86. Незаконний акт та визнання акта неіснуючим за фр. Законод-вом

У Франції згідно з концепцією “непідконтрольності адміністрації загальним судам” контроль здійснюється адміністративним судом, який є складовою адміністрації. Але загальні суди відіграють певну, хоча й обмежену, роль у здійсненні даної функції. Державна рада Франції — країни, котра має класичну модель спеціалізованої адміністративної юстиції, історично була наділена правом розглядати позови про відшкодування збитків, завданих адміністративними органами, і загальним судам у зв'язку з цим належить скромна роль.

Коли законність адміністративного акту оскаржується в загальному суді у ході розгляду якось цивільної чи кримінальної справи, суд повинен залишити це питання для вирішення адміністративним судом, чиє рішення є обов'язковим для загального суду. Однак адміністративний акт може бути незаконним і втратити характер адміністративного, тоді він вважається актом приватної особи. В такому випадку, якщо порушено свободу або право власності громадянина, він може звернутися з позовом про відшкодування збитків до загального суду; останній уповноважений визнати адміністративний акт недійсним, неіснуючим, внаслідок чого цей акт підпадає під юрисдикцію такого суду. Визнання акту неіснуючим означає, що він не має ніяких правових наслідків, тобто начебто акту не було взагалі. До тяжких зазіхань на законність ставляться випадки формального призначення на посаду - синекуру; випадки самоправності (дія установи порушує права й волі й при цьому не перебуває ні в якому взаємозв'язку з адміністративною владою); випадки серйозного порушення прав суду (наприклад, адміністрація замість суду анулює результати виборів).

86. . Особливості розмежування підсудності між загальними й адміністративними судами у Франції

Судова система Франції складається з системи судів загальної та адміністративної юстиції. До системи загальних судів у Франції входять Касаційний суд, апеляційні суди і суди, які розглядають різні категорії справ у першій інстанції. Верховною судовою інстанцією у цій країні завжди був Касацій¬ний суд, перший голова якого вважається вищим суддею Франції. "Касаційний суд вирішує касаційні скарги на постанови, що не підлягають оскарженню в апеляційному порядку і винесені устано-вами судової системи. Касаційний суд не розглядає справи по суті, якщо інше не передбачене законодавством"До системи загальних судів передусім на рівні судів малої інстанції включається ряд судових установ, що спеціалізуються на розгляді певних категорій справ. До них належать торгові суди, ради прюдомів (тобто бездоганно чесних людей), комісії із соціаль¬ного страхування, паритетні трибунали з земельної оренди, трибу¬нали з морської торгівлі та ін. Серед них найважливіше значення мають торгові суди і ради прюдомів. Крім судів загальної юстиції у Франції функціонує адміністра¬тивна юстиція, що посідає окреме місце. Нині адміністративна юрис¬дикція у Франції — це сукупність судових установ, що виносять рішення зі спірних питань, порушених громадянами, органами уп¬равління або окремими установами. Система адміністративних судів включає адміністративні суди і адміністративні апеляційні суди під керівництвом Державної ради. система адміністративних судів включає адміністративні суди й адміністративні апеляційні суди. Адміністративні апеляційні суди створені для розгляду апеляційних скарг на рішення адміні¬стративних судів, крім рішень з питань законності, щодо спорів про муніципальні вибори і про перевищення влади внаслідок спросту¬вання регламентних актів. Компетенція регіональних адміністративних судів здебільшого судова. Нині вони розглядають до 40000 справ щороку. Рівень роз-гляду справ досить високий,. Адміністративні суди ма¬ють і певні консультативні повноваження, але на практиці вони не набули широкого застосування.

Зі спеціалізованих судових установ адміністративної юстиції найдавніша і найзначніша Рахункова палата — судова установа, яка контролює виконання бюджету і належить до системи судових установ адміністративної юстиції.