
- •Міністерство освіти та науки України
- •Методичні вказівки до виконання дипломного проекту
- •Мета та завдання дипломного проекту
- •Обсяг та зміст дипломного проекту
- •Стандарти у дипломному проекті
- •Організація дипломного проектування та керівництво ним
- •Теми дипломного проекту
- •Рекомендований перелік тем дипломного проекту
- •Вихідні дані для дипломного проектування
- •Рекомендований перелік питань, які належить розробити у дипломному проекті
- •Тема "Електропостачання корпусу (цеху) промислового підприємства"
- •Тема "Електропостачання групи цехів промислового підприємства"
- •Тема "Електропостачання промислового району"
- •Теми індивідуальних завдань, які рекомендуються для поглибленої розробки
- •Методичні вказівки до окремих розділів проекту
- •1 Техніко-економічні розрахунки
- •2 Розрахунок електричних навантажень
- •3 Вибір напруг та режиму нейтралі
- •4 Рекомендації щодо вибору місця розміщення головної знижувальної підстанції (гзп) об'єкта проектування
- •5 Рекомендації щодо вибору кількості та потужності трансформаторів
- •6 Вибір головних схем електричних з'єднань та компонування рп підстанції
- •7 Рекомендації щодо вибору схем розподілу електроенергії напругою вище 1 кВ
- •8 Рекомендації щодо вибору схем розподілу електроенергії напругою до 1 кВ та конструктивного виконання мереж
- •9 Компенсація реактивної потужності
- •10. Рекомендації щодо розрахунку струмів короткого замикання
- •11 Використання обчислювальної техніки та елементів сапр
- •12 Релейний захист елементів електропостачання промислових підприємств напругою вище 1000 в
- •Вказівки до виконання релейного захисту силових трансформаторів
- •Вказівки до використання релейного захисту та автоматики леп
- •Вимірювання та облік електроенергії
- •14 Охорона праці
- •Література
Вказівки до використання релейного захисту та автоматики леп
У процесі проектування пристрої релейного захисту та автоматики ЛЕП заданої мережі треба враховувати:
конфігурацію мережі, режими її нормальної роботи, при аварійних вимкненнях, при ремонті лінії;
режим роботи мережі (заземлення нейтралі);
типи вимикачів.
У мережі з ізольованою нейтраллю необхідно передбачити на шинах підстанції пристрої контролю ізоляції, а у розгалужених кабельних мережах – захист від замикань на землю, що діє на сигнал. Основний захист від к. з. виконується у вигляді ступінчатого струмового захисту за двофазними дворелейними схемами. У вимикачів з вмонтованими трансформаторами струму, останні використовуються для живлення кіл релейного захисту. Для релейного захисту також можуть бути використані трансформатори струму у високовольтних комірках. Коли цього немає, то встановлюються окремі трансформатори струму. Якщо на підстанції немає джерела постійного оперативного струму, необхідно передбачити джерело живлення оперативних кіл захисту.
На одиночних ЛЕП без відгалужень здійснюється ступінчатий максимальний струмовий захист (МСЗ). Розпочинають вибір захисту з найвіддаленішого від джерела живлення елемента. Намічають тип максимального струмового захисту з реле прямої чи непрямої дії на вмикач, а потім з незалежною чи обмежено залежною від струму характеристикою витримки часу.
Якщо розглянутий захист має нерядову чутливість, то застосовується комбінований пусковий орган – по струму та напрузі.
На одиночних лініях з відгалуженнями до підстанцій використовують дво і триступінчатий струмовий захист – струмова відсічка без витримки часу, струмова відсічка з витримкою часу, та максимальний струмовий захист.
У кожному конкретному випадку при виборі релейного захисту ЛЕП та інших елементів схеми електропостачання треба користуватися ПУЕ.
При виборі типів реле рекомендується використовувати комплекти реле на мікроелектронній основі, або інші сучасні пристрої релейного захисту.
Вимірювання та облік електроенергії
Згідно з правилами користування електроенергією, споживачі з приєднаною потужністю 150кВт та більше, та з середньомісячним споживанням за останні 12 розрахункових періодів 50 тис кВт г та більше повинні бути забезпечені засобами диференційного обліку електроенергії та обладнанням збору та обробки даних, та мати автоматизовану систему комерційного обліку електроенергії(АСКОЕ).
АСКОЕ – це система реального часу,яка одержує інформацію від лічильника електричної енергії та здійснює її автоматичну обробку з метою оперативного інформування суб’єктів енергоринку про інтегральні витрати електроенергії та потужності.
Структура АКСОЕ та інформаційний облік між компонентами системи. АСКОЕ являється трьохрівнєвою:
- перший рівень (вимірювальний) - включає вимірювальні трансформатори струму та напруги, вторинні кола вимірювальних трансформаторів, багатофункціональні лічильники електроенергії;
другий рівень (комунікаційний) - включає програмно технічні засоби автоматичного збору даних з лічильників (перетворювачі інтерфейсів, сервери мультипортові, комунікаційний сервер, кабелі та інші);
третій рівень (обробка, представлення та передача інформації).
На вимірювальному рівні лічильник електроенергії представляє закінчену вимірювальну систему. Його вводи та виводи, комутаційні інтерфейси RS-232 та RS-485І забезпечують обмін даними по стандартним протоколам. Лічильник виконує вимірювання та обчислення багатьох параметрів електроспоживання: вимірювання кількості електроенергії, розрахунок максимума навантаження та записи графіків навантажень. В пам'яті приладу зберігаються архівні набори даних вимірів, а в спільному електронному журналі - запис про діагностичні та інші події змін параметрів мережі та якості електроенергії.
Комутаційна підсистема призначена для цілодобового автоматичного збору інформації з лічильників, збереження її в комунікаційному сервері. Технічні засоби комунікаційного рівня:
комунікаційний сервер на базі промислового комп'ютера або комп'ютера серверного виконання;
мультипортові сервери, призначені для підключення до комунікаційних серверів лічильників електроенергії (до 200 штук) по послідовному інтерфейсу;
перетворювачі інтерфейсів;
кабельно-провідникова продукція;
пристрій гарантованого живлення;
Прикладне програмне забезпечення на комунікаційному сервері виконує наступні функції:
- автоматичне зчитування в заданий час доби або з заданим інтервалом часу інформації з лічильників та створення копії первинної бази даних;
первинна обробка інформації;
контроль повноти інформації, що збирається;
отримання позначки точного часу та корегування таймерів лічильників;
експорт копії первинних даних;
діагностика вимірювальних комплексів та індикацій нештатних ситуацій;
ведення протоколів зчитування інформації;
захист від несанкціонованого втручання.
Рівень обробки та представлення даних АСКОЕ призначена для отримання інформації (переключення приєднань на обхідні вимикачі, заміна лічильників, ручний ввід), звітів та макетів, а також передача звітної інформації на верхній рівень.
У склад автоматизованого робочого місця (АРМ) входе багатофункціональний пристрій та ЕОМ, що підключена локальної обчислювальної мережі (ЛОМ). ЛОМ підключені до кооперативної телекомунікаційної мережі за допомогою маршрутизаторів, модемів та виділених каналів зв'язку.
АCКOE на АРМ забезпечує:
отримання первинних даних по обліку електроенергії;
ручний ввід інформації (у тому числі недообліку електроенергії);
ведення журналів оперативних переключень на обході вимикачів;
ввід інформації про заміну лічильників;
ввід інформації про вивід приєднань в резерв;
перевод обліку на дублюючі лічильники;
розрахунок балансів по окремих шинах та підстанції;
формування звітів та макетів;
переказ макетів по електронній пошті;
налагодження параметрів системи;
ведення списків користувачів системи:
Інформаційний облік між компонентами локальної АСКОЕ здійснюється:
- між багатофункціональними лічильниками та комунікаційним сервером з використовуванням стандартних протоколів (DLMS/ COSEM, МЕК117 та інші) та стандартних інтерфейсів (RS232, RS485, струмова петля), що підключаються за допомогою мультипортових серверів до локальної обчислювальної системи підстанції;
- між комунікаційним сервером та АРМ чергового на підстанції.
Регламент та програми зчитування дозволяють:
-проводити окремо зчитування різних розділів бази даних;
-задавати інтервали або час зчитування окремо для кожного розділу бази даних:
-формувати групи лічильників та задавати для них графіки зчитування інформації.
Для отримання даних з комунікаційного сервера використовуються метод міжкомпонентного обміну по технології COM/DCOM. Технологія СОМ - об'єктноорієнтована програмна специфікація. Ця технологія визначає механізм взаємодії СОМ - об'єктів між собою.
Взаємодія СОМ-об єктів забезпечується набором підпрограм,які називаються інтерфейсами.
Склад параметрів, що контролюються:
активна, реактивна та повна потужності по фазам та сумарні;
реактивна потужність по квадрантам;
коефіцієнт потужності по фазам та спільний;
напруга та струми по фазам та в нейтралі;
- частота струму; середня потужність за останній період: