86. Принципи законності, рівності, вільності доступу, права на оскарження

Принцип законності. Даний принцип є невід’ємним елементом демократичної правової держави і одним із найважливіших принципів адміністративного процесу в цілому, та адміністративного оскарження, зокрема. Суть принципу законності у адміністративному оскарженні, полягає у суворому та неухильному дотриманні законів та підзаконних актів усіма учасниками провадження за скаргою. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно принципу законності на органи виконавчої влади (їх посадових осіб) при розгляді скарг покладається ряд обов’язків. По-перше, обов’язок дотримуватися матеріальних норм, якими визначається їх компетенція щодо розгляду скарг (орган виконавчої влади не вправі вирішувати скарги, що не належать до його компетенції, наприклад, скарги на дії вищого у порядку підлеглості органу виконавчої влади і ін. ). По-друге, обов’язок дотримуватися процесуальних форм розгляду скарг. І, по-третє, обов’язок правильного застосування норм матеріального права щодо конкретних правовідносин при винесенні рішення по справі. Принцип законності поширюється у рівній мірі як на суб’єктів, що здійснюють розгляд скарг, так і на інших учасників адміністративного провадженняПринцип правової рівності. Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Однак, як вірно відмічається у літературі, принцип правової рівності неможливо розглядати односторонньо, у контексті застосування його тільки до громадян [168, c. 34]. У повній мірі його можна віднести і до інших суб’єктів адміністративного провадження по скаргам. Вимоги закону у рівній мірі поширюються на всі без виключення державні органи, об’єднання громадян, посадових осіб, що здійснюють адміністративно-процесуальну діяльність. доступ до інформації. снування принципу гласності в адміністративному провадженні за скаргами обумовлене, як вірно відмічається у літературі, необхідністю „широкої інформованості суспільства про діяльність державних органів їх посадових осіб щодо адміністративно-процесуальних функцій” [179, c. 58]. Закон України „Про інформацію” (ст. 10) передбачає обов’язок для органів державної влади, а також органів місцевого і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення. Інформувати усіх учасників адміністративного провадження (їх законних представників), на їх вимогу, щодо процедурних рішень чи дій які вчиняються у процесі розгляду і вирішення скарг, а також письмово повідомляти суб’єктів звернення про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення;Забезпечення доступу учасникам провадження для ознайомлення з усіма матеріалами справи (за винятком таких, що містять державну та комерційну таємницю, або інших матеріалів розголошення яких не допускається законом);Обов’язок обґрунтування рішення по справі;Інформування громадськості щодо стану розгляду та вирішення скарг у конкретному органі чи відомстві;Надання населенню послуг інформативного характеру щодо порядку здійснення адміністративного провадження за скаргою. адміністративне оскарження – це правовий інститут, який являє собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають у зв’язку із реалізацією фізичною чи юридичною особою права на оскарження рішень, дій та бездіяльності органів виконавчої влади шляхом подання скарги до органу виконавчої влади (посадової особи), що уповноважений здійснювати їх розгляд та вирішення.