2. Правова природа державного земельного кадастру: поняття та ознаки.

Державний земельний кадастр – це єдина державна систе-ма земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру виз-нання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить су-купність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, їх кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів.

Державний земельний кадастр є основою для ведення всіх інших галузей кадастрів.

Держава в особі спеціально уповноваженого органу вико-навчої влади з питань земельних ресурсів гарантує дос-товірність даних державного земельного кадастру і несе майно-ву відповідальність за шкоду, заподіяну власникам землі і землекористувачам. За видачу недостовірної інформації поса-дові особи притягуються до відповідальності згідно із законом.

Призначенням державного земельного кадастру є визнан-ня факту виникнення або припинення права власності та пра-ва користування земельною ділянкою і забезпечення необхід-ною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і орган-ізацій, а також громадян з метою регулювання земельних відно-син, раціонального використання та охорони земель, визначен-ня розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, еко-номічного та екологічного обгрунтування бізнес-планів та про-ектів землеустрою.

Відомості державного земельного кадастру підлягають обо-в’язковому застосуванню під час планування використання і охорони земель, у ході відбору оптимальних варіантів ділянок для їх надання і вилучення, у разі вчинення угоди з землею, визначення величини платежів за землю, проведення землеус-трою, оцінки господарської діяльності та здійснення інших за-ходів щодо використання і охорони земель.Ведення державного земельного кадастру забезпечується проведенням топографогеодезичних, картографічних, грунто-вих, геоботанічних та інших обстежень і розслідувань, реєстра-цією землеволодінь та землекористувань і договорів на оренду землі, обліком кількості та якості земель, бонітуванням та еко-номічною оцінкою земель.Відомості про якісний склад земель, що закладені в кадастрі, складаються із даних, отриманих внаслідок проведення земель-но-кадастрового районування, групування грунтів і класифікації земель на категорії, класи та підкласи в залежності від їх при-родних властивостей і ознак (механічного складу грунтів, рель-єфу, негативних процесів - ерозії, засолення, заболочення, еко-логічних, містобудівних властивостей тощо), що впливають на використання землі. Кожній виділеній групі грунтів земель присвоюється певний показник (бал), який визначає їх по-рівнювальну вартість за природними властивостями.Державний земельний кадастр ведеться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

3. Співвідношення понять „реєстрація”, „фіксація”, „облік”, „інвентаризація”.

Реєстрація — запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку і надання їм статусу офіційно визнаних актів внесення до списку, в книгу обліку.Реєстрація в різних сферах людської діяльності.

Фікція - це спосіб правовим регулюванням, у якому законодавець надає об'єкту правовим регулюванням ті властивості, якими даний об'єкт не має. У узагальненому вигляді використання правових фікцій від необхідності пояснювати багато положень права; спрощує процедуру регулювання; будучи особливим прийомом, оптимізує нормативну систему; виключає надмірність правовим регулюванням.

Інвентаризація - це перевірка наявності майна організації та стану її фінансових зобов'язань на певну дату шляхом звірення фактичних даних з даними бухгалтерського обліку. Це основний спосіб фактичного контролю за збереженням майнових цінностей і коштів.

Облік — віддзеркалення господарської або іншої діяльності підприємства на підставі документів в різних вимірниках (кількісних і якісних). Облік є складовою частиною управління економічними процесами і об'єктами, суть обліку полягає у фіксації їх стану і параметрів, зборі і накопиченні відомостей про економічні об'єкти і процеси, віддзеркалення цих відомостей в облікових відомостях. Розрізняють аналітичний, бухгалтерський, бюджетний облік.

Білет № 3