
- •1.Уявлення про предмет психології.
- •2.Поняття про психіку.
- •3.Зв'язок психології з іншими науками.
- •4.Основні галузі сучасної психології.
- •5.Методи дослідження в психології.
- •6.Напрямки сучасної психології.
- •7.Зв'язок психології з іншими науками.
- •8.Коротка історія психології: погляди на природу душі Сократа, Платона та Арістотеля; Демокріта та Епікура.
- •9.Розвиток психології в період Середньовіччя та Нового часу.
- •10.Особистість як об’єкт і суб’єкт самотворення.
- •11.Різноманітність підходів до вивчення та дослідження психології особистості.
- •12.Психологічна структура особистості.
- •13. Критерії сформованої особистості.
- •14.Стадії розвитку особистості за е. Еріксоном.
- •15.Поняття «особистість» в концепціях з.Фрейда, к.-г. Юнга
- •16.Уявлення про особистість у вітчизняній психології (о.М.Леонтьєв, с.Л. Рубінштейн)
- •18.Соціальні та біологічні умови психічного розвитку індивіда.
- •19. Рушійні сили розвитку особистості.
- •20. Розвиток самосвідомості в онтогенезі.
- •21.Виховання, навчання і психічний розвиток дитини.
- •22.Форми і методи активізації виховання та навчання в сучасній школі.
- •23.Психологчно-педагогічні аспекти навчання.
- •24.Загальна характеристика характеру та його структура.
- •25.Акцентуації характеру.
- •26.Темперамент та його характеристика.
- •27.Властивості темпераменту.
- •28. Емоційно-вольова діяльність людини.
- •29. Емоції та почуття. Порівняльна характеристика.
- •30. Різновиди емоцій та почуттів.
- •31. Воля як складний психологічний феномен. Різновиди вольових актів.
- •32. Загальне уявлення про діяльність у психології.
- •33.Психологічний аналіз діяльності.
- •34. Цілі та мотиви діяльності.
- •35. Структура та види діяльності.
- •36. Психічні стани та властивості.
- •37. Загальне уявлення про пізнавальні процеси.
- •38. Відчуття як основа сенсорно-перцептивної організації людини.
- •39. Класифікація відчуттів.
- •40. Сприйняття та його властивості.
- •41.Уявлення як пізнавальний процес.
- •42.Увага як пізнавальний процес
- •43. Функції та властивості уваги
- •44. Значення уваги в життєдіяльності людини
- •45. Види уваги. Умови ефективного функціонування кожного з видів уваги.
- •46. Загальне уявлення про память як пізнавальний процес.
- •47. Класифікація видів пам'яті.
- •48. Умови ефективного функціонування памяті.
- •49.Загальні характеристики мислення.
- •50. Класифікація видів мислення.
- •51. Розумові операції.
- •52. Індивідуальні особливості процесів мислення.
- •53. Мова та її звязок з мисленням. Види мови.
48. Умови ефективного функціонування памяті.
Умовами успішного запам’ятовування є:
багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;
розбиття матеріалу на частини,виокремлення в ньому смислових одиниць;
розуміння тощо
Умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.
Елементарні уявлення про здатність до запамятовування легко одержати в процесі заучування матеріалу (віршів, таблиці множення).
Для запамятовування важливим є перше враження, його якіть глибина. Воно посилюється сприйманням обєкта різними органами чуття.
Важливою умовою ефектичного запамятовування є дотримання певних правил. Запамятовувати треба на “свіжу голову”, коли ще не настала втома. Під час запамятовування не треба чергувати матеріал, близький за формою і змістом. Слід обробляти інформацію для запамятовування, порівнюючи різні дані, спираючись на асоціаціївиділяючи опорні сигнали.
Індивідуальні відмінності виявляються не тільки в загальному рівні розвитку памяті, а й у рівні розвитку окремих видів памяті кожної людини: словесно-логічної, образної, рухової, та емоційної.
Людина з домінуванням логічної памяті легко запамятовує поняття в словесній формі, теоретичні ідеї, логічні конструкції суджень тощо.
Виявляючи схильність до того чи іншого способу запамятовування, людина використовує її як переважаючий прийом піднесення продуктивності своєї памяті.
Залежно від того, який зміст матеріалу і з якою метою його запамятовує людина, в неї формується професійна память.
Образний вид памяті властивий інженерам, художникам, письменникам, акторам, музикантам
49.Загальні характеристики мислення.
Мислення - це процес опосередкованого й узагальненого відображення людиною предметів та явищ об'єктивної дійсності в їх істотних зв'язках і відношеннях.
До опосередкованого пізнання людина вдається тоді, коли безпосереднє пізнання виявляється неможливим через недосконалість людських аналізаторів або недоцільність, що зумовлюється складністю процесу пізнання. Опосередкованість мислення виявляється і в тому, що всі його акти відбуваються за допомогою слова і попереднього досвіду, який зберігається в пам'яті людини.
Ще однією особливістю мислення є узагальнений характер відображення дійсності. За допомогою мислення людина пізнає істотні ознаки, що виявляються спільними для споріднених предметів.
Матеріальною основою мислення є мова, яка є знаряддям і способом існування думки. Цим людське мислення якісно відрізняється від тваринного
Значення мислення в житті людини полягає в тому, що воно дає можливість наукового пізнання світу, передбачення і прогнозування розвитку подій, практичного оволодіння закономірностями об'єктивної дійсності. Мислення є підвалиною свідомої діяльності особистості. Рівень розвитку мислення визначає, якою мірою людина здатна орієнтуватися в оточуючому світі, як вона панує над обставинами і над собою.
Мислення як процес відбувається завдяки мисленнвим діям та операціям. Мисленнєві дії - це дії з обєктами, що відображені в образах, уявленнях та поняттях. Вони відбиваються "в думці" за допомогою мовлення.
Серед мисленнєвих операцій найважливішими вважаються аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення. Можна назвати ще класифікацію і систематизацію.