Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОТВЕТ МАШКА.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
456.19 Кб
Скачать

Білет № 1

  1. Перспективи розвитку кадастрових та реєстраційних систем в Україні з урахуванням іноземного досвіду.

Держкомземом була розроблена концепція створення кадастрово-реєстраційної системи яка схвалена експертами Світового банку і знайшла своє відображення в Законі України „Про державну реєстрацію речових прав”. Концепція базується на наступних основних принципах. По-перше, забезпечення соціальної спрямованості системи. Система повинна бути зручною для пересічного громадянина. Це забезпечується реалізацією моделі „одного вікна” по наданню послуг. В одному офісі користувач буде мати змогу замовити роботи по формуванню об’єкта нерухомого майна, його кадастровому обліку і реєстрації речових прав та їх обмежень.По-друге, кадастровий облік об’єктів нерухомості та реєстрація прав на них повинні здійснюватись в єдиній базі даних, тому що кадастрові дані і правові дані характеризують один і то й же об’єкт і розривати базу даних на дві і більше складових недоцільно і пов’язано це з втратою ефективності та надійності бази даних.По-третє, тільки такий підхід дасть змогу мати в Україні повноцінну базу даних про об’єкти нерухомого майна, яка буде мати багатоцільове призначення: і для ринку нерухомості, і для оподаткування, іпотеки, управління нерухомістю тощо. По-четверте, такий підхід є найбільш економічним. Реалізація будь-якої іншої концепції призведе до створення в Україні „дуальної” системи в складі двох паралельних систем: кадастрової і реєстраційної. Крім того, запровадження „дуальної” системи реєстрації неминуче призведе до дублювання інформації та робіт, до додаткових витрат коштів та часу і потребує внесення суттєвих змін в чинне законодавство.Створення реєстраційної системи окремо від державного земельного кадастру ставить нанівець ідею запровадження „одного вікна”, що призведе до збільшення часу і коштів на обслуговування пересічних громадян і посилить негативний імідж кадастрово-реєстраційної діяльності.

2Земельний кадастр: основні історичні етапи його формування в світі та Україні.

Державний земельний кадастр являє собою єдину державну систему земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі і землекористувачів.

Виникнення кадастру. Історичні корені виникнення кадаструсягають глибокої давнини. Перші відомості про кадастрові роботи, які проводились з метою обліку земель у Древньому Єгипті з зазначенням меж земельних ділянок і їхніх площ, сягають 3000 р. до н. е. Зазначимо, що вже перші відомості про кадастрові роботи містять елементи графічного відображення кадастрових даних, про що свідчить зміст глиняних табличок. Однак термін "кадастр", який широко використовує світова практика, походить з часів Римського правителя Августа (27 р. до н. е. — 14 р. н. е.), коли було затверджено одиницю обліку зібраної данини (податку) за землю, названу "caputigum", і введено перепис населення "capitum registrum". З часом ці слова злилися в одне — "capitastrum", воно надалі трансформувалось у слово "catastrum". Починаючи з 1718 року, Джовані Джакомо Маріоні (Мілан) розробив перший кадастр на основі дотримання наукових методів у визначенні меж ділянок. Документами у ньому були ситуаційні карти всіх сільських общин, виконані за допомогою мензули у масштабі 1:2000. Цей кадастр введено в дію 1 січня 1760 року і названо міланським. Він слугував основою для розробки кадастрів Франції, Бельгії, Австрії, Голландії і Швейцарії. Перші відомості про кадастр у Росії відносяться до X століття і стосуються оцінки земель, їхнього картографування. У XVIII столітті почали проводити інвентаризаційні роботи в містах.

Кадастрові роботи за кордоном.Основні віхи розвитку кадастру в окремих країнах тісно пов'язані з їхнім соціально-політичним та економічним станом. Безумовно, що на початках зародження кадастру головним його призначенням був захист прав власника та розробка ефективної податкової політики. Однак з розвитком урбанізації, інфраструктури населених пунктів, з впровадженням нових технологій та агробіологічних засобів обробітку земель, ускладненням суспільно-господарських зв'язків виникла необхідність змін форм і змісту кадастру. У розвитку кадастру є чимало спільного для окремих країн, а саме: використання однотипних засобів технічного і програмного забезпечення, технологій і методик ведення кадастрових робіт, кількісних показників тощо. Однак кожній країні притаманні свої національні ознаки: політика, економічна діяльність, правова система, рівень забезпечення природними ресурсами тощо. Отож кадастр кожної окремо взятої країни має свої індивідуальні особливості, а, отже, є національним.

У країнах Східної Європи розвиток кадастру відбувається у двох основних напрямах: - застосування кадастру як однієї з систем управління і раціонального використання природних ресурсів; - кадастр як система оцінювання природних ресурсів, об'єктів житлової та промислової інфраструктури тощо.

Кадастр у Польській республіці розвивається, насамперед, у напрямку оцінки нерухомості, земельних ділянок, водних ресурсів, різноманітних будівель, інженерних споруд і комунікації та їхньої реєстрації.

Сучасний кадастр Болгарії налічує три основні складові: -  центральний — призначений для формування кадастрових даних на всю країну; - територіальний — передбачає кадастрові роботи в рамках адміністративно-територіальних одиниць; - відомчий — налічує дані, які мають певний соціально-економічний інтерес для окремої галузі народного господарства. Його поділяють на дві взаємозв'язані частини — графічну і текстову. Графічна частина налічує кадастрові плани і карти, текстова — кількісні та якісні характеристики, економічну оцінку, різноманітні реєстри.

У Німеччині широко застосовують автоматизований центр для вирішення адміністративних завдань. Розробка інформаційної системи щодо природних ресурсів передбачає використання різних методів отримання інформації: - дигіталізація існуючих топокарт і планів; -  обробка матеріалів аерофотознімання; - виконання наземного знімання.

Сучасна кадастрова система США працює як географічна інформаційна система. Запровадження кадастру спричинило до введення стандарту на точність кадастрового знімання та його масштаб. У базу даних вводять: - правові аспекти; - інформацію про ресурс; - відомості про ціни і витрати; - сплачуваний податок; - транспортну доступність, підземні комунікації тощо. Здебільшого кадастр у штатах країни веде держдепартамент, а в окремих районах — департамент штату або міська влада.