2Складові частини державного земельного кадастру та їхні основні завдання.

Основними завданнями ведення державного зе­мельного кадастру є:

а) забезпечення повноти відомостей про всі земель­ні ділянки. Основна вимога до успішного ведення земельного кадастру — повні дані про правовий, природ­ний і господарський стан земель, тобто такі, які охоп­люють собою всі землі в державі і які дають уявлення про всі притаманні їм найважливіші властивості та ознаки. Дані земельного кадастру, відображаючи за­гальне уявлення про всі землі відносно їх розміру, роз­поділу по категоріях, угіддях, власниках і землекорис­тувачах, разом з тим повинні бути диференційовани­ми в залежності від категорій земель і характеру відо­мостей, які в них містяться.

б) застосування єдиної системи просторових коор­динат та системи ідентифікації земельних ділянок. Знімальні роботи при відмежуванні в натурі меж зе­мельних ділянок, для складання кадастрових планів виготовляються в єдиній умовній системі координат для того, щоб на їх основі можна було зробити обґрун­товані висновки, зіставити всі отримані кадастрові дані та звести їх у певну систему.

в) запровадження єдиної системи земельно-кадаст­рової інформації та її достовірності. Державний зе­мельний кадастр ведеться за єдиною для України си­стемою на базі нормативних документів, затверджува­них Держкомземом. Одним із принципів ведення ка­дастру є зіставлення кадастрових даних як в розрізі ад­міністративно-територіальних одиниць, так і з даними про землю, які містяться в кадастрах інших природ­них ресурсів (лісовому і водному кадастрі, кадастрі ро­довищ і проявів корисних копалин). Зіставлення ка­дастрових даних визначається єдністю методів веден­ня кадастру на всій території країни за єдиною систе­мою на основі нормативних документів, затверджених Держкомземом.

Державний земельний кадастр включає:

а) кадастрове зонування земель — це розділення їх на земельні ділянки за різним цільовим призначенням і правовим режимом використання. Зонування тери­торій населених пунктів являє собою віднесення земель до різного ступеня містобудівної цінності. Зонування проводиться на основі даних про природні якості і рі­вень облаштування земель, які істотно впливають на умови життя населення і функціонування об'єктів. Дії по зонуванню територій населених пунктів здійснюють­ся на основі Положення про земельно-кадастрову інвен­таризацію земель населених пунктів, затверджене на­казом Держкомзему    85 від 26 серпня 1997 р.

б)кадастрові зйомки — це комплекс робіт, викову­ваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок;

в)бонітування ґрунтів — це спеціалізована класи­фікація ґрунтів за їх природними властивостями, які мають важливе значення для вирощування рослин і корелюючим врожайність культур. Вона встановлює відносну придатність земель за основними чинниками природної родючості для обробітку сільськогосподар­ських культур або екологічних груп, забезпечуючи виділення агровиробничих груп ґрунтів, що підлягають економічній оцінці. Бонітування повинне проводити­ся з урахуванням зональних особливостей і охоплю­вати всі ґрунтові різновиди;

г)економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характе­ризують продуктивність земель, ефективність їх вико­ристання та доходність з одиниці площі. Вона дає кіль­кісну характеристику ґрунтової родючості, яка об'єктив­но склалася, за економічними показниками. Економіч­на оцінка землі повинна з достатньою точністю відо­бразити відмінності в якості земель з точки зору еко­номічної родючості при досягнутому рівні інтенсивно­сті землеробства. Але дана оцінка землі повинна вра­ховувати необхідність раціонального використання не тільки земель сільськогосподарського призначення, а й всього земельного фонду;

ґ) грошова оцінка земельних ділянок здійснюється 8 метою створення умов для економічного регулгован­ня земельних відносин при передачі земель у власність, у спадщину, під заставу, при даруванні, купівлі-прода-жу земельної ділянки та права оренди, визначенні ста­вок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукуп­ної вартості основних засобів виробництва, визначенні розмірів внеску до статутних фондів сільськогосподар­ських підприємств, спільних підприємств, акціонерних товариств, об'єднань, кооперативів.

д)державна реєстрація земельних ділянок являє собою складову частину автоматизованої системи дер­жавного земельного кадастру, яка складається з ком­п'ютерної бази даних, що містить відомості про скла­дання та видачу державних актів на право приватної власності на землю, на право постійного користуван­ня землею та договорів оренди землі, порядок, функ­ціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України

е)облік земель — це державний захід щодо нако­пичення, систематизації й аналізу всесторонніх відо­мостей про кількість, розміщення та господарське ви­користання земельних ресурсів.