- •«Журналістська етика»
- •2. Видатні мислителі про «Журналістську етику» або щоб сказали видатні мислителі про журналістську етику, якби вони були редакторами
- •1. Аристотель
- •2. Іммануїл Кант
- •4. Макс Вебер
- •5. Джон Ролз
- •6. Іудейсько-християнська філософія
- •3. Основні різновиди етики.
- •1. Свобода слова в демократичному суспільстві
- •2. Законодавча база свободи слова
- •Зловживання свободою слова
- •3.Права та обов'язки журналіста під час виборчих перегонів
- •2. Загальні принципи роботи з джерелом інформації.
- •Обмеження журналістів.
2. Видатні мислителі про «Журналістську етику» або щоб сказали видатні мислителі про журналістську етику, якби вони були редакторами
1. Аристотель
Найбільший енциклопедичний розум античності учив би журналістів добре і сумлінно виконувати свою роботу. Він запропонував би шукати «золоту середину», обґрунтовуючи це тим, що моральність припускає помірність, а чеснота лежить між крайнощами.
2. Іммануїл Кант
Відомий німецький філософ запропонував би журналістам виконувати свій професійний обов'язок, керуючись певними правилами, в основі яких лежать два основоположні принципи, відомі як категоричний імператив:
«Вчиняй так. щоб максима твоєї волі могла в той же час мати силу принципу загального законодавства». Іншими словами, не можна говорити: «Я вчиняю так. але я - виняток з правила, якому повинні слідувати всі решта».
Завжди відносьтеся до людства і в своїй особі, і в особі будь-якої іншої людини як до мети, а не тільки як до засобу.
Тому журналіст міг би діяти приблизно тик:
а. вирішити, як він хоче вчинити;
б. .зрозуміти, яким журналістським принципом визначається це рішення (наприклад, принцип «Журналіст не повинен приховувані інформацію,що є у нього, якщо вона має відношення до справи» - це є основним в американській журналістиці);
в. задуматися, чи може цей принцип стати універсальним законом;
г. задатися питанням, чи не пригнічує цей принцип (а значить, і вчинок журналіста) гідність і благополуччя всіх учасників;
д. якщо на питання з пунктів «в» і «г» дано позитивну відповідь, рішення вірне. Якщо ні, то або принцип, або план дій потребують змін.
3. Джон Стюарт Мілль
Англійський філософ і економіст запропонував бп основоположний принцип, відомий як принцип утилітаризму: етичні рішення повинні приносити якомога більше щастя або користь найбільшій кількості людей і при цьому заподіяти шкоду як можна меншому їх числу.
Мілль й інші утилітаристи сказали б, що в пошуку балансу між добром для одних і злом для інших, журналісти не повинні забувати, що одні наслідки їх рішення - як позитивні, так і негативні - можуть бути більш значимі, ніж інші.
Виходячи з принципу Мілля, можна використовувати таку схему ухвалення журналістських рішень:
1.Скласти повний перелік можливих варіантів дій.
Скласти перелік тих, на кого вплине рішення. Сюди обов'язково повинні входити джерела інформації, герої новин, редактори, колеги, читачі, рекламодавці, акціонери і самі журналісти.
Оцінити вірогідні наслідки кожного варіанту, приділяючи особливу увагу кількості людей, які можуть виграти або постраждати із-за цих наслідків.
Оцінити масштаб позитивних і негативних результатів рішення, надаючи значення найбільш важливим результатам.
Брати те слідство, яке, з урахуванням розміру користі й шкоди, принесе найбільшу користь найбільшому числу людей (або найменша шкода найменшому їх числу).
4. Макс Вебер
Видатний німецький соціолог, філософ і історик, автор книги «Протестантська етика і дух капіталізму», порекомендував би журналістам виховувати у читачів такі риси, як працьовитість, ощадливість, обачність і чесність.