4. Обмеження журналістів.

Обмеження журналістів в усьому цивілізованому світі пов'язане насамперед із захистом суспільної моралі в засобах масової інформації. Свобода слова - одне з найголовніших надбань демократичною суспільства. Міжнародне співтовариство завжди було і залишається доволі обережним, коли постає питання про обмеження свободи слова. Однак співтовариство, зацікавлене у захисті суспільної моралі, прийняло низку обмежень мас-медіа і закріпило їх у міжнародних документах. Так у ч. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини зазначено, що «при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою ... задоволення вимог моралі ... у демократичному суспільстві».

Про це також говорять й інші міжнародні документи, на кшталт Міжнародною пакту про громадянські та політичні права (ч. З ст. 19), Американської конвенції про права людини (ч. 2 і 4 ст. 13 «Свобода переконань за їх вираження»). Європейської конвенції про права людини (ч. 2 ст. 10). «Римської угоди» (ст. Зф). До речі, у ч. 4 ст. 13 Американської конвенції мова йде саме про недотримання положень частини 2 цієї статті засобами масової інформації і сан­кціями, які буде вжито по відношенню до порушників: «мас-медіа може зазнати попередньої цензури, але тільки з метою регулювання доступу до неї дітей і молоді для захисту їх моральності». Серед документів, у яких піднято питання моральності, - Міжнародна конвенція про заборону обігу порнографічних видань і торгівлі ними від 1923 р. Держави, що підписали цей документ, зобов'язуються співробітничати у сфері заборони ввезення та вивезення порнографічнпх видань.

На конгресах ООН постійно обговорюються питання захисту суспільства від негативного впливу мас-медіа. Країнам, які демонструють кіно- та теленасильство було запропоновано законодавчо передбачити превентивні заходи, щоб запобігти негативним явищам.

Загальноєвропейські інституції стоять на варті моральності суспільства, але тільки тоді, коли це становить реальну загрозу моралі певних груп суспільства, насамперед молоді. Це чітко видно із рішень Європейського суду з прав людини, який неодноразово розглядав справи стосовно обмежень заради збереження суспільної моралі.

Якщо, показ порнографічної продукції в світі врегульовується, то ситуація з шокуючими матеріалами дещо складніша. Показ таких матеріалів у час, люди їх можуть побачити діти, є неетичним. Однак врегулювати це питання майже неможливо через відсутність належних документів, які б обмежили право на їх демонстрацію.

В Україні керівники трьох загальнонаціональних телеканалів («УТ-1», «1+1», «Інтер») самостійно вирішили зберігати принцип моральності у своїх ЗМ1, а тому у березні 2002 року підписали меморандум про запобігання демонстрації «фільмів, які пропагують тероризм, сповнені жахів, сцен насилля і непристойностей». Проте вже у листопаді 2002 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення зобов'язала телерадіоорі анізації України демонструвати фільми, що мають обмеження глядацької аудиторії, але у певні години і з попередженням про характер таких фільмів. Проте й цей документ фактично не дії, незважаючи на перестороги про персональну відповідальність керівників ЗМІ.

В Україні громадська моральність охороняється законом, зокрема статтями 300 і 301 Кримінального кодексу, ст. 46 Закону України «Про інформацію», статтями 3 і 4 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», статтями 2, 31 і 41 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», ст. 2 Закону України «Про інформаційні агентства», ст. 8 і 19 Закону «Про рекламу». В усіх цих нормативно-правових документах прописані обмеження на ту інформацію мас-медіа, що мас отримати реципієнт, особливо неповнолітній. Такий захист суспільної моралі повністю відповідає міжнародним вимогам.

В Україні є чимало проблем із порушенням норм суспільної моралі: реклама секс-телефонів, пригонів, телевізійні програми з елементами насильства та жорстокості, численні небезпечні для психіки фільми. Проте основна проблема полягає не лише у вдосконаленні законодавчої бази, а й у належному виконанні законів. Слід також виробити жорсткі критерії того, що не можна показувати на екрані, наприклад, статевих органів під час статевого акту, понівечених тіл крупним планом, оприлюднення прізвищ загиблих до їх офіційного повідомлення родичам, документального зображення сцен страти, агонії, катування. Ці можливі обмеження журналістської сфери є гарантією захисту суспільної моралі у мас-медіа.

Рекомендована література (основна)

Журналист в поисках информации. — М., 2000.

Здоровега В.И. Вступ до журналістики. —Львів, 1998.

Ламбет Эдмонт Б. Приверженность журналистскому долгу. М., 1998.

Масова комунікація: Підручник / А. 3. Москаленко. Л.В.Губерськпй. В.Ф.Іванов, В. А. Вергун. — К.. 1997.

Основи творческой деятельности журналиста. — Спб., — 2000.

Почепцов Г. Теорія комунікації. К.. 1996.

Моисеев В. А. Журналистика и журналисты (о самой интересной профессии). - К.: Исток, 2003. -384 с.

8. Ричард Кібл. Журналістська етика. Переклад з анг. Смоляк Д.І. Передрук 2004, 2005,2006.

Рекомендована література (додаткова)

9. Різун В.В. Загальна характеристика масово інформаційної діяльності. - 1С, 2000.

10. Словник журналіста. Терміни., мас-медіа, постаті. / За аг. Ред.. Ю. М. Бідзілі.- Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття», 2007.

И. Ворошилов В.В. Журналистика: Учебник. 4-е изд. - СПб.: Изд-во Михайлові) В А, 2002. 656 с.

Рекомендована література до дисципліни «Журналістська етика»

1. Іванов в., Сердюк В. Журналістська етика. К., 2006.

2. Іванов В.Ф., Сердюк В.Є. Журналістська етика: Підручник /Передм. В.Л, Мостового. - 2-ге вид., випр. - К.: Вища шк., 2007.

3. Аграновский В.А. Вторая древнейшая. Беседы о журналистике. —М„ 1999, 4- Ануфриева ИМ, Зелинская Т.Н., Зелинская Н.Е. Социальная психологія. -К, 2000.

5. Ворошилов В.В. Журналистика: Учебник. - Спб., 1999.

6. Григораш'Д.С. Журналістика у термінах і виразах. — Львів, 1974.

7. Журналист в поисках информации. — М., 2000.

8. Засорина Т., Федосова Н. Профессия - журналист. - Ростов н/Д., 1999.

9. Здоровега В.Й. Вступ до журналістики. —Львів, 1998.

10. Кузнецова О.Д. Основи масової комунікації. —Львів, 1997.

11. Ламбет Эдмонт Б. Приверженность журналистскому долгу. - М., 1998.

12. Лизанчук ВВ., Кузнецова О.Д. Методи збирання й фіксації. Львів, 1996.

13 Малахов В.А. Етика. - К., 2001.

14. Масова комунікація: Підручник / А. 3. Москаленко, Л.В.ГуберськиЙ, В.Ф.Іванов. В. А. Вергун. — К., 1997.

Мелешенко О.К. Сенсація в газеті // Журналістика. Преса, телебачення, ралю. - К., 1993. - Вин. 25. - С. 144-145.

Міжнародна журналістика - 2002 / За ред.В.В.Різуна. - К., 2002.

Москаленко А.З., Губерський Л.В., Іванов В.Ф. Основи масово-інформацій-вої діяльності. Київ. 1999.

Основи творческой деятельности журналиста. — Спб., — 2000.

Почепцов Г. Теорія комунікації. -К., 1996.

Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. — М., 1998.

Сучасна українська журналістика: поняттєвий апарат / За ред. АЗ. Москаленка. К. 1997.

Монро Прайс, Питер Круг. Благоприятная среда для свободных и независи- мых СМИ: - М.. 2000 ( 12

Ориу М. Основы публичного права. - М., 1989. 678 с.

Кузнецова О. Д Журналістська етика та етикет. - Л.: Світ. 1998. -411с.

Приступенко Т. О. Правові основи діяльності ЗМІ. - К, 1998. - С. 22. .

Кодекс професійної етики українського журналіста // Журналіст України. -1997. -№ 5-6.- С. 5.

Авраамов Д. С Профессиональная этика журналиста ; Парадоксы развития, поиски, пер-спективы . - М: Мысль, 1991. - С. 61 - 64.

Етика і журналістика: Вайріх. Дітер/ Київ. нац. ун-т ім.. Т.Шевченка. К., 2000.

Кузнецова О.Д. Журналістська етика та етикет: основи теорії, методики, дослідження трансформації незалежних видань України, регулювання моральних порушень: Монографія. -Л.: Світ, 1998.

Кульчицький О. Основи філософії та філософських наук. - Мюнхен; Львів, 1997.

Правовые и этические нормы журналисткой деятельности / Сост. Г.М. Пшеничный; Подгот. текста В.М. Хруль. - М, 1998.

Владимиров В.М. Журналістика, наука, мистецтво: тотожність розуміння, нетотожність творення ¡1 Вісник КиМУ. Серія "Літературознавчі студії". 2002. № 4. - С. 339 -356.

Владимиров В.М. Основы журналистики в понятиях и комментариях; Уч. пособие. - К.: КиМУ, 2005. - 124 с.

Горохов В.М. Основы журналистского творчества. М.: Высш. школа, 1999. 119 с.

Григораш Д.С. Журналістика у термінах і виразах. - Львів.; Вища школа, Вид-во при Львів, держ. ун-ті. 1974. - 274 с.

Здоровега В. Вступ до журналістики. - Львів.: Вид-во ЛНУ, 1998. - 77 с.

Кривошея Г.П. Журналістика: поняття, терміни. К: КиМУ, 2004. 202 с.

Моисеев В.А. Журналистика и журналисты (о самой интересной профессии). - К.: Исток, 2003. - 384 с.

Москаленко А.З. Вступ до журналістики. - К.: Школяр, 1997. - 300 с.

Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. М.: РИП-Ходдиш; 1998. - 310 с.

Сучасний медіа-менеджмент в друкованих ЗМІ: Шляхи роздержавлення української преси: Вид 2-ге, та допов. та виправ/ за редакцією Іванова та Н. Ланге. - Київ: ЦВП, АУП 2008р.300с.

Коваль А. П. Ділове спілкування. К.: Либідь. 1994.

Ладижеиська Т. О. Живе слово. — М.: Просвещение, 1986.

Корніяка О. Мистецтво ґречності. — К.: Либідь, 1995.

Львов М. Р. Риторика /7 Культура мовлення. — М.: Академія, 2002.

Антоненко-Давидович Б.Д. Як ми говоримо. 4-е вид., перероб. і доп. К., 1997.

Зеленецкий К.П. Исследование о риторике в ее наукообразном содержании и в отношениях, какие имеет она к общей теории слова и к логике. - Одесса, 1846.

Москаленко А.З. Вступ до журналістики: ІІідруч. К.. 1997.

Ораторы Греции: Пер. с древнегр. - М., 1985.

Сагач Г.М. Риторика: Навч. посібник для студ. сер. і вшц. навч. закладів. -2<-ге вид., перероб. і доп. - К., 2000.

Щербакова O.A. Світовий інформаційний простір потребує нашою захисту, або Риторика любові як духовна першооснова образу житія творчої особистості на межі, століть II Науч. записки Луган. гос. пед. ун-та. Сер. «Фил'ол. науки»: Сб. науч. трудов [Структура и содержание связей с общественностью в совре­менном мире] / Луган. гос. пед. ун-т им. Т.Шевченко. - Луганськ: Альма Матер, 2002.-С. 318-327.

Стрижсус A.B.. Засади красномовства у радіожурнал істській майстерності., http://joumlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=l 347

Українське законодавство. Засоби масової інформації. - К.: 1REX ПРО Медіа, 1997.-С. 210

Корконосенко С. Г,: Основы теории журналистики. - Изд-во: «Аспект-пресс». 2004.

Электронная библиотека центра экстремальной журналистики. - 2000-2009.

Кін Д. Мас-медіа і демократія / Пер. з англ. О.Гриценко, Н.Гончаренко. - К.. 1999.-126 с.

Конституція України. 28 червня 1996 року. - К.: Просвіта, 1996. - 80с.

Монро Прайс, Питер Крут. Благоприятная среда для свободных и независимых СМИ. - М. 2000. - С. 12.

Ориу М. Основы публичного права. - М., 1989. - 678 с.

Петрова Наталія, Якубсико Вячеслав (Розділи 9,11,13, 16, 30). Медіа право. - К., 2007. - 280 с.

6!. Криворучко СВ. Професійна етика журналіста на сучасному етапі розвитку демократії в Україні: Дис.канд. філ. н. - К., 2003. - 181 с.

СизонеикоО. Час розбрату і ганьби //Журналіст України. 2002. -№1. С. 12-15.

Тимошенко ТС. Мораль як інтеграційний чинник соціально-політичної стабільності: Дис.канд. філ. н. - К., 2004. - 185 с.

Ричард Кібл. Журналістська етика. Переклад з анг. Смоляк Д.І. Передрук 2004, 2005,2006.

Додаткова література:

Актуальные проблемы права СМИ. - М... 1997.

Актуальніше проблемы правового регулирования татеюмууникашій. - М., 1998.

Бойник Д. Єффективньїе ли этические кодексы? Опыт трех редакций // «Джорнелизм Куотерли» 71/4,1994: Пер. С анг. - РАИПЦ, 1996. путанії. - К. 2000.

Визначення дифамації. Принципи свободи вираження поглядів і захисту репутації. - К. 2000..

Гом'єн Д. Короткий путівник по Європейській Конвенції з прав людини. - Л., 1998..

Приступенко Т.О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності ЗМ1. К.,2004.

Михайлин 1.Л. Основи журналістики: Підручник. Вид.3-е доп. І полігші. - К: ЦУЛ, 2002.

Гриценко О.. Шкляр В.1. Основи теорії міжнародної журналістики. К,: ВГЩ «Київський університет», 2002.

Чиж І. Україна: шлях до інформаційного суспільства. - К., 2004.

Роль ЗМІ в процесах державотворення. - К.: ЦВП, 1998.

Шкляр В.1. Преса як засіб міжнародного спілкування. К.: ІСДО. 1997.

Різун В.В. Затаїьна характеристика масою шффмацшюї діяльності.—К, 2000. Фитхелиус Эрик. Десять заповідей журналистики. - Вэрнамо, 1999.

Шкляр B.І. Людський фактор і ефективність журналістики // Журналіст України. 1987. N° 10.

Гонцяж Я., Гнидюк Н. Свобода інформації та виконавча гілка влади: Правові норми, інституції. Процедури. - К., 2002.

Рендол Д. універсальний журналіст. - К.. 2006.

Путівник ретельного журналіста. - к.. 2006.

Словник журналіста. Терміни., мас-медіа, постаті. / За аг. Ред.. Ю. М. Бідзілі. - Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття». 2007.

Конвенция о защите прав человека и основных свобод (Рим, 4 ноября 1950 г.), (с изменениями от 21 сентября 1970 г., 20 декабря 1971 г., 1 января. 6 ноября 1990 г., 11 мая 1994 г.) //Европейская конвенция о защите прав человека: право и практика. - http://www.echr.i4i/documents/doc/2440800/2440800-00l.htm

Правовий статус засобів масової інформації (ЗМІ) в Україні/У Освіта в Україні та за кордоном. - http://osvita.ua/vnz/reports/law/9456

Приступенко Т. О. Взаємовідносини засобів масової інформації та судової гілки влади в контексті права на інформацію// Право та ЗМІ. - http//www.pravo-media.at.ua/publ/5-l-0-25

Європейський Суд знову встановив порушення Україною права на свободу слова// Інформаційний портал Харківської правозахисної групи «Права людини в Україні». - http://www.khpg.org/index.php7idH 281446936

Kovach Bill, Rosenstiel Tom. The Elements of Journalism. - New York.: Three Rivers Press, 2001.-207 c.

McQuail Dennis. Mass Communication Theoiy. An Introduction. - London.: Beverly Hills. New Delhi; SAGE Publications. 1983. - 245 pp.

Вальтер фон ла Рош, Вступ до практичної журналістики. ~ К.: Академй української преси, 2005. - 229 с.

Ворошилов B.B. Журналистика: Учебник. 4-е изд. - СПб.: Изд-во Михай­лова В.А., 2002. - 656 с.

Щоденна робота журналіста. - К.: Інститут масової комунікації; Центр підготовки та вдосконалення журналістів, 1999. - 38 с.

Стрижеус A.B. Засади красномовства у радіожурналістській майстерності.

Українське законодавство: засоби масової інформант - К.: IREX У-Медіа 2004. - 365 с.

Цон Ю. М. Комунікативна культура оратора-журналіста. Електронна бібліотека Інституту журналістики Т.Г Шевченка, http://joumlib.univ.kiev. ua/index.php'.^>act=mrticle&article=222.

Прайс М. Телевидение, телекоммуникации и переходной период: право, общество и национальная идентичноегь. - ML, 2000. - С. 45.

Салуцький А. Кто ограничивает свободу слова? // Литературная газета. -2003. - № 26 (5929).

Ворошилов В.В.. Теория и практика массовой информации. - Санкт-Петербург: Издательство Михайлова В.А., 2006. - 496с.

Закон України «Про вибори народних депутатів України»

Етика і журналіст: матеріали науково-практичної конференції журналісті! Волинської області 17 серпня 2004 р. — Луцьк: Надстир'я. 2004. - 128с.

Моббс Пол. Проведення кампаній он-лайн. - Київ: British Council Ukraine. - 16с

Пристуленко Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності ЗМІ. - Київ: Інститут Журналістики, 2004. - 375с.

Холод О. М. ЗМІ та імідж політиків. — Київ: Інститут Журналістики, 2004. -343с.

Інтернет - ресурси

1. .www.library.ukma.kiev.ua/giiide/rales. html 2.. ww w.j ourn .un і v. k і e v. ua

www. nsju.org

www.prpfspilka.org.tia

www cje.org.ua

http://www.raj.ra/soviet_eu_3.html

Ресурси - освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра; освітньо-професійна програма бакалавра; навчальний план підготовки бакалавра, кваліфікація - бакалавр із журналістики, напрям 0303 — журналістика та інформація спеціальність - 6.030301 журналістика.