- •43. Форма правочинів
- •45. Недійсні правочини: поняття и види
- •5. За поширенням:
- •56.Поняття та види строків позовної давності.
- •57.Початок перебігу строку позовної давності.
- •66. Поняття та зміст права власності.
- •67. Способи набуття права власності.
- •68. Право приватної власності.
- •69. Право власності юридичних осіб.
- •70. Право державної та комунальної власності.
- •71. Поняття та види спільної власності.
- •72. Право спільної часткової власності: поняття, режим, особливості.
- •74. Способи захисту права власності.
- •75. Віндикаційний позов
- •76. Негаторний позов
- •77. Випадки позбавлення права власності.
- •79. Поняття та види обмежених речових прав у системі цивільного законодавства.
- •83. Право оперативного управління
83. Право оперативного управління
Право оперативного управління — це речове право суб’єкта господарювання, який здійснюєнекомерційну діяльність, тобто самостійну систематичну господарську діяльність, спрямовану на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (ч. 1 ст. 52 ГК). Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства. Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися закріпленим за ним майном без попередньої згоди органу, до сфери управління якого воно входить (ч. 4 ст. 77 ГК).
Майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним, як за суб’єктом права, направі господарського відання. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб’єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб’єктами господарювання комунального сектора економіки є:
- суб’єкти, що діють на основі лише комунальної власності;
- суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків;
- суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів.
Суб’єкти господарювання — господарські організації, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та Господарським кодексом.