- •34. Цілі та мотиви діяльності.
- •35. Структура та види діяльності.
- •36. Психічні стани та властивості.
- •37. Загальне уявлення про пізнавальні процеси.
- •38. Відчуття як основа сенсорно-перцептивної організації людини.
- •39. Класифікація відчуттів.
- •40. Сприйняття та його властивості.
- •41.Уявлення як пізнавальний процес.
- •42.Увага як пізнавальний процес
- •43. Функції та властивості уваги
- •44. Значення уваги в життєдіяльності людини
- •45. Види уваги. Умови ефективного функціонування кожного з видів уваги.
- •46. Загальне уявлення про память як пізнавальний процес.
- •47. Класифікація видів пам'яті.
- •48. Умови ефективного функціонування памяті.
- •49.Загальні характеристики мислення.
- •50. Класифікація видів мислення.
- •51. Розумові операції.
- •52. Індивідуальні особливості процесів мислення.
- •53. Мова та її звязок з мисленням. Види мови.
52. Індивідуальні особливості процесів мислення.
Найістотнішими якостями, які виявляють індивідуальні відмінності мислення, є його особливості: самостійність, критичність, гнучкість, глибина, широта, послідовність, швидкість.
Самостійність мислення – характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх без допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв’язання пізнавальних та інших проблем.
Самостійність мислення тісно пов’язана з критичністю мислення.
Критичність мислення – виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об’єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища або факту, виявляти цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважує всі аргументи “за” і “проти”, виявляючи тим самим критичне ставлення до своїх дій.
Критичність і самостійність мислення великою мірою залежать від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань.
Гнучкість мислення – виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні життєвої ситуації, звільняючись від закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв’язання аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв’язання завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв’язування, знаходити нові нестандартні способи дій за умов, що змінились, у здатності долати існуючі стереотипи.
Глибина мислення – виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів.
Широта мислення – виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності.
Послідовність мислення – виявляється в умінні дотримуватись логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обґрунтуванні.
Швидкість мислення – здатність швидко розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його.
Поняття інтелекту
При аналізі мислення та його зв’язку з особистістю використовують поняття інтелект.
Інтелект (від лат. intellectus – розуміння, розум) – сукупність загальних розумових здібностей, які забезпечують успіх у розв’язанні різноманітних задач.
Існують різні тлумачення поняття інтелекту, зокрема його ототожнюють із мисленнєвими операціями, зі стилем і стратегіями розв’язання проблемних ситуацій, зі здатністю до навчання, пізнання, переробки інформації, зі здатністю адаптуватися до обставин.
Факторами розвитку інтелекту є спадковість та вплив навколишнього середовища.
Оцінювання розвитку інтелекту людини є непростою проблемою для психології. Адже важко оцінити за однією шкалою здатність до зовсім різних розумових операцій (виконання математичних дій і міркування, просторову орієнтацію і уміння легко висловлювати свої думки тощо).
Великого поширення набуло визначення інтелекту на основі “коефіцієнта інтелектуальності” (IQ).
