86. , Структура адмін. . -правового нормативного акта.

Адміністративний акт - прийняте суб'єктом рішення індивідуальної дії, спрямоване на набуття, зміну чи припинення прав та обов'язків особи. Організаційно-технічні вимоги включають також дотримання реквізитів у складі актів, відсутність яких позбавляє акти юридичної сили. Це - найменування акту (номінація); вказівки на авторів акту, на виконавців (адресатів), до яких акт повинен бути вчасно доведений; дані про голосування, дотримання правил скликання, кворуму, результати голосування стосовно проектів актів колегіальних органів; дата прийняття; строки виконання; лінгвістичні умови (мова акта повинна бути чіткою, ясною, лаконічною, зрозумілою для тих, кому він адресований; акт повинен бути оформлений граматично правильно, будь-які помилки можуть спотворити його зміст); естетичні критерії (зовнішній вигляд акта), підписи, печатки, інші знаки автентичності акта. До актів виконавчої влади у ряді випадків можуть бути поставлені й інші додаткові вимоги. Юридичні наслідки невиконання стосуються вимог спеціально юридичного та організаційно - технічного характеру. Акти, видані з порушенням вимог, які до них відносяться, є дефектними. Залежно від характеру й ступеня дефективності акти управління поділяються на заперечні та недієві.

86. Поняття адмін. . Послуг, зу «Про адмін. . Послуги»

адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону; Стаття 1 Визначення термінівСтаття 2 Сфера дії ЗаконуСтаття 3 Законодавство у сфері надання адміністративних пос. . . Стаття 4 Державна політика у сфері надання адміністративних. . . Стаття 5 Основні вимоги до регулювання надання адміністрати. . .

Стаття 6 Інформація про адміністративні послуги

Стаття 7 Вимоги щодо якості надання адміністративних послуг

Стаття 8 Інформаційна і технологічна картки адміністративно. . .

Стаття 9 Порядок надання адміністративних послуг

Стаття 10 Строки надання адміністративних послуг

Стаття 11 Плата за надання адміністративних послуг адмініс. . .

Стаття 12 Центр надання адміністративних послуг

Стаття 13 Адміністратор

Стаття 14 Організаційне забезпечення надання адміністративн. . .

Стаття 15 Надання супутніх послуг

Стаття 16 Реєстр адміністративних послуг

Стаття 17 Єдиний державний портал адміністративних послуг

Стаття 18 Фінансове та інше забезпечення надання адміністра. . .

Стаття 19 Відповідальність за порушення вимог законодавства. . .

Стаття 20 Прикінцеві та перехідні положення

Дія цього Закону не поширюється на відносини щодо:1) здійснення державного нагляду (контролю);2) метрологічного контролю і нагляду;

3) акредитації органів з оцінки відповідності;4) дізнання, досудового слідства;5) оперативно-розшукової діяльності;6) судочинства, виконавчого провадження;7) нотаріальних дій;8) виконання покарань;

9) доступу до публічної інформації; 6 вересня 2012

86. Поняття адміністративної процедури , принципи адмін. . -процедурного провадження

адміністративна процедура — це встановлений законодавством порядок розгляду та вирішення адміністративними органами індивідуальних адміністративних справ. Принципи адміністративної процедури за сферою дії можна класифікувати на конституційні (загальносоціальні), які характерні для багатьох галузей та інститутів права, а також предметно – спеціальні, що можуть бути застосовані та більш характерні у своїй дії для регулювання адміністративно-процедурних відносин. Загальносоціальні – верховенства права, законності, рівності учасників, неупередженості. Галузеві: принцип ефективності, який можна визначити як застосування, у процесі виконання процедур, оптимально-можливих, - необхідних засобів для розгляду та вирішення конкретної справи, тобто використання адміністративним органом індивідуально-визначених методик та форм діяльності, які б найбільше враховували особливості окремої справи. принцип оперативності або, як його ще визначають у деяких правових джерелах, строковості. ідображена у проекті Адміністративно – процедурного кодексу, який розуміє під оперативністю необхідність своєчасного вирішення справи , хоча в процесуальному законодавстві він розкривається як діяльність, яка відповідає строкам, зазначеним у законіпринцип оперативності є правовою вимогою, що забезпечує своєчасність розгляду і вирішення справи у часових рамках, використовуючи найбільш раціональні засоби та методи, спрамовані на швидке та правильне вирішення справи.

Останнім з низки адмністративно – процедурних принципів, але не менш важливим є принцип гарантованого правового захисту, або, як його визначають в деяких правових джерелах, принцип підконтрольності, що відповідно до проекту Адміністративно – процедурного кодексу означає право особи на оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністративного органу в порядку, передбаченому вищезазначеним Кодексом або до суду. Відповідно до цього принципу, зацікавлена особа має право оскаржити акти, процедурні рішення, дії чи бездіяльність адміністративного органу в адміністративному порядку, тобто до вищої посадової особи або до суду. В такий спосіб здійснюється контроль за діяльністю адміністративного органу, змушує його працювати відповідно до принципів адміністративної процедури і невиходитмежі