86. Правова і не правова діяльність органів управління в фрн

Начало формыДіяльність усіх органів управління підрозділяється на два види: фактичну і юридичну. Під фактичною діяльністю розуміють таку, яка не регламентується правовими нормами і яка прямо не викликає правових наслідків. Юридична діяльність є формою виявлення державної волі в межах закону з метою виконання обов'язків публічно-правового характеру. Чи не є управлінськими дії такі, які мають на увазі не правове регулювання, а лише констатацію факту. Наприклад, не є актом управління акт про розслідування авіаційної катастрофи. Не є актами управління рішення судових органів, включаючи рішення судів адміністративної юстиції, винесені по конкретних справах. Такі рішення визнаються судовими актами, лише констатують факт.

В юридичній літературі ФРН прийнято виділяти процес видання акту, тобто вчинення адміністративного дії органом, як самостійний процес, що передує вступу акту в силу. Процес видання акта - це процес формування волі органу управління, який виступає від імені держави. Він складається із з'ясування приводу для видання (тобто приводу для вчинення дії), встановлення компетенції органу, що видає акт, і, нарешті, опублікування акту із вступом його в силу.

Так, приводом для видання акту (тобто здійснення органом дії) може служити скарга зацікавленої фізичної або юридичної особи, подія або факт, що викликає необхідність нормативного врегулювання відносин. Компетентність органів управління на видання акта грунтується на дозволі, що надається законом або актом вищого органа видати акт по конкретному питанню (так званий "мандат" на видання або делегування органу управління права на видання актів для регулювання яких-небудь відносин).

Для регулювання порядку видання актів управління і можливості відрізнити цю форму юридичної діяльності від іншої у ФРН прийняті спеціальні нормативні акти. 25 травня 1976 був виданий Закон про адміністративну процедуру, неодноразово доповнювався. У цьому Законі визначаються форми видаваних органами управління актів, способи їх опублікування і забезпечення дії, умови їх дійсності, способи виправлення помилок адміністративного виробництва, порядок вилучення адміністративного акту з допущеними помилками і введення в дію виправленого акту.

За діючими правилами акт управління може бути виданий як в письмовій, так і в усній формі або "яким-небудь іншим способом". Усним акту повинна бути додана письмова форма, якщо він носить управомочивающий характер і цього вимагає зацікавлену особу. Акт, виданий в письмовій формі, повинен володіти ознаками, що дозволяють встановити установа, а також ім'я керівника, його заступника або особи, уповноваженої засвідчувати цей акт.

Прийнятий у встановленій формі акт для набуття чинності повинен бути опублікований і поза установи, його видав. Передбачається також "гарантійний" термін, протягом якого з актом можуть познайомитися ті, кому він адресований. Цей строк обчислюється з моменту опублікування акту до вступу його в силу. Всі акти уряду федерації, наприклад, повинні публікуватися в урядовому віснику або зборах законів федерації. Урядові розпорядження можуть вступати в силу тільки через 14 днів після їх опублікування, якщо інше не передбачено законом. За законодавством ФРН для набрання чинності актів, виданих федеральними органами, необхідна їхня публікація в установленому порядку і доставка на територію їхньої дії.

До опублікування акту в офіційному виданні його текст вважається проектом, що не породжує правових наслідків. У тому випадку, якщо акт не має письмової форми і виданий як усне розпорядження, він набирає чинності з моменту його видання.

Більш широкої є проблема доступу громадян до інформації про видані акти, тобто інформаційної діяльності органів адміністрації. Німецьке право декларує можливість для всіх приватних осіб одержувати інформацію у будь-якого установи про всіх наявних у нього матеріалах, включаючи й акти управління індивідуального значення, не публіковані зазвичай в офіційних виданнях.