86. Санкціонування судами діяльності незалежних установ сша

Тривалий час за виконавчою владою, до якої відносяться незалежні установи, не визнавалось право на видання нормативних актів. Причиною цього було, насамперед, те, що передача повноважень суперечила б принципу жорсткого розподілу влади. Бути чи не бути адміністративній нормотворчості незалежних установ, багато в чому залежало від судів. І суди в цілому ряді рішень у справах, в яких оспорювалася конституційність делегування адміністрації законодавчих повноважень, санкціонували подібну практику. Перше таке рішення Верховного суду США відноситься до 1813 р. Суд вважає делегування конституційним, якщо в делегуючому законі вказані чіткі межі в яких повинна протікати нормотворча діяльність адміністрації (незалежних установ). При наявності подібних стандартів передача нормотворчих повноважень не розглядається в якості повної, остаточної, як відмова законодавчого органу від цих повноважень.

86. Забезпечення публічного інтересу в адміністративному провадженні сша, питання зручності і необхідності в делегуванні повноважень незалежним агенціям

У міру розширення делегування адміністративним установам нормотворчих повноважень посилилася дискреційна влада адміністрації. Так, Законом про міжштатну торгівлю 1887 Конгрес передав Комісії міжштатноі торгівлі свої повноваження щодо встановлення максимальних ставок оплати залізничних перевезень. Положення закону були надзвичайно деталізовані, він містив чіткі вказівки щодо кола товарів, клієнтури, порядку його виконання і ставив тим самим діяльність комісії у визначені рамки. Подібна регламентація нормотворчості цього відомства, а також інших установ не могла не сковувати їх. Тому в подальших законах вимоги, пропоновані Конгресом до адміністративних актів, ставали все більш туманними і розпливчастими, і бюрократії надавалися всі великі дискреційні повноваження, тобто свобода розсуду. Так, в загальній формі були сформульовані правила, якими відповідно до Закону про зв'язок 1934 має керуватися інше незалежне відомство - Федеральна комісія зв'язку. Такими правилами є "публічний інтерес, зручність або необхідність". Єдиним обмеженням діяльності комісії служить заборона введення цензури радіопередач або видання приписів, що обмежують свободу слова на радіомовленні. Тобто, щоб не надто обмежувати адмін органи в делегованих їй повноваженнях, були вироблені такі правила як "публічний інтерес, зручність або необхідність", відповідно до яких адмін органи не надто обмежені у повноваженнях і здійснюють нормотворчу діяльність виходячи з публічного інтересу і необхідності.

86. Недопущення надмірності повноважень, які передаються агенціям в сша з метою здійснення нормотворчості агенціями.

Незалежні агентства США створюються Конгресом США для забезпечення завдань, що перебувають за рамками звичайного законодавства США. Створені в рамках окремих законів, Прийнятих Конгресом США, кожен відповідний закон наділяє повноваженнями і визначає цілі та напрями агентств в рамках яких вони повинні працювати, а також основні сфери, якщо такі є, по яким агентства можуть мати силу правотворчості. Правила (або розпорядження / постанови), видані цими агентствами, мають силу федеральних законів. Законодавчі акти, що регламентують діяльність адміністративних органів, встановлюють, що всі ці органи, як і офіційні особи відповідальні перед суспільством за свою діяльність. Конгрес нерідко приймає делегуючі закони, що містять докладні інструкції для адміністрації щодо видаваних ними актів. Таким є, зокрема, трудове законодавство, яке містить чіткі стандарти для Національного управління з трудових відносин (незалежне агенство) як відносно вирішення окремих спорів, так і з питання видання нормативних актів. Детальна регламентація трудових відносин викликана, безсумнівно, їх надзвичайною важливістю. Конгрес не хоче надати раді надмірні дискреційні повноваження, з тим щоб він не впав у ту чи іншу крайність і не порушив усталену систему взаємовідносин.Також задля недопущення зловживання агенціями своїх нормотворчих повноважень в американській системі виробилось кілька офіційних і неофіційних способів, які застосовуються адмін органами (в тому числі і агенціями) при розробці, прийнятті та введенні в дію нормативних актів. Найважливіші серед них: 1) петиції; 2) сповіщення про підготовку акту; 3) надання громадянам вільного доступу до матеріалів установ; 4) консультації, конференції та дорадчі комітети; 5) відкриті (публічні) слухання; 6) реєстрація та опублікування актів; 7) відстрочка вступу акту в дію. Необхідно зазначити, що якщо буде виявлено, що нормативний акт був виданий агенцією без достатньоі підстави, конгресмени можуть висунути обвинувачення в перевищенні органом наданих їй повноважень і вимагати анулювання акту.