
- •1.Уявлення про предмет психології.
- •2.Поняття про психіку.
- •3.Зв'язок психології з іншими науками.
- •4.Основні галузі сучасної психології.
- •5.Методи дослідження в психології.
- •6.Напрямки сучасної психології.
- •7.Зв'язок психології з іншими науками.
- •8.Коротка історія психології: погляди на природу душі Сократа, Платона та Арістотеля; Демокріта та Епікура.
- •9.Розвиток психології в період Середньовіччя та Нового часу.
- •10.Особистість як об’єкт і суб’єкт самотворення.
- •11.Різноманітність підходів до вивчення та дослідження психології особистості.
- •12.Психологічна структура особистості.
- •13. Критерії сформованої особистості.
- •14.Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •15.Поняття «особистість» в концепціях з.Фрейда, к.-г. Юнга
- •16.Уявлення про особистість у вітчизняній психології (о.М.Леонтьєв, с.Л. Рубінштейн)
- •18.Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда.
- •19. Рушійні сили розвитку особистості.
- •20. Розвиток самосвідомості в онтогенезі.
- •21.Виховання, навчання і психічний розвиток дитини.
- •22.Форми і методи активізації виховання та навчання в сучасній школі.
- •23.Психологчно-педагогічні аспекти навчання.
- •24.Загальна характеристика характеру та його структура.
- •25.Акцентуації характеру.
- •26.Темперамент та його характеристика.
- •27.Властивості темпераменту.
- •28. Емоційно-вольова діяльність людини.
- •29. Емоції та почуття. Порівняльна характеристика.
- •30. Різновиди емоцій та почуттів.
- •31. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •32. Загальне уявлення про діяльність у психології.
- •33.Психологічний аналіз діяльності.
- •34. Цілі та мотиви діяльності.
- •35. Структура та види діяльності.
- •36. Психічні стани та властивості.
- •37. Загальне уявлення про пізнавальні процеси.
- •38. Відчуття як основа сенсорно-перцептивної організації людини.
- •39. Класифікація відчуттів.
- •40. Сприйняття та його властивості.
- •41.Уявлення як пізнавальний процес.
- •42.Увага як пізнавальний процес
- •43. Функції та властивості уваги
- •44. Значення уваги в життєдіяльності людини
- •45. Види уваги. Умови ефективного функціонування кожного з видів уваги.
- •46. Загальне уявлення про память як пізнавальний процес.
- •47. Класифікація видів пам'яті.
- •48. Умови ефективного функціонування памяті.
- •49.Загальні характеристики мислення.
- •50. Класифікація видів мислення.
- •51. Розумові операції.
- •52. Індивідуальні особливості процесів мислення.
- •53. Мова та її звязок з мисленням. Види мови.
4.Основні галузі сучасної психології.
В основу галузевої класифікації психології можуть бути покладені різні принципи.
Першим з них є характер конкретної діяльності.
Виділяються такі напрями:
Психологія праці - вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини в різних сферах суспільного життя (інженерна психологія, авіаційна психологія, космічна психологія і т.д.).
Педагогічна психологія - вивчає психологічні закономірності навчання і виховання.
Медична психологія - вивчає психологічні аспекти медицини (нейропсихологія, психофармакологія, психотерапія, психопрофілактика та ін.)
Юридична психологія - вивчає психологічні аспекти права (судова психологія, кримінальна психологія).
Військова психологія - вивчає психологічні основи військової справи.
Психологія спорту - вивчає проблеми психологічної підготовки спортсменів.
Психологія наукової і художньої творчості - вивчає психологічні особливості творчої діяльності.
Крім того, розвиваються такі сучасні прикладні напрямки психології як психологія управління, психологія реклами, психологія торгівлі, психологія комп'ютеризації і т.д.
За психологічним аспектам розвитку:
Вікова психологія - вивчає психічні розвиток особистості в процесі життя (дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацтва, психологія дорослої, Геронтопсихологія).
Порівняльна психологія - досліджує філогенетичні форми психічного життя, психіку тварин і її відмінності від психіки людини (зоопсихологія, етологія).
Спеціальна психологія (психологія аномального розвитку) - вивчає відхилення в розвитку психіки.
Класифікація з точки зору психологічних аспектів ставлення особистості і суспільства виділяє такі напрями:
Соціальна психологія - вивчає психічні явища в процесі взаємовідносин людей у великих і малих групах.
Психологія особистості - вивчає психологічні особливості особистості.
Основою всіх галузей психології є загальна психологія.Предметом дослідження в загальній психології є основні форми прояву психіки - психічні процеси, властивості і стани особистості.
5.Методи дослідження в психології.
Організаційний (порівняльний; лонгітюдний(протягом довгого часу вивчати певну властивість); комплексний (п+л)) група методів психології, які визначають загальний спосіб організації психологічного дослідження.
Емпіричний (практичний) –група методів психології, що дозволяють отримати первинні дані про досліджуваному явищі. Тому ці методи відомі ще як «методи збору первинної інформації».
Спостереження(зовнішнє, внутрішнє(інтаспекція)) - один з основних методів збору первинної інформації, що складається в систематичному і цілеспрямованому сприйнятті та фіксуванні психічних явищ в певних умовах. Необхідні умови для використання методу: чіткий план спостереження, фіксація результатів спостереження, побудова гіпотези, що пояснює спостережувані явища, і перевірка гіпотези в наступних спостереженнях.
Опитування;
Анкетування;
Тести (стандартизовані(так, ні , незнаю); проективні(вивч. в проекті));
Експеримент (лабораторний (спец. обладнання, умови), природній, психолого-педагогічно перетворюючий.) - один з основних методів збору первинної інформації, що характеризується тим, що дослідник планомірно маніпулює однією або декількома змінними (або факторами) і фіксує супутні зміни у прояві досліджуваного явища.
Методи оцінки діяльності.
Обробка даних(кількісна, якісна) - розуміють проведення кількісного (статистичного) та якісного аналізу первинних даних (диференціація матеріалу по групах, зіставлення, порівняння тощо)
Інтерпретаційний (значення даних) - різні прийоми пояснення виявлених в результаті обробки даних закономірностей та їх зіставлення з раніше встановленими фактами. Виділяють генетичний спосіб інтерпретації (аналіз матеріалу в плані розвитку з виділення окремих фаз, стадій, критичних моментів і т.д.) і структурний спосіб (встановлення структурної зв'язку між усіма характеристиками особистості).