- •Розділ 1. Арифметичні основи еом
- •Тема 1.1. Системи числення, їх використання в еом
- •Подання чисел в еом
- •Завдання для самоконтролю
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №1с): Представлення чисел з фіксованою комою (фк)
- •Кодування знаків і від’ємних чисел
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №2с): Виконання операцій додавання та віднімання чисел з фк
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №1
- •Тема 1.2 Множення та ділення в еом Алгоритми множення в еом
- •Виконання операцій зсуву
- •Завдання для самоконтролю
- •Перший основний алгоритм множення
- •Другий основний алгоритм множення
- •Третій основний алгоритм множення
- •Четвертий основний алгоритм
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №3с): Прискорене множення
- •Алгоритми ділення в еом
- •Ділення чисел з фіксованою комою
- •Алгоритм ділення модулів чисел без відновлення остач
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №4с): Ділення з відновленням залишку
- •Тема 1.3 Виконання арифметичних операцій над числами з плаваючою комою (пк) Подання чисел з плаваючою (блукаючою) комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №5с): Правила додавання (віднімання) двійкових чисел з пк
- •Виконання операцій додавання та віднімання чисел з плаваючою комою
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №6с): Множення, ділення чисел з пк
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №2
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №3
- •Тема 1.4. Виконання арифметичних операцій над двійково-десятковими (2/10) числами Двійково-десяткові коди
- •Завдання для самоконтролю
- •Особливості арифметичних операцій з двійково-десятковими операндами
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №7с): Операції над 2/10 числами з корекцією результату
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №4
- •Розділ 2. Основи алгебри логіки (ало)
- •Тема 2.1 Основні функції та теореми алгебри логіки Елементи математичної логіки
- •Основні поняття і закони алгебри логіки
- •Булеві теореми та закони
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №8с): Цифровий сигнал та способи його передачі
- •Функціонально повні системи логічних елементів
- •Структурна схема таких пристроїв має вигляд
- •Часова діаграма тактового сигналу
- •Базові логічні елементи
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №9с): Допоміжні логічні функції
- •Завдання для самоконтролю
- •Тема 2.2. Мінімізація логічних функцій Форми представлення логічних функцій
- •Завдання для самоконтролю
- •Мінімізація логічних функцій
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №10с): Мінімізація логічних функцій аналітичним способом
- •Мінімізація логічних функцій методом Карно – Вейча
- •Закріплення матеріалу лекції
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №5
- •Проектування і особливості роботи комбінаційних цифрових пристроїв (кцп)
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №6
- •Розділ 3. Схемотехніка комбінаційних схем
- •Тема 3.1. Дешифратори та шифратори. Селектори та мультиплексори. Дешифратор (Decoder)
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №11с): Дешифратори на сіс
- •Шифратор (Coder)
- •Мультиплексор
- •Демультиплексор
- •Тема для самостійного опрацювання (Лекція №12с): Призначення мультиплексорів та демультиплексорів
- •Підготовка до виконання лабораторної роботи №7
- •Завдання для самоконтролю
Підготовка до виконання лабораторної роботи №6
Записати тему та мету лабораторної роботи;
Ознайомитись з короткими теоретичними відомостями до лабораторної роботи;
Виконати домашнє завдання.
Розділ 3. Схемотехніка комбінаційних схем
Тема 3.1. Дешифратори та шифратори. Селектори та мультиплексори. Дешифратор (Decoder)
Дешифратором називається функціональний вузол комп’ютера призначений для перетворення кожної комбінації вхідного двійкового коду в керуючий сигнал лише на одному із “m” виходів. Цей сигнал називається активним.
Якщо дешифратор має n входів і m=2n – виходів, то такий дешифратор є повним. Якщо число виходів менше 2n, то дешифратор називають неповним.
Умовно графічне позначення дешифратора приведене на рис. 1.
Рис. 1. УГП дешифратора: а) на функціональних схемах; б, в, г) на принципіальних схемах.
У схему дешифраторів вбудовуються один,
два або три стробуючих (дозволяючих)
входи, наприклад Е рис. 1 або
рис.
2. при наявності дозволу
дешифратор працює, при його відсутності
всі виходи дешифратора пасивні.
Рис. 2 Рис. 4.
Рис. 3. |
Використання входів дозволу
В комп'ютерах дешифратори використовують для виконання таких операцій:
|
Тема для самостійного опрацювання (Лекція №11с): Дешифратори на сіс
Зробити стислий конспект та обов’язково замалювати УГП ІС дешифраторів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

дає змогу досить просто будувати схему
дешифратора більшої розрядності
вхідного коду. З’єднання двох три
розрядних дешифраторів дає декодування
чотирозрядного коду, показано на рис.
3. Інтегральна мікросхема КР1533ИД4 –
це здвоєний дешифратор 2→4 з інверсними
виходами. Цю ІС дешифратора можна
використовувати для побудови 8-ми
канального дешифратора, рис. 4.